Вивчення пейзажного жанру на уроках образотворчого мистецтва у початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
iти могли змалювати все це, необхiдно сформувати у них виразнi уявлення про обСФкти природи. У звязку з цим цiлеспрямованi спостереження з дiтьми обСФктiв природи, враховуючи i завдання iх подальшого зображення, повиннi здiйснюватися як СФдиний процес природничонаукового i естетичного пiзнання. Дiтям при ознайомленнi з природою слiд давати правильнi уявлення про життя тварин, рослин, про красу iх зовнiшнього вигляду, в цiкавiй, часто своСФрiднiй формi, звичках (у тварин). Разом з тим слiд пiдкреслити красу явищ природи, тварин. Необхiдно звернути увагу дiтей на красу i мiнливiсть колориту неба, забарвленого хмарами сонця, що заходить, волшебность укритих iнеСФм дерев в яскраво-червоних вiдсвiтах заходу, нiжнiсть весняноi зеленi трави, що тiльки-тiльки зявилася, листя дерев, нiжнiсть перших весняних кольорiв i тому подiбне.[40, с.252]
Здiйснювати цей процес необхiдно так, щоб викликати у дiтей позитивне вiдношення, яскравi емоцiйнi прояви; все це пiдвищуСФ iнтерес дiтей до природи i викликаСФ бажання вiдображати ii явища в своiй творчостi, передаючи форму i кольори ii обСФктiв i явищ. ЗмальовуСФ природу, дiти знов переживають естетичнi почуття до неi, що сприяСФ пiдвищенню ефективностi виховно-освiтньоi роботи з дiтьми, робить життя дiтей цiкавiше i змiстовнiше, емоцiйно багатше, викликаСФ у них бажання зберегти красу природи.
Неодноразовi дослiди дослiдникiв школярчоi творчостi (Н. А.
Ветлугиной, Т. З. Комаровоi) показують, що краса будь-якого природного явища викликаСФ захоплений вiдгук в душi школярти i пропозицiю змалювати те або iнше явище зустрiчаСФться дiтьми з радiстю. Ось настала золота осiнь. В повiтрi крутяться i плавно опускаСФться на землю рiзноколiрне листя. Дiти iз задоволенням збирають листя, розглядують iх, прагнуть звернути на них увагу дорослих. В цьому випадку потрiбно пiдтримати iнтерес дiтей, пограти в зiбране ними листя (Знайди такий же - формою, за кольором ), запропонувати iз зiбраних листочкiв скласти зображення. Хай дiти пофантазують, яке зображення можна скласти з листя. При цьому не обовязково наклеювати картинки, iх можна просто розкласти, подивитеся разом зi всiма дiтьми, хто що придумав. Такi iгри-вправи подобаються дiтям i iх можна проводити неодноразово, розвиваючи уяву хлопцiв.
Дiтям старшого вiку пiсля розгляду листя i iгор з ними можна запропонувати намалювати красиве осiннСФ листя з натури. Листя дiти можуть вибрати з тих, що вони збирали на прогулянцi. Потрiбно попередити дiтей про труднiсть малювання i допомогти школяртi розгледiти конструкцiю пластини листа. Звернути увагу на розташування прожилкiв, як би органiзуючих малюнок пластини.
Старшi дошкiльники з великим задоволенням приймають пропозицiю вихователя передати обСФкти природи в малюнках. Особливий же iнтерес у них викликаСФ пропозицiю вихователя змалювати жвавi iстоти: метеликiв, рiзних жучкiв, птиць, риб, звiрiв, як диких, так i домашнiх. Тварини привертають увагу дiтей своiми звичками, рухливiстю, мiiем iснування, звязком з людиною. З багатьма тваринами дiти знайомляться, слухаючи казки, розповiдi, iлюстрованi художниками: Е. Чарушиним, Ст Бiанки. Так, Е. Чарушин змальовуСФ тварин в зворушливо реалiстичнiй манерi, передаючи мякiсть пухнастого ворсу дитинчат i щiльний, жорсткiший ворс дорослих тварин.
В основi образiв тварин, змальовуваних Ю. Васнецовим, сказочно- декоративна реалiстичнiсть. Казкову декоративнiсть васнецовским образам додають деяка умовнiсть, очеловеченность тваринних (як правило, вертикальне положення тiла, зайнятiсть людськими справами: пiдмiтають пiв, пиляють дрова i т. п.) i орнаментованi деталi костюмiв: у кота - прикрашенi чобiтки, у курки - фартух i iн.
Щоб забезпечити успiшне зображення дiтьми тварин, доставити iм радiсть тому, що iм удалося намалювати, необхiдно органiзувати сприйняття дiтьми тварин. Дiти можуть бачити тварин i спостерiгати за ними при вiдвiдинах зоопарку, в цирку, на вулицi. Але жвавий обСФкт знаходиться в русi, що захоплюСФ школярти i не завжди дозволяСФ винести з такого спостереження точне уявлення про форму часток тварини, iх величину, мiiе розташування. Тому для уточнення образу можна використовувати iграшкових тварин, iх зображення на фотографiях, iлюстрацiях, картинах.
Тогда дiти можуть не лише уважно розгледiти те, що потiм належить змальовувати, але i обвести рукою кожну частку. Це допоможе намалювати тварину. Навчиться змальовувати тварину для дiтей дуже поважно, тому що це допоможе iм створювати iлюстрацii до казок, якi дiти люблять i, змальовуСФ якi, вони переживають почуття радостi, задоволення.
Таким чином, робота по ознайомленню дiтей з явищами i обСФктами природи збагачуСФ школярчу творчiсть новим змiстом, заглиблюСФ етично-естетичнi вiдчуття.
Як навчити дiтей бачити все це пишнiсть, розворушити вiдчуття, розбудити уяву, асоцiацii, допомогти проникнутися сенсом i гармонiСФю живописного пейзажу - ось складне завдання дорослого.
Психологи i педагоги стверджують, що для повноцiнного сприйняття художнього твору дiтям необхiдний запас спостережень, досвiду положительно- активного вiдношення до того, що оточуСФ. Око, виховане на спостереженнi рiзноманiття форм, на вивченнi барвистих поСФднань в природi, буде сприйнятливiше до краси мистецтва. Процес розумiння художнього образу СФ накладеннi наявних знань, вражень на сприймане. Чим бiльше досвiд спостереження, тим глибше сприйняття витворiв мистецтва.
Естетично оцiнюючи явища природи, людина вкладаСФ в цю