Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ностi, в тому числi: виробничих, транспортно-експедицiйних, страхових, консультацiйних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнацiйних, управлiнських, облiкових, аудиторських, юридичних, туристських та iнших, що прямо i не забороненi законами Украiни; надання вищезазначених послуг iноземними субСФктами господарськоi дiяльностi субСФктам ЗЕД Украiни;
- наукова, науково-технiчна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та iнша кооперацiя з iноземними субСФктами господарськоi дiяльностi; навчання та пiдготовка спецiалiстiв на комерцiйнiй основi;
- мiжнароднi фiнансовi операцii та операцii з цiнними паперами у випадках, передбачених законами Украiни;
- кредитнi та розрахунковi операцii мiж субСФктами ЗЕД та iноземними субСФктами господарськоi дiяльностi; створення субСФктами ЗЕД банкiвських, кредитних та страхових установ за межами Украiни; створення iноземними субСФктами господарськоi дiяльностi зазначених установ на територii Украiни у випадках, передбачених законами Украiни;
- спiльна пiдприСФмницька дiяльнiсть мiж субСФктами ЗЕД та iноземними субСФктами господарськоi дiяльностi, що включаСФ створення спiльних пiдприСФмств рiзних видiв i форм, проведення спiльних господарських операцiй та спiльне володiння майном як на територii Украiни, та за ii межами;
- пiдприСФмницька дiяльнiсть на територii Украiни, повязана з наданням лiцензiй, патентiв, ноу-хау, торговельних марок та iнших нематерiальних обСФктiв власностi з боку iноземних субСФктiв господарськоi дiяльностi; аналогiчна дiяльнiсть субСФктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi за межами Украiни;
- органiзацiя та здiйснення дiяльностi в галузi проведення виставок, аукцiонiв, торгiв, конференцiй, симпозiумiв, семiнарiв та iнших подiбних заходiв, що здiйснюються на комерцiйнiй основi, за участю субСФктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi; органiзацiя та здiйснення оптовоi, консигнацiйноi та роздрiбноi торгiвлi на територii Украiни за iноземну валюту у передбачених законами Украiни випадках;
- товарообмiннi (бартернi) операцii та iнша дiяльнiсть, побудована на формах зустрiчноi торгiвлi мiж субСФктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iноземними субСФктами господарськоi дiяльностi;
- оренднi, в тому числi лiзинговi, операцii мiж субСФктами ЗЕД та iноземними субСФктами господарськоi дiяльностi;
- операцii по придбанню, продажу та обмiну валюти на валютних аукцiонах, валютних бiржах та на мiжбанкiвському валютному ринку;
- роботи на контрактнiй основi фiзичних осiб Украiни з iноземними субСФктами господарськоi дiяльностi як на територii Украiни, так i за ii межами; роботи iноземних фiзичних осiб на контрактнiй оплатнiй основi з субСФктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi як на територii Украiни, так i за ii межами;
- iншi види зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, не забороненi прямо i у виключнiй формi законами Украiни.
121. Передумови виходу украiнських пiдприСФмств на зарубiжнi ринки. Пошук i вибiр партнерiв.
Вихiд на зарубiжнi ринки можна розглядати в багатьох аспектах, але при цьому слiд мати на увазi, вiн сам по собi не повинен бути самоцiллю, а передумовою тривалого закрiплення на зарубiжних ринках i головне реалiзацiСФю певних конкурентних переваг.
Украiна в економiчному розумiннi досить невелика краiна, i тому для входу в свiтове господарство повинна обрати прiоритетнi напрями прикладення своiх ресурсiв. Вiдповiдно до ситуацii, що склалась на разi в Украiнi видiляСФться кiлька прiоритетних напрямiв виходу на зарубiжнi ринки i отже i залучення до мiжнародного подiлу працi. Цi напрями вiдповiдають вiдповiдним полiтико-економiчним групам, що мають певну вагу у украiнському суспiльствi.
Перша це група, сфера iнтересiв якоi лежить у галузi сiльського господарства та повязаних з них галузей переробноi промисловостi. Хоча ii реальна влада за часи незалежностi значно зменшилась, особливо пiсля останнiх виборiв, проте вона залишаСФться впливовою. ЗастосовуСФ концепцiю Аграрно-промислового розвитку. Ця група вважаСФ необхiдним досягнення таких умов: 1. Недопущення введення приватноi власностi на землю. (Тут слiд вбачати не iдеологiчнi причини, а те, що сiльське господарство знаходиться в глибокiй борговiй ямi, i приватизацiя землi може пiдiрвати вплив аграрного лобi через перехiд власностi в руки кредиторiв). 2.РЖнтергацiя з РосiСФю, БiлорусiСФю та iншими республiками колишнього СРСР (Знову ж таки не iдеологiя визначальна, а конкурентоспроможнiсть вiтчизняного сiльського господарства в РДвропi нульова, а кол. СРСР СФ непоганим ринком при певному рiвнi протекцiонiзму). 3. Проведення мякоi фiскальноi та валютноi полiтики. Темпи девальвацii гривнi слiд привязати до росiйського рубля. 4. Лiквiдацiя боргiв с/г бажано просто через списання.
Друга група представники ВПК та машинобудування. Зараз реально нарощують полiтичну вагу. Засади конкурентоспроможностi сформульовано у програмi тАЬРух на випередженнятАЭ. 1. Якомога швидша iнтеграцiя у СФвропейськi структури, участь у мiжнародних органiзацiях з метою зняття обмежень на зовнiшню торгiвлю Украiни. РЖнiцiатор вступу в ГАТТ/СОТ. Поки, що для цiСФi галузi шлях в РДвропу лежить через ринки Африки, Пiвденноi Америки, Азii. 2. Створення фiнансово-промислових груп з пiдприСФмствами РДвропи. Можливе залучення в цi структури росiйських партнерiв, але ц