Geum.ru


Шпоры по международной экономике

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

В·печення стабiльностi валютн курсiв. Основн механiзмами фiнанс-ня МВФ СФ резервнi кредити тАЬстенд-байтАЭ, розширене кредит-ня (ЕФФ), компенсацiйне та надзвичайне фiн-ня (ССФФ), фiн-ня системн перетворень (СТФ), фiн-ня буферн запасiв (БСФФ), фiн-ня структурн перебудови (САФ). Кредит-ня за програмами МВФ СФ умовним (тбт пiд виконання певн умов), його максимальн розмiр 125% квоти краiни у фондi. Такою СФ офiцiйна сторона кредитноi полiтики МВФ. У той же час досить тривала його дiяльнiсть призвела до таких рез-тiв та тенденцiй:

  • Екон нестабiльнiсть у бiльш нiж 62 краiнах, що отримували кредити МВФ, лише посилилась;
  • Залеж-ть мiж кр-ми МВФ та приростом валов iнвестицiй СФ обернено пропорцiйною;
  • Направлення коштiв до краiн, де розмiщенi кошти амери iнвесторiв;
  • Перевага краiнам, що наслiдують модель розвитку США;
  • Падiння дiлов актив-тi у краiнi-реципiСФнтi (в очiкуваннi траншу);
  • Пiдпорядкування економiк краiн-боржникiв економiцi США та економiкам iн розвинут краiн через вiдкриття ринкiв цих краiн для поставок тов-в з краiн-лiдерiв свiту.

Хоча умови МВФ не формулюСФ в умовах кред-ня привязку тАЬкредит-поставкитАЭ, але фактично це нагадуСФ повязанi кредити, якi отримував укр уряд на початку 90-х рр.Бiльш-менш нормально Украiна отримала лише програму СТФ. Програма кредит-ня тАЬстенд-байтАЭ, що розпочалася пiсля завершення програми СТФ, так i не була завершена в Украiнi у визначенi строки, ii зупиняли, потiм поновлювали, i, нарештi, вона переросла у нову програму ЕФФ, яка полягаСФ тому ж обмiнi програми тАЬреформ-нятАЭ на наступнi траншi. Але якщо за попереднiми програмами невиконання тАЬреформаторськихтАЭ вимог фонду призводило до зупинки подальшого фiн-ня, то, за програмою ЕФФ невиконання частини вимог МВФ все ж дозволяСФ отримати кредит (як показуСФ досвiд 1999 р., з числа травневих вимог МВФ до вересня, коли НБУ отримав наступнi $180 млн., не було виконано 11 суттСФвих вимог, серед яких вiдмiна експортного мита на насiння соняшника, шкiряну сир-ну, врегулювання питання використання землi в якостi застави, реформ-ня апарату Кабмiну, введення аукцiонноi форми торгiвлi газом, iн.). Головна причина такоi ситуацii проста: за Украiною числиться борг у бiльш нiж $3 млрд., i фонд надаСФ кредити рiвно на суму, якоi вистачаСФ на погашення поточних зобовязань Украiни перед ним же. Це вiдбуваСФться, щоб запобiгти дефолту так само як укр банки кредитують не дуже диiиплiнованих клiСФнтiв, щоб на балансi не висiли тАЬпоганiтАЭ кредити. У той же час наявнiсть значноi заборгованостi залишаСФ МВФ важелi впливу на деякi рiшення уряду: наприклад, майже неможливо ухилитись вiд виконання вимог, що прямо стосуються забезпечення зовнiшнiх зобов-нь (посилення фiскальн адмiнiстрування, приватизацiя великих обСФктiв, структурна перебудова держапарату). Крiм того, привабливо в Украiнi для МВФ виглядають спроби лiбералiзацii зовнiшньоi торгiвлi, принаймнi ii декларування, державна полiтика, направлена на недопущення дефолту за зовнiшн зобов-ми.

129. Проблема зовнiшньоi заборгованостi Украiни i шляхи ii розвязання.

У краiнах з перехiдн економiкою проблеми зовнiшньоi заборг-тi (ЗЗ) були викликанi труднощами ринков трансформ-i централiзов-х екон-к, недостатнiми обсягами золотовалютн резервiв, слабкими експортн можливостями, внутрiшньою економiчн дезiнтеграцiСФю. Украiну можна також вiднести до таких краiн. У бiльш загальному виглядi видiляють 2 групи причин зростання ЗЗ внутрiшнi i зовнiшнi. У складi внутрiшнiх ф-рiв видiл-ть такi:

  1. ОбСФктивнi:
  2. Загальна екон вiдсталiсть;
  3. Структурнi диспропорцii в економiцi;
  4. Внутр полiт нестаб-ть;
  5. Слабкий розвиток нац фiнансов сис-ми
  6. СубСФктивнi:
  7. Прорахунки в екон полiтицi та орiСФнтацiii зовн торгiвлi;
  8. Помилки у полiтицi позичання та неефективне викор-ня позик.

У складi зовнiшнiх ф-рiв видiляють такi:

  • Загальне погiршення умов мiжн торгiвлi;
  • Змiна конюнктури свiтов товарн ринкiв;
  • Протекцiонiзм;
  • Змiни напрямкiв i обсягiв iнвестиц потокiв.

З метою порiвняння краiн ЗЗ, крiм ii абсолютного значення, визначаСФться також граничними значеннями: спiввiдношення зовнiшнього боргу i ВНП (50%), боргу i експорту товарiв i послуг (75%); приросту боргу i експорту (30%); приросту боргу за рахунок нарахування процентiв щодо експорту (20%). Якщо 3 з 4 показникiв краiни перевищили граничний рiвень, вона вважаСФться краiною з високим рiвнем заборгованостi. За даними Свiтов банку, для Украiни за 1994-1996 рр. першi два показники у середньому знаходились на рiвнi 18% i 48%, що класифiкуСФться як середнiй та незначний рiвень ЗЗ вiдповiдно. Для порiвняння, за той же перiод середнi значення цих двох показникiв у деяких iн краiнах склали: у РФ 25 i 97%; у Польщi 31 i 102%; у Туреччини 47 i 184%; у Чилi 48 i 166%; у Бразилii 26 i 293%.

ЗЗ оцiнюСФться кiлькiсно, крiм ii абсолютних обсягiв, граничними значеннями: спiввiдношення зовнiшнього боргу i ВНП (50%), боргу i експорту товарiв i послуг (75%); приросту боргу i експорту (30%); приросту боргу за рахунок нарахування процентiв щодо експорту (20%). Якщо 3 з 4 показникiв краiни перевищили граничний рiвень, вона вважаСФться краiною з високим рiвнем заборгованостi. За даними Свiтов банку у перiод 1994-1996 рр. першi два показники для Украiни сягали рiвня 18 i 48% вiдповiдно, що класифiкуСФться як середнiй та незначний рiвень ЗЗ. Для порiвняння, за той же перiод у деяких iн краiнах цi пок-ки склали: у РФ 25 i 97%; у Польщi 31 i 102%; у Туреччинi 51 i 184%; у Чилi 48 i 166%; у Аргентинi 31 i 323%.

За