Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
i перейти до вироблення спiльноi зовнiшньоекономiчноi, сiльськогосподарськоi i транспортноi полiтики. РЖнстутицiйна структура РДС: *Рада РДвропейських Спiвтовариств (скликаСФться двiчi на рiк у складi глав держав i урядiв) як вищий орган iнтеграцiйного угруповання, надiлений законодавчою владою; *Комiсiя РДвропейських Спiвтовариств (складаСФться з голови та 17 членiв комiсii, якi призначаються урядами краiн-членiв за встановленою квотою) як постiйний виконавчий орган; *РДвропарламент (складаСФться з 518 депутатiв, якi обираються прямим загальним голасуванням громадян краiн-членiв за встановленою квотою) як основний консультативно-наглядовий орган; *Суд РДвропейських спiвтовариств (складаСФться з 13 суддiв) як орган юридичного контролю, *РДвропейськое полiтиче спiвтовариство, *Рада мiнiстрiв РДС, *Економiчна i соцiальна рада (консультативний орган), *Контрольна палата (складаСФться з 12 чоловiк). Злиття трьох спiвтовариств (РДОВС, РДЕС, РДвроатому) в СФдине РДвропейське спiвтовариство вiдбулося 1967 року, 1968 року було утворено митний союз краiн РДС Мета: вiдмiну митних податей i зняття кiлькiсних обмежень; введення СФдиного митного тарифу для iнших краiн; проведення СФдиноi зовнiшньоторговельноi та аграрноi полiтики. З 1973 р. дiСФ угода про вiльну торгiвлю мiж РДЕС i РДОВС, з одного боку, i краiнами РДвропейськоi асоцiацi вiльноi торгiвлi, з iншого. 1979 року завершуСФться процес створення РДвропейськоi Валютна Системи (РДВС), вводиться в дiю ЕКЮ. Цiлями: *зменшити коливання валютних курсiв, *витiснити з мiжнародних розрахункiв долар США,*стимулювати подальший розвиток iнтеграцiйних процесiв через забезпечення передумов формування СФдиного валютного ринку РДС. 1991 року пiдписуСФться угода мiж РДС i РДАВТ про створення РДвропейського Економiчного Простору (РДЕП). Цього ж року приймаСФться Маастрiська угода, суть якоi характеризуСФ новий якiсний етап в еволюцii РДС. ПередбачаСФться створення економiчного i валютного союзу (РДВС). Мета:* усунути ще дiючi обмеження вiльного руху капiталу в Португалii та Грецii. Краiни РДС орiСФнтуються на прийняття заходiв щодо стабiлiзацii грошовоi системи i закрiплення бюджетноi диiиплiни, хоча проведення економiчноi, грошовоi i валютноi полiтики залишаСФться прерогативою окремих краiн; *створити РДвропейський валютний iнститут, який маСФ готувати документи для проведення СФдиноi грошовоi та валютноi полiтики, * створити РДвропейський центральний банк в 1999р
94. Цiлi й особливостi формування Чорноморського економiчного спiвробiтництва.
Специфiчне мiiе серед iнтеграцiйних угруповань рiзних масштабiв i форм може посiсти Чорноморське економiчне спiвробiтництво (ЧЕС), вдекларацiю про створення якого 1992 року пiдписали керiвники Албанii, Азербайджану, Болгарii, Вiрменii, Грузii, Грецii, Росii, Румунii, Туреччини, Украiни. Особливостi: 1.ЧЕС, являючи собою потенцiйно мiсткий внутрiшнiй ринок зi значним науково-технiчним потенцiалом, може стати i ключовим мiiем торгiвлi мiж РДвропою, Близьким Сходом та АзiСФю. Практично створюСФться трансрегiональне iнтеграцiйне угруповання. 2. це перше велике iнтеграцiйне угруповання краiн пост-конфронтацiйного етапу розвитку свiтовоi економiки, яке може поСФднати краiни, що до останнього часу розвивались, маючи рiзнi полiтичнi та економiчнi установки. 3. до ЧЕС увiйшли новоутворенi незалежнi краiни - колишнi республiки СРСР, якi вперше роблять спробу зiнтегруватись на певнiй органiзацiйнiй основi без явного домiнування Росii, на вiдмiну, наприклад,вiд Економiчного Союзу на основi СНД. ЧЕС лише в одному вiдповiдаСФ iнтеграцiйним критерiям: це СФ iнтеграцiя на регiональнiй основi з яскраво вираженим обСФднуючим фактором - Чорним морем. Загалом ЧЕС можна розглядати як потенцiйний феномен. Тут очевиднi майже всi ключовi дезiнтеграцiйнi фактори - вiд полiтичноi нестабiльностi краiн-учасниць, iх економiчноi та iнфраструктурнi несумiсностi, яскравi соцiально-культурнi вiдмiнностi, глибокi iнструменти регулювання торговельно-економiчних взаСФмовiдносин. Проблеми:*функцii регулювання зовнiшноi торгiвлi в краiнах-учасницях реалiзуються на рiзних рiвнях: * iстотно рiзняться не лише механiзми та iнструменти, а й стратегii i тактики регулювання * для краiн ЧЕС характернi рiзнi масштаби, термiни та глибина участi у ГАТТ, *iстотнi вiдмiнностi в ключових параметрах iнвестицiйного клiмату. До основних напрямкiв причорноморського спiвробiтництва можна вiднести такi: формування iнфраструктури бiзнесу через створення та розвиток спiльних фiнансових та iнформацiйних мереж; будiвництво спiльними зусиллями обСФктiв транспортноi iнфраструктури, розвиток транспортно-експедиторського спiвробiтництва; комплексне використання i охорона ресурсiв Чорного моря; спiвробiтництво в розвитку паливно-сировинноi бази регiону, у справi рацiонального енергоспоживання; реалiзацiя спiльних проектiв щодо технологiчного переобладнання металургiйних виробництв краiн-учасниць; спiвробiтництво в агропромисловiй сферi, розвиток харчовоi i переробноi промисловостi; участь у конверсii оборонноi промисловостi; розвиток сучасноi системи телекомунiкацiй, зокрема реалiзацiя проекту будiвництва оптиковолоконноi лiнii звязку мiж Туреччиною, БолгарiСФю, РумунiСФю та Украiною; кооперацiя в розвитку унiфiкованоi митноi системи та вироблення ефективного механiзму взаСФмних розрахункiв з орiСФнтацiСФю на створення в майбутньому Чорноморського платiжного союзу; спiвробiтництво в розвитку процесi?/p>