Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
ирiшуСФ питання про необхiднi витратита розмiр фонду в розрахунок на 2-4 тижнi. Вiн створюСФться на постiйнiй основi, в ьому постiйно повинна бути зазначена сума. Втрати грошей здiйснюються тiльки на передбаченi цiлi.
Також фiрми можуть вiдкривати рiзнi рахунки в банках:+банкiвський чековий рахунок, +рахонок для розрахункiв з персоналом, +простий банкiвський рахунок. Для вiдкриття рахунку в банк подаСФться картка iз зразками пiдписiв. В установлений термiн i обовязково в кiнцi мiсяця банк надсилаСФ виписку з рахунку.
З метою одержання дивiдендiв або вiдсоткiв фiрми вкладають вiльнi грошовi кошти в короткостроковi iнвестицii: +облiк акцiй: *купили: Дт Короткострок фiнанс влкдаення Кт Грош кошти, *одержанння дивiдендiв: Дт Грош кошти Кт Фiнанс доходи (дивiденди), *продали: Дт Грош кошти Кт Короткострок фiнанс вкладен Кт (Дт) Прибуток вiд реалiз (акцii); +облiг облiгацiй: всi процедури такiж, крiм: в кiнцi звiтнього перiоду ми вiдображаСФмо % який ще неодержали: Дт Доходи по % до одержання Кт Фiнанс доходи (% по облiгацiям).
Видiляють такi види дебiторськоi заборгованостi: +рахунки до одержання; +векселi до одержання; +iнша заборгованiсть. На методику ii вiдображення впливають знижки наданi клiСФнтам, повернення товару та ПДВ. Види знижок (Захiдна РДвропа):i.Комерцiйна (повязана з рухом товару):а)знижки з договiрноi цiни за певну невiдповiднiсть товарiв по якостiтАж б) знижки з урахуванням величини покупки в % до цiни), в) знижки що надаються клiСФнтам по сукупностi операцiй за звiтнiй перiод. 2.Розрахункова (надаСФться клiСФнтам за прискорення оплати рахунку згiдно договору. Вона вiдображаСФться в облiку як фiнанс витрати). Якщо комерц знижка надаСФться пiсля вiдображення в облiку операцii реалiзацii, то для ii облiку використовуСФться окремий регулюючий рахунок "Комерцiйнi знижки наданi пiдприСФмтствам клiСФнтам" (активний рахунок, який регулюСФ пасивний рахунок "Доходи вiд реалiзацii"). В кiнцi звiтнього перiоду вiн закриваСФться за рахунок доходiв вiд реалiзацii. Безнадiйний борг дебiторська заборг, яка не може бути погашена через неплатоспроможнiсть боржника. ПiдприСФмство в кiнцi року визначаСФ таку суму та ствонрюСФ резерв: *створенння: Дт витрати по сумнiвн боргах Кт резерв для сумнiвних борг.,*списання: Дт грош кошти, Дт резерв сумнiвн боргiв Кт рах до одержання. РЖснуСФ два метода облiку:i. Пряме списання, 2. Створенння резерву для сумнiвн боргiв*:а)виходячи з даних балансу (аi) спрощений пiдхiд, а2)перiодизацiя дебiторськоi заборгоаностi), б) звiту про прибуток. Якщо нам перерахували суму бiльше нiж нами визначена, то залишок нарахованого резерву акумулюСФться i направляСФться на доходу (прибутку). Частiше використовуСФться рахунок "Доходи вiд анулювання резервiв"
В розхрахунках мiж пiдприСФм та його дебiторами часто використовуСФть вексель. По векселю клiСФнт сплачуСФ номiнал та %. Сума % = номiнал векселя*рiчна % ставка*строк векселя. Вексель одерж: Дт векселi одерж Кт рах до одержан. Погашен векселя :Дт грош кошти Кт векселi одерж, Кт фiнанс доход (%).
72. Облiк та оцiнка товарно-матерiальних запасiв зарубiжних фiрм
Види ТМЗ:*сировина i матерiали,*напiвфабрикати, *запаснi частини, *незавершене виробництво, *готова продукцiя, *тара, *iншi.
РЖснуСФ двi системи облiку: i. Перiодична (облiк протягом звiтнього перiоду не ведеться. На рахунках запасiв вiдображаСФться тiльки початковий залишок, який був виявлений шляхом iнвентаризацii. Надходження вiдображаСФться безпосередньо на рахунку "Витрати на купiвлю". На кiнець пероду для визначення залишку знов проводиться iнвентаризацiя.) 2. Постiйна (облiк ведеться безпосередньо на рахунку "Складськi запаси" та його субрахунках. Ведеться також аналiтичн облiк руху запасiв за кожною назвою, номенклатурним номером у машинограммах та картках. *Надходж:Дт складс запаси Кт рах до сплати, * вiдпуск та витрачання: Дт тАж.. Кт Складськi запаси.)
Згадно мiжнародним стандартам пiдприСФмство може використовувати рiзнi методи оцiнки:i.перше наджодження перший видаток (припускаСФ, що матерiали, якi першими придбанi, будуть першими вiдпускатися. Будуть списуватись за цiнами перших надходжень. Залишки на кiнець будуть оцiнуватись за цiнами останнiх надходжень) 2.останнСФ надходження перший видаток (матерiали якi останнiми були придбанi, першими вiдпускаються. Кiнцевi залишки оцiнюються за цiнами перших надходжень) 3.середньозважена собiвартiсть (припускаСФ, що витраченi матерiали, а також залишки iх на кiнець мiсяця оцiнюються за середнiми цiнами) 4.iдентифiкована собiвартiсть конкурентноi партii (вiн викликаСФ необхаднiсть облiку надходження матерiалiв та iх зберiгання за конкретними партiями, де буде кiлькiсть i цiна для кожноi партii) 5.наступне надходження перший видаток 6.цiна остаточноi закупки.
В балансi складськi запаси вiдображаються за меншою вартiстю з двох: собiвартiсть чи ринкова цiна. Методи оцiнки запасiв за правилом меньшоi цiни: i. По окремих видах матерiалiв (по кожнiй позицii, найменуванню товара визначаСФться с/в i ринкова вартiсть та приймаСФться менша з них) 2. По категорiях (оцiнка по групах товарiв) 3. По сукупностi товарних запасiв на складi ( всi складськi запаси оцiнюються)
Приклад: Залишок 100 шт по 9, купiвля: 200 по i0, 300 по ii, 400 по i2. Залишок на кiнець 250шт. реалiзовано 750 по i5
73.Специфiка облiку коротко- та довгострокових зобов