Шпоры по международной экономике

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика




?го життя, мiжнародного подiлу працi, рiзних можливостей у забезпеченнi виробництва сировинними, енергетичними, трудовими та iншими необхiдними ресурсами, монополii ряду держав на випуск окремих видiв продукцii та дii iнших факторiв, якi обумовлюють необхiднiсть мiжнародного економiчного спiвробiтництва. Вихiд сьогоднi будь-якоi держави на шлях науково-технiчного прогресу, iнтенсифiкацii нацiональноi економiки практично неможливий без активноi дiяльностi у сферi мiжнародних економiчних вiдносин, створення найсприятливiших умов для iнтегрованостi нацiональноi економiки у свiтову, наближення ii до ринкових структур розвинутих краiн. Цi чинники значною мiрою сприяють зростанню економiчноi могутностi держав, пiднесенню народного добробуту та вирiшенню iнших соцiальне важливих для кожноi краiни завдань. РЖмунiтет слово латинського походження i в перекладi на украiнську мову означаСФ звiльнення вiд чого-небудь. У мiжнародному правi iмунiтет держави розглядаСФться як принцип, вiдповiдно до якого державi або ii органам не може бути предявлений позов у судi iноземноi держави. Як уже зазначалося, коли держава виступаСФ субСФктом мiжнародних економiчних вiдносин з iншими державами або з мiжнародними органiзацiями, то такi вiдносини регулюються нормами мiжнародного економiчного права. Водночас вона може вступати у вiдносини мiжнародно-правового характеру з рiзними iноземними юридичними особами, окремими громадянами iнших держав. Вiдносини, якi при цьому виникають, регулюються нормами мiжнародного приватного права. Розглядаючи питання про iмунитет держави, не слiд робити висновки про те, що всiлякого роду спiрнi питання, що виникають не можуть взагалi розглядатись. Наявнiсть iмунитету не означаСФ, що ним надiленi i вiдповiднi господарськi органiзiцii. Форми спiвробiтництва держав: *держава вступаСФ з iншими державами в економiчнi стосунки, *держави вступають до мiжнародних органiзацiй i становяться ii членами, *держави обСФднуються у певнi групи, * спiвробiтництво держави через мiжнароднi органiзацii з державами, якi не СФ членами цих органiзацiй.

82. Мiжнароднi економiчнi органiзацii, iх правовий статус та порядок прийняття рiшень.

У мiру розвитку економiчних вiдносин стаСФ неможливим i недоцiльним укладення лише двостороннiх договорiв та угод. Чимало краiн заiнтересованi у розширеннi спiвробiтництва з ряду важливих загальних напрямiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (торгiвлi, науки та технiки, транспортних перевезень, будiвництва тощо) на основi багатостороннiх мiжнародних економiчних вiдносин. Одним iз ефективних шляхiв побудови багатостороннього економiчного спiвробiтництва СФ створення мiжнародних економiчних органiзацiй, покликаних сприяти укладенню багатостороннiх договорiв, створювати мiжнароднi механiзми з нагляду i контролю за iх виконанням, розробляти та встановлювати норми, спрямованi на правове регулювання мiжнародних економiчних вiдносин, та iн. Першi мiжнароднi економiчнi органiзацii (комiсii, сгiлки, комiтети, асоцiацii) виникли ще у XIX ст.

Перший найбiльш узагальнений подiл мiжнародних органiзацiй даСФ можливiсть видiлити iх чотири групи:1) унiверсальнi мiжнароднi органiзацii, членами яких СФ держави рiзних соцiально-економiчних систем; 2) мiжнароднi органiзацii, членами яких були соцiалiстичнi краiни; 3) мiжнароднi органiзацii, якi обСФднували капiталiстичнi краiни; 4) мiжнароднi регiональнi органiзацii, до складу яких входять краiни, що розвиваються.

Класифiкацiю мiжнародних економiчних органiзацiй можна продовжити i в межах кожноi iз названих груп. Так, серед такоi унiверсальноi мiжнародноi органiзацii, як 00Н, можна видiлити двi пiдгрупи. Перша спецiалiзованi установи 00Н i друга допомiжнi органи 00Н, якi користуються статусом мiжнародних органiзацiй. До першоi групи, наприклад, можна вiднести Органiзацiю ОбСФднаних Нацiй з промислового розвитку, а до другоi Конференцiю з торгiвлi та розвитку. Певну роль у розвитку мiжнародного економiчного спiвробiтницргiвлi та розвитку. Певну роль у розвитку мiжнародного економiчного спiвробiтництва в окремих напрямах вiдiграють мiжнароднi та регiональнi мiжурядовi галузевi органiзацii.

Усе викладене вище даСФ можливiсть зробити висновок, що пiд мiжнародними економiчними органiзацiями слiд розумiти такi органiзацii, якi на основi мiжнародно-договiрних вiдносин провадять дiяльнiсть, повязану з органiзацiСФю та здiйсненням мiжнародного економiчного спiвробiтництва.

Правоздатнiсть, якою надiленi мiжнароднi економiчнi органiзацii, даСФ iм змогу укладати рiзнi угоди як з окремими державами, так i з мiжнародними органiзацiями в межах завдань i цiлей, закрiплених в iхнiх установчих документах.

Мiжнароднi економiчнi органiзацii користуються iмунiтетом, що маСФ важливе значення для iхньоi дiяльностi. Вiдповiдно до Конвенцii про правовий статус, привiлеi та iмунiтет мiжнародних економiчних органiзацiй вiд 5 грудня 1980 р., майно i активи цих органiзацiй мають iмунiтет вiд будь-якоi форми адмiнiстративного та судового втручання, за винятком випадкiв, коли сама органiзацiя вiдмовляСФться вiд iмунiтету (ст. 4).

83. Мiжнароднi економiчнi договори, iх види та забезпечення виконання.

Пiд мiжнародним договором, як правило, розумiють добровiльну угоду мiж двома або кiлькома рiвноправними державами чи мiжнародними органiзацiями щодо iхнiх взаСФмних прав i обовязкiв у полiтичних, економiчних, культурних та iнших вiдносинах. Мiжнародний економiчний договiр це, насамперед, рiзновид мiжнар