Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ня масових експ та iмп вантажiв, невiдповiднiсть пропускноi спроможностi морських портiв потребам зовнiшньоi торг, проблема модернiзацiiх та збiльшення числа залiзниць та прикордонних переходiв). РозглядаСФться можливiсть створення асоцiацii чорноморських портiв i регiонiв, що пiдвищить роль мiiевих органiв управлiння у формуваннi ЧЕС. Вони мають сприяти регiоналiзацii , залучаючи зарубiжнi банкiвськi структури до реалiзацii проектiв у сферi пром, транспорту, телекомунiкац, туризму, охорони навк середовища.Прагнення обтАЭСФднати зусилля мiст i краiн у вирiшеннi проблем чорноморського регiону стало основою для створення мiжнар неурядовоi некомерц органiзацii тАЬМiжнар Чорноморський клубтАЭ. У груднi 1992р. прийнято статут МЧК та пiдписано установчий договiр про його створення i принципи дiяльностi. Головне завдання - створення стабiльного економiчного простору, особливо сприятливого для взаСФмодii в сферi бiзнесу, торгiвлi, екологii, науки, культури, туризму.
Особливостi ЧЕС: - поетапний характер реалiзацii угод; - селективний пiдхiд до участi в тих чи iнших проектах; - мтАЭякий характер iнтеграцii, коли участь в ЧЕС не заважаСФ краiнi вступати до будь-яких iнших угруповань чи договорiв.
Найважливiшими зовн-ек партнерами У залишаються республiки колишнього СРСР, що тепер обтАЭСФднанi в СНД, до якого ввiйшли всi члени колишнього Союзу, крiм Прибалтики.
До краiн СНД У експортуСФ переважно с/г та хiм прод. Основна проблема, повтАЭязана з укр Е с/г прод до СНД полягаСФ в тому, що вiн зазнаСФ сильного конкурентного впливу з боку iноземних краiн, якi займаються реекспортом укр прод.
Характерним також СФ постiйне вiдставання обсягiв укр експорту вiд iмп, що вiдображаСФться у негативному сальдо торговельного балансу з краiнами СНД. Один з головних шляхiв вдосконалення укр iмп - це скорочення залежностi укр економiки вiд iмпорту енергоносiiв за рахунок вдосконалення структури виробництва та впровадження енергозберiгаючих технологiй. З iмп енергоносiiв тiсно повтАЭязана проблема зовнiшньоi заборгованостi РФ та тиск свiтовоi спiльноти на У з метою закриття ЧАЕС.
Головним недолiком географiчноi стрк товарн iмп СФ високий ступiнь залежностi вiд РФ та Туркменiстану, що зумовлюСФ необхiднiсть диверсифiкацii перш за все джерел iмп енергоносiiв та розвитку торг вiдносин з краiнами-експортерами нафти та енергоносiiв. Позитивнi тенденцii - скорочення обсягiв зовн торгiвлi з краiнами СНД та зростання торгiвельних звтАЭязкiв з iншими кр свiту, передусiм - з Зах РДвропою.
Росiя - четвертий найбiльший iноз iнвестор в У.
150. Регiональнi прiорiтети iнтеграцiйноi полiтики У.
Поле регiональних iнтеграцiйних прiоритетiв У включаСФ ЦРДЗВТ, СНД, ЧЕС, РДС, Балтiйський ринок та РДАВТ, що СФ елементами РДвропейського континентального ринку. На сьогоднi в РД сформовано кiлька регiональних та субрегiональних обтАЭСФднань. Центральне мiiе серед них займаСФ РДС, що обтАЭСФднуСФ 15 СФвропейських краiн. На сьогоднi в РДвропi складаються передумови для розвитку загальноРД континентальноi iнтеграцii з охопленням 35 краiн.
Довгострокова мета зовн-екон полiтики У- вступ до РДС; в середньостроковому планi У прагне до створення зони вiльноi торгiвлi з РДС та набуття статусу асоцiйованого члена в РДС. Головний iнструмент, що регулюСФ вiдносини У з РДС - Угода про партнерство i спiвробiтництво (пiдписана 14 червня 1994; вступила в дiю в 1998р.), яка передбачаСФ бiльш активне полiтичне спiвробiтництво та мiстить положення про створення зони вiльноi торгiвлi. Проте, укр економiка квалiфiкуСФться як тАЬекономiка з держ системою торгiвлiтАЭ i не мiстить схвалення економiчних реформ в У. Угодою передбачаСФться, що РДС намагатиметься розглядати У , як краiну -члена ГАТТ, хоча до цього часу вона такою не СФ. Головнi цiлi: розвивати тiснi полiт контакти; сприяти торгiвлi та iнвест; пiдтримувати У в ii праненнi змiцнювати демократiю. Важливiсть цiСФi угоди обумовлюСФться тим, що за межами СНД РДС СФ найголовнiшим торговельним партнером У та основним джерелом iноземних iнвестицiй. Наприкiнцi 1994 в Брюсселi парафовано угоду мiж У та РДС про збiльшення у 1995-1996 роках майже вдвiчi експорту сталi до РДС. Важливим документом СФ також Глобальна стратегiя РДС щодо розвитку вiдносин з У вiд 4 жовтня 1994р. та вiдповiдний Меморандум У вiд 14 вересня 1994р. У 1996р. РДС затвердив План своiх дiй в У, що спрямований на досягнення двох цiлей: продемонструвати укр. керiвництву всезростаючу пiдтримку з боку РДС; вивчення засобiв вдосконалення методiв надання допомоги i розвитку звтАЭязкiв мiж РДС та У. Створено загальний комiтет, завдання якого монiторинг економiчного та торгiвельного спiвробiтництва РДС та У. 30 червня 1999р. - Меморандум взаСФморозумiння У та РДС. У фактично не вiдповiдаСФ критерiям конвергенцii для вступу до РДС. Данi станом на 2000р. : рiчний темп iнфляцiii в У -8-10% (необхiдно максимум 1,5%); дефiцит бюджету складаСФ (- 3%) а необхiдно не бiльше (+3%), тобто за цим критерiСФм У вiдповiдаСФ вимогам; рiвень держборгу 42%; довгостроковi вiдсотковi ставки по державних ЦП в У 40-60%, а РДС вимагаСФться - 7-7,5%.
РДАВТ (РДвропейська Асоцiацiя вiльноi торгiвлi)- створена в 1960 АвстрiСФю, ВбританiСФю, ДанiСФю, НорвегiСФю, ПортугалiСФю, ШвецiСФю та ШвейцарiСФю. Краiни виходили з РДАВТ та вступали до РДС. Зараз РДАВТ включаСФ лише три краiни: Швейцарiю, РЖсландiю та Норвегiю. Цi краiни поки-що не СФ членами РДiерез наявнiсть багатих власних ресурсiв.
РЖнтеграцiя СхiдноСФвропейських краiн розвивалась в межах РЕВ з 1949 по 1991рр. Особливостями сучасного етапу iнтеграцii СхiдноСФвр?/p>