Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
iкацiйнi, турист, будiв, страховi, фiн, комптАЭютернi послуги.
У 1997р. Укр мала значний дефiц торг балансу, який клав 4205 млн. дол., i утворився переважно за рахунок iмп енергоносiiв з РФ та Туркменiстану. Перевищення iмп нал Е у вiдносинах Укр з РФ та Туркм нейтралiзуСФться завдяки операцiям з послугами, повтАЭязаними з транзитом через нашу територiю нафти, газу та амiаку.
В 1998р. баланс товарiв зводився з негативним сальдо в сумi 2584 млн. дол. При чому, сальдо торг балансу з краiнами СНД та Балтii склало -3767 млн. дол., а з iншими краiнами свiту + 1183 млн. дол. Негативний баланс товарiв значною мiрою покривався позитивним сальдом торгiвлi послугами (+ 1377 млн. дол.).
Дефiцит торговельного балансу скоротився у 1998р. на 38,5% порiвняно з 1997р. (з -4205 млн. дол. до -2584 млн. дол.) Це вiдбулося за рахунок скорочення як обсягiв Е, так i iмп, при чому темпи скорочення iмп перевищували темпи скороч Е.
Значною мiрою за рахунок зменшення дефiциту торговельного балансу скоротився у 1998р. порiвняно з 1997р. i дефiцит рахунку поточних операцiй (з -1335 млн. дол. до -1296 млн. дол.)
125. Проблема диверсифiкацii мiжнар торгiвлi.
Укр маСФ певнi диспропорцii в географiчнiй структурi зовнiшньоi торгiвлi, що обумовлюСФ нагальну необхiднiсть ii диверсифiкацii.
Щодо географiчноi структури товарн Е, то прокат надходить переважно до Китаю та Зах РДвропи, до зах РДвропи експортуСФться також текстиль та вироби з нього, прод хiм галузi; до краiн СНД - с/г та хiм прод.
Укр Е до РДС жорстко квотуСФться, а угода про вiльну торгiвлю мiж РДС та ТурцiСФю яввляСФ собою загрозу для конкурентоздатностi укр прокату на СФвропейському ринку. Основна проблема, повтАЭязана з укр Е с/г прод до СНД полягаСФ в тому, що вiн зазнаСФ сильного конкурентного впливу з боку iноземних краiн, якi займаються реекспортом укр прод.
Характерним також СФ постiйне вiдставання обсягiв укр експорту вiд iмп, що вiдображаСФться у негативному сальдо торговельного балансу. Один з головних шляхiв вдосконалення укр iмп - це скорочення залежностi укр економiки вiд iмпорту енергоносiiв за рахунок вдосконалення структури виробництва та впровадження енергозберiгаючих технологiй. З iмп енергоносiiв тiсно повтАЭязана проблема зовнiшньоi заборгованостi РФ та тиск свiтовоi спiльноти на У з метою закриття ЧАЕС. Нормальним для структури iмпорту розвинутоi краiни СФ переважання пит ваги сировинноi продукцii та невелика частка чистого iмпорту готовоi продукцii (тобто Е гот прод =РЖ гот прод).
Головним недолiком географiчноi стрк товарн iмп СФ високий ступiнь залежностi вiд РФ та Туркменiстану, що зумовлюСФ необхiднiсть диверсифiкацii перш за все джерел iмп енергоносiiв та розвитку торг вiдносин з краiнами-експортерами нафти та енергоносiiв. Позитивнi тенденцii - скорочення обсягiв зовн торгiвлi з краiнами СНД та зростання торгiвельних звтАЭязкiв з iншими кр свiту, передусiм - з Зах РДвропою.
126 Масштаби, структура i динамiка ПРЖРЖ в економiку Укр.
За перiод з 1994 по 1998 ПРЖРЖ в Укр зросли з 483,5 млн. дол. до 2781,7 млн. дол. або в 5,75 рази.
Головнi iнвестори - краiни РДС (902,4 млн. дол. або 32,4% заг обсягу ПРЖРЖ) , США (18,3%), РФ (6,7%), Корейська республiка (6,7%), Кiпр (5,4%), Швейцарiя, Лiхтенштейн, Канада, Польща та Угоршина. В 1998р. загальна частка цих краiн в обсязi ПРЖРЖ в Укр складала 80,9%.
В галузевiй структурi економiки Укр станом на 1998р. найбiльша питома вага ПРЖРЖ припадала на харчову промисловiсть (21%), внутрiшню торгiвлю (15,8%), машинобуд та металооброб (12,7%), фiнанси, кредит, страхув (7,1%), хiм пром (4,4%), будiвництво (4,1%), Ох здоровтАЭя та соц забезпечення (4%), транспорт (3,1%).
ОбтАЭСФктивною але не дуже позитивною тенденцiСФю СФ те, що ПРЖРЖ надходили переважно до най бiльш конкурентоздатних галузей економiки Укр (металургiя, машбуд, енергетика, хiм пром, харч пром та комунiкацii), i майже не надходили до iнших галузей (с/г, деревооброб, легка, борошномельна та круптАЭяна), якi бiльш гостро вiдчувають нестачу фiн ресурсiв.
За перiод з 1994 по 1998 в харч пром спостерiгалось збiльшення ПРЖРЖ в 11,21 рази, внутр торгiвлi - 12,13, в машинобуд та металооброб - 4,12, фiнансах, кредит, страхув - 17,24, хiм пром - 5,84, будiвництвi - 7,7, Ох здоровтАЭя та соц забезпеченнi - 32,7 .
Проте, обсяги ПРЖРЖ недостатнi для, стабiлiзацii розвитку економiки, забезпечення стабiльного зростання на основi суттСФвих позитивних зрушень в процесi розширеного сусп вiдтворення, для виходу iз затяжноi економiчноi кризи. Укр не змогла створити сприятливого iнв клiмату головним чином, через наявнiсть проблем повтАЭязаних з перехiдним перiодом, i, перш за все, з високим рiвнем полiтичноi нестабiльностi. Поряд iз залученням ПРЖРЖ сьогоднi не слiд недооцiнювати значення внутрiшнiх джерел iнв, а тому необхiдно забезпечити стабiльнiсть фiн -кредитноi сфери та реальний захист прав дрiбного iнвестора, заощадження якого, будучи вкладеними у ЦП або на банк депозити становлять вагому частину джерел валових внутр iнв у розвинутих краiнах.
До форм стимулювання iноз iнв дiяльностi належать: 1) Фiн-креит стимулювання (безпроцент кредити, пiльговi кредити, iнвест гарантii) 2) Податкове стимулювання (зниження ставки податку, податковi угоди з iншими краiнами, зняття податкiв на реiнвестицii, безмитний iмпорт обладнання та сировини, прискорена амортизацiя, податковi кредити) 3) Стимулювання iнфраструктурного забезпечення (надання землi, будiвель та споруд у безкоштовне користування або за пiльговими цiнами, субсидii на користування енергiСФю, транспортнi гранти, пiльги по фрахту) 4) Стимулювання конкретних iнвест проектiв ( цi