Вивчення пейзажного жанру на уроках образотворчого мистецтва у початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
й предмет. А викладання художнього предмета маСФ свою специфiку. Визначимо деякi особливостi уроку образотворчого мистецтва в школi: урок повинний торкатися емоцii учнiв; у процесi образотворчоi дiяльностi необхiдно будити творчi здiбностi кожноi дитини, сприяти iх розвитку; на уроках образотворчого мистецтва учнi, крiм власноi творчостi, повиннi прилучатися до досягнень свiтовоi художньоi культури. Ознайомлення зi свiтом мистецтва збагачуСФ не тiльки розум, по й емоцii дитини, формуСФ чуйнiсть, умiння розумiти прекрасне. Усi уроки, у тому числi й уроки образотворчого мистецтва, повиннi проводитися з урахуванням вiкових особливостей школярiв. Вiдомо, що дiти дошкiльного i молодшого шкiльного вiку охоче беруться за малювання, користаються фарбами, iз задоволенням лiплять. Роботи iх, смiливi, емоцiйнi, але схематичнi. Дiти не передають обСФмнiсть, реальнi пропорцii предметiв, розташування iх у просторi. Однак iхнi малюнки мають щирiсть, безпосереднiстю i переконливiстю. Цi якостi додають школярчiй образотворчiй творчостi незвичайну принаднiсть i дають пiдстави розцiнювати роботи дiтей, як своСФрiднi твори мистецтва.[36,с.188]
У перший клас дiти приходять вже з розумiнням особливостей образотворчих (намалюй) i графiчних (напиши) прийомiв кодування iнформацii на листi. РЖ хоча надалi цi прийоми будуть переплiтатися, впливати один на iншiй (не завжди благотворно), усе-таки дiти повиннi будуть чiтко вiдрiзняти малювання вiд iнших способiв графiчного закрiплення iнформацii.
Малюнки молодших школярiв завжди несуть змiстовне навантаження, пояснюють щось. Часто вони бувають схематичнi. Спостережливiсть у дитини в цей час слабко розвита, але вона уже знаСФ iстотнi ознаки предметiв i намагаСФться закрiпити iх у малюнку. Дiти, як прийнято зараз говорити, дають вiдкритий колiр, тобто користаються чистою фарбою, що, звичайно, передаСФ не конкретний вiдтiнок, а колiр у принципi (червоний, жовтий i т.д.). Просторовi ж вiдносини на площинi передаються за допомогою до перспективних прийомiв. При малюваннi по памятi i представленню дiти можуть легко переходити вiд одного сюжету до iншого, змiнювати задум.
Усi цi особливостi образотворчих робiт порозумiваються: недостатнiми знаннями дитини, хитливою його увагою, невмiнням цiлеспрямовано спостерiгати, а також швидкою стомлюванiстю.[40, с.251]
Одна iз загальноосвiтнiх задач урокiв образотворчого мистецтва навчити дiтей спостерiгати навколишню дiйснiсть, усвiдомлювати зоровi враження i розвивати спостережливiсть. Усе це дуже важливо i для загального розумового розвитку людини. Хочеться особливо пiдкреслити значення розвитку зоровоi системи дитини, оскiльки, згiдно даним науки, понад 90% iнформацii про навколишнiй свiт ми одержуСФмо саме через неi.
Образне мислення, розвиток якого стимулюСФться заняттями образотворчим мистецтвом, сучасна наука розглядаСФ не як нижчу ступiнь мислення, а як найважливiший компонент вищоi iнтелектуальноi дiяльностi.
Особливостi школярчоi образотворчоi творчостi необхiдно враховувати в процесi викладання. Крiм того, тiСФю ж мiрою, як i на iнших уроках, учитель повинен враховувати особливостi розумового й фiзичного розвитку дiтей даного вiку. Саме знання психологii молодших школярiв, умiння знайти пiдхiд до дитини i допомогти iй перебороти виниклi труднощi дають учителям початкових класiв незаперечнi переваги перед фахiвцями-художниками, що не одержали спецiальноi психолого-педагогiчноi пiдготовки, у справi навчання образотворчому мистецтву.
Емоцiйнiсть, зацiкавленiсть, захопленiсть - - обовязковi компоненти урокiв образотворчого мистецтва. Але, захоплюючись, дитина часто не може стриматися; малюючи, вона щось розповiдаСФ про себе, смiСФться, радуСФться, дивуСФться. Що у таких випадках робити вчителю? Звичайно, диiиплiну необхiдно дотримувати. Але необхiдно усе-таки вiдрiзняти робочий шум вiд порушень диiиплiни. Якщо ж хто-небудь, захоплюючись, заважаСФ товаришам, йому потрiбно нагадати, що працюСФ вiн не один. Однак, у цьому випадку треба бути гранично делiкатним, щоб не перервати хiд думок дитини. Найкраще спочатку тихенько запитати учня, що вiн малюСФ, як посуваСФться робота. Дати пораду i тiльки пiсля цього нагадати, щоб вiн не шумiв. Часто тихий голос учителя, неголосна бесiда з учнем про його роботу самi по собi впливають на дитину: вiн переходить на шепiт i поводиться бiльш стримано.[21,с.128]
Захоплена робота дiтей додаСФ урокам образотворчого мистецтва свою специфiку. Дiти почувають себе розкутими, впевненими. Не треба iх стримувати, коли, дивлячись на комiчну iлюстрацiю, вони дружно смiються. Учитель повинен у подiбних випадках памятати - найближча мета досягнута, витвiр вразив учнiв, i подальшою задачею буде бiльш повне ознайомлення з ним, формування усвiдомленого вiдношення до нього, включення художнього твору в духовний свiт дитини.
Зоровий образ, який формуСФться в процесi зображення, маСФ тенденцiю до змiни, доти, поки вiн не буде максимально повно вiдображати реальну дiйснiсть, тобто доти, поки малюнок не стане найкраще вiдображати зображувальний предмет.
Кiнцевою метою в процесi зображувальноi дiяльностi СФ такий розвиток памятi, при якому один раз спостерiгавши змогло б мiцно закрiпитися у памятi i за надiбнiстю бути вiдображеним з абсолютною точнiстю.
Велику користь приносить малювання по памятi чи за уявою, коли заздалегiдь проводяться спецiальнi спостереження предмету що зображуСФться на протязi якогось час?/p>