Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
одних договорiв. У Законi Украiни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) розглядаСФться як матерiально оформлена угода двох або бiльше субСФктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення iхнiх взаСФмних прав та обовязкiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi (ст. 1).
Основою подiлу будь-яких договорiв СФ iх класифiкацiя. При подiлi на одностороннi й двостороннi договори береться до уваги те, що одна чи двi сторони мають вiдповiднi обовязки. Якщо договiрнi зобовязання маСФ лише одна сторона, то це одностороннiй договiр, якщо двi це двостороннiй договiр. Бiльшiсть договорiв СФ двостороннiми. До одностороннiх належать лише окремi види договорiв, наприклад, договiр позики, договiр дарування. Друга група договорiв сплатнi i безоплатнi. Практика мiжнародного економiчного спiвробiтництва свiдчить про те, що переважно договори укладаються на взаСФмовигiднiй, сплатнiй основi. Це вiдповiдаСФ одному iз уже згадуваних загальних принципiв мiжнародного права принципу взаСФмовигоди. В межах оплатних договорiв, коли одна iз сторiн отримуСФ якусь користь, вона повинна забезпечити iншiй сторонi вiдповiдну, як правило, еквiвалентну вигоду. Безоплатними називаються договори, для яких не характерна взаСФмна компенсацiя. РЖнколи iх називають ще добродiйними, або благодiйними, договорами. Це договори дарування, безвiдсотковоi позики, звiльнення вiд оплати боргу, надання безоплатних послуг та iн. До формальних договорiв слiд вiднести такi, для укладення яких, крiм взаСФмноi згоди сторiн, потрiбне дотримання певноi форми. Вiдповiдно до чинного в багатьох краiнах законодавства недотримання форми договору веде до визнання його недiйсним з усiма негативними наслiдками, що випливають з цього. Як правило, згода, до якоi дiйшли сторони, маСФ бути викладена у письмовому документi, який пiдписуСФться сторонами, а якщо це передбачено законодавством, то й зареСФстрована у вiдповiдних державних органах (нотарiатi, судi та деяких iнших). Реальними визнаються договори, в основi яких лежить не лише досягнення згоди, а й iх гарантоване виконання. Консенсуальнi договори це такi, за якими з усiх суттСФвих умов досягнута згода сторiн. Вони вважаються укладеними i набирають чинностi не в момент виконання, а в момент досягнення згоди. ОднiСФю iз особливостей мiжнародного економiчного права, як i мiжнародного права в цiлому, СФ вiдсутнiсть мiжнародних iнститутiв, якi б забезпечували у примусовому порядку виконання його норм. Тому головна роль у цiй справi належить самим державам, якi дiють самостiйно, iндивiдуально або обСФднуються у вiдповiднi мiжнароднi органiзацii. Засоби забезпечення: *дипломатичнi переговори ( ведуться вiд iменi держави iх главами, главами урядiвтАж) *посередництво (а)держава виступаСФ з пропозицiСФю щодо примирення сторiн, мiж якими ведеться спiр, сприяСФ здiйсненню дипломатичних переговорiв. -добрi послуги. б) третя держава на запрошення сторiн, мiж якими виник спiр, виступаСФ як посередник i веде переговори з ними з метою примирення сторiн - особисте посередництво)) *погоджувальнi комiсii, *мiжнародний арбiтраж, *мiжнародний суд, *суд СФвропейського економiчного спiвтовариства.)
84. Особливостi мiжнародного торгового права. Мiжнароднi торговi договори.
При розглядi системи мiжнародного економiчного права зверталася увага на те, що його Особлива частина обСФднуСФ систему правових норм i принципiв, якi регулюють мiжнародну торгiвлю, мiжнароднi валютнi вiдносини, мiжнароднi перевезення та iншi важливi напрями мiжнародного економiчного спiвробiтництва.
Таким чином, мiжнародне торгове право це система норм i принципiв, яка регулюСФ вiдносини, що виникають у галузi мiжнародноi торгiвлi, i СФ складовою частиною мiжнародного економiчного права. Якщо мiжнародне економiчне право галузь мiжнародного права, то мiжнародне торгове право його пiдгалузь.
Як i будь-яке право, мiжнародне торгове право маСФ своi джерела: *мiжнароднi договори i, зокрема, мiжнароднi торговi договори; мiжнароднi торговi звичаi, в яких вiдтворена практика мiжнародних торгових вiдносин; *судовi прецеденти мiжнародних арбiтражiв i судiв; *нацiональне законодавство краiни, якщо воно за згодою держав використовуСФться для регулювання мiжнародних торгових вiдносин; *мiжнародно-правовi акти мiжнародних органiзацiй. Система мiжнародного торгового права складаСФться з окремих iнститутiв. В них визначенi поняття i система мiжнародного торгового права; правовi принципи здiйснення мiжнародноi торгiвлi; система органiв, якi виконують функцii управлiння мiжнародною торгiвлею; мiжнароднi органiзацii у галузi мiжнародноi торгiвлi, мiжнароднi торговi договори та угоди; мiжнародно-правове регулювання угод у галузi зовнiшньоi торгiвлiтАж
Пiд мiжнародним торговим договором слiд розумiти угоду мiж двома або кiлькома державами, в якiй визначаються iх взаСФмнi права та обовязки в галузi торгiвлi. Торговi договори (iнколи вони мають ще й iншi назви, а саме: "договiр про торгiвлю i мореплавство", "договiр про торгiвлю i судноплавство", "торгова угода" тощо) встановлюють принципи торгово-економiчних вiдносин мiж двома краiнами, а також закрiплюють певнi норми (правила), що створюють правову базу таких вiдносин. У межах цих договорiв вирiшуються питання митного збору, торгового мореплавства, транспорту, дiяльностi торгове