Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Вµтся в условиях глубокого экономического кризиса. Он породил дефицит материальных и финансовых ресурсов, увеличил разрыв между странами в уровнях развития и жизни населения. * в странах СНГ не завершены рыночные преобразования. Имеются расхождения в подходах к темпам и путям их осуществления. Это породило различия в национальных хозяйственных механизмах, что препятствует формированию единого рыночного пространства. *существует определенное противодействие ведущих мировых держав интеграционным процессам стран СНГ. Им не нужен единый сильный конкурент на международных рынках, в том числе и на постсоветском пространстве. Соглашение о создании зоны свободной торговли было принято 15 апреля 1994. Соглашение о ЗСТ рассматривалось как переходный этап к формированию таможенного союза. Таможенный союз мог быть создан государствами, которые выполняют условия о ЗСТ. Со времени подписания соглашения о ЗСТ между странами СНГ наметились две основные тенденции в развитии взаимной торговли между странами Содружества:1 связана с объективным желанием государств Содружества регулировать вопросы взаимной торговли через многосторонний механизм зоны свободной торговли. Однако механизм функционирования такого режима пока несовершенен и требует доработки. 2.многие государства СНГ не желают себя связывать многосторонними обязательствами через многостороннюю ассоциацию свободной торговли. Внешним достижением интеграционного процесса в рамках СНГ стало образование в апреле 1997 г. тАЬСоюза двухтАЭ России и Белоруссии. В экономической сфере задачами Союза, в частности, являются: обеспечение динамичного экономического развития государств участников Союза; создание равных условий и гарантий деятельности хозяйствующих субъектов; создание и развитие общей инфраструктуры, системы, системы связи, единого научно-технологического и информационного пространства.
97. Етапи й особливостi розвитку iнтеграцiйних процесiв у Пiвнiчнiй Америцi. Мета, склад, специфiка взаСФмовiдносин у НАФТА.
Для пiвнiчноi Америки тривалий час був характерний розвиток економiчних звязкiв переважно на корпоративному рiвнi, в результатi чого на початку 80-х рокiв почав формуватися регiональний американсько-канадський господарський комплекс. Посилення мiждержавноi економiчноi взаСФмодii зумовило створення 1988 року зони вiльноi торгiвлi "США-Канада".Мета: усунути тарифи у взаСФмнiй торгiвлi двох краiн в десятирiчний перiод. зняти нацiональнi преференцii на всi урядовi контракти вартiстю понад 25.000 доларiв, заборонити обмеження у взаСФмнiй торгiвлi паливом та енергiСФю, за винятком тих, що повзанi з нацiональною безпекою i запобiганням виснаженi я енергетичних ресурсiв, усунути тарифнi i лiбералiзувати нетарифнi барСФри у взаСФмнiй торгiвлi сiльськогосподарською продукцiСФю , увести нацiональнi режими для взаСФмного iнвестування; створити спiльну Комiсiю для координацii дiй, спрямованих на реалiзацiю угод.1993 року було створено нове iнтеграцiйне угруповання за участю США, Канади, Мексики - Пiвнiчноамериканська угода про вiльну торгiвлю (НАФТА). ФормуСФться торговельний блок, що обСФднуСФ краiни. Вiдповiдними угодами в рамках НАФТА, зокрема, передбачаСФться: iстотно помякшити тарифне регулювання. Протягом 5 рокiв вiд мита вивiльниться 65% американського промислового i сiльськогосподарського експорту до Мексики, а також 70% мексиканського експорту до США (одразу пiсля ратифiкацii угоди); скоротити наполовину податки на iмпорт в Мексику автомобiлiв i запасних частин до них негайно пiсля ратифiкацii вiдповiдноi угоди, а через 5 рокiв 75% цiСФi торгiвлi зробити безтарифною; забезпечити вiльний допуск американських компанiй на мексиканський ринок телекомунiкацiй (що оцiнюСФться в 6 млрд.дол.США) до 1995р.; термiново вiдмiнити тарифи на текстильнi товари на суму 250 млн. дол, термiново вiдмiнити лiцензii з боку Мексики на iмпорт сiльськогосподарськоi продукцii; вiдкрити мексиканський фiнансовий ринок для партнерiв за НАФТА до 2000 р.; забезпечити активну дiяльнiсть американських компанiй на Мексиканському страховому ринку (оцiнюСФться в 3,5 млрд.дол. США); лiбералiзувати взаСФмне iнвестування, зокрема зняти обмеження з боку Мексики на такi дii американських фiрм, що експортують з Мексики, коли цi фiрми отримують право на iнвестицii в ii економiку; вiдкрити мексиканську транспортну мережу для американських фiрм у два етапи (1995 та 1999 роки. США використовують механiзми НАФТА для iнтенсифiкацii дiй на перспективних ринках Пiвденноi Америки. Водночас НАФТА може i негативно вплинути на економiку США, коли лiквiдацiя обмежень пiдштовхне процес масового перебазування американських виробництв до Мексики iз значно дешевшою робочою силою. Сучаснi американсько-захiдноСФвропейськi економiчнi взаСФмовiдносини розвиваються в умовах, коли ринки РДС бiльш значущi для економiки США, нiж японський, канадський та iншi ринки. Так, сукупна вартiсть експорту i продажу дочiрнiх пiдприСФмств США в РДС оцiнюСФться в 600 млрд. дол., що втричi перевищуСФ аналогiчний показник у Канадi i в чотири рази - в Японii. Крiм цього, значення ринкiв РДС для пiдприСФмцiв та iнвесторiв США вище, нiж американського для РДС. Водночас краiни РДС залежать вiд американського ринку меншою мiрою, нiж Японiя i Канада. У Цьому контекстi поглиблення СФвропейськоi iнтеграцii може мати для економiки США як позитивнi, так i негативнi наслiдки.
98. Порiвняльна характеристика процесiв економiчноi iнтеграцii краiн Лат