Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?пейських краiн СФ створення нових субрегiональних утворень (1990 - Балтiйський ринок : Латвiя, Литва, Естонiя; 1992 - ЧЕС : Албанiя, Азерб, Болгарiя, Вiрменiя, Грузiя, Грецiя, Росiя, Румунiя, Туреччина, Украiна. 1993 - Зона вiльноi торгiвлi Вишеградськоi групи (CEFTA); 1993 - СНД).
З 1995р. Центрально-СФвропейська угода про зону вiльноi торгiвлi (CEFTA) включаСФ 5 членiв: Угорщину, Польщу, Чехiю, Словаччину та Словенiю. Мета - лiбералiзацiя взаСФмних товарообмiнiв та усунення дискримiнацiйних обмежень. Краiни Центр та Схiдн РДвропи (ЦСРД) - важливi торгово-економiчнi партнери У. За останнi роки значно зросла роль двостороннiх стосункiв мiж У та краiнами ЦСРД. РЗм притаманнi схожi проблеми, як наприклад створення сприятливого iнвест клiмату, нестача оборотних коштiв. Прiоритетнi напрямки вдосконалення iнвест клiмату: вiдновлення для СП податкових привiлеiв, введення под пiльг для частини прибутку, що iнвестуСФться, диференцiацiя податкових пiльг у галузевому розрiзi, усунення подвiйного оподаткування прибутку, який одержуСФ iноземний учасник СП, формування системи страхування вiд полiтичних та економiчних ризикiв. РЖ ЦСРД, i У бажають iнтегруватися до Зах РД. Але це важко зробити поодинцi, бiльшi шанси, якщо У та ЦСРД обтАЭСФднають своi зусилля. Щоб стати повноправним членом CEFTA, необхiдно виконати ряд умов : вступити до ГАТТ/ВТО, укласти договори про вiльну торгiвлю з кожною краiною-членом, мати статус асоцiйованого члена РДС.
Вiдносини мiж У та CEFTA зможуть успiшно розвиватися, якщо зовн-ек звтАЭязки на рiвнi окремих п/п будуть стимулюватися державою , функцii якоi насамперед мають включати розширення поiнформованостi п/п iз питань зовн-ек звтАЭязкiв з ЦСРД (законодавство, митне та податкове регулювання, ситуацii на окремих товарних ринках), вирiшення проблем у сферi взаСФмних розрахункiв.
Представники iноз капiталу вважають, що головнi причини ризикiв в У та краiнах Схiдноi РДвропи - це нестабiльна полiт та соц-економ ситуацiя, незавершенiсть органiзац-правових та економiчних перетворень, висока регулююча роль держави.
Великi резерви iснують у розвитку кооперацii мiж пiдприСФмствами, що переробляють с/г продукцiю i випускають продукти харчування, а також з п/п iнших галузей. Так , багато рокiв Польща поставляла в У устаткування для виробництва та переробки цукру, олii, картоплi, мтАЭяса, а також мiнi-трактори та iн с/г машини. З Угорщини надходили автобуси, медикаменти, продукти харч. Нинi в зв з перебоями в поставках запчастин до устаткування, яке було ранiше завезено з ЦСРД в У, можна було б використовувати як платiжн засiб нац валюту, а також перейти на обмiн машин i устаткування мiж п/п по взаСФмно преференцiйних цiнах. Доцiльно поширювати обсяги лiзингових операцiй. ПiприСФмствам, що випускають машинотехн продукцiю варто надати бiльше фiн свободи i можливостi здiйснювати бартернi операцii на пiльгових умовах.
В 1992р. державами ПричорномортАЭя, а також АлбанiСФю, Азерб, Вiрм та ГрецiСФю пiдписано Декларацiю про причорноморське ек спiвробiтництво. Головне завдання ЧЕС - оцiнка iснуючого потенцiалу краiн регiону та розробка на цiй базi конкретних проектiв спiвробiтництва. Створено Чорноморський банк торгiвлi та розвитку для фiн iнвест проектiв та кредитування краiн -акцiонерiв. Початковий розмiр статутного капiталу банку склав 1 млрд дол. Частка У в ст капiталi ЧБТР- 13,5%. Основнi завдання У в рамках причорноморського спiвробiтництва полягають в розширеннi експортноi бази, орiСФнтованоi на ринки сусiднiх краiн, налагодження з ними виробничо-кооперацiйних звтАЭязкiв i наук-тхн спiвробiтництва, створення необхiдноi соц-економiчноi iнфраструктури. Одне з вузьких мiiь У - транспортна проблема (нерацiональна структура мiжнародного вантажного сполучення, розрахована на перевезення масових експ та iмп вантажiв, невiдповiднiсть пропускноi спроможностi морських портiв потребам зовнiшньоi торг, проблема модернiзацiiх та збiльшення числа залiзниць та прикордонних переходiв). РозглядаСФться можливiсть створення асоцiацii чорноморських портiв i регiонiв, що пiдвищить роль мiiевих органiв управлiння у формуваннi ЧЕС. Вони мають сприяти регiоналiзацii , залучаючи зарубiжнi банкiвськi структури до реалiзацii проектiв у сферi пром, транспорту, телекомунiкац, туризму, охорони навк середовища.Прагнення обтАЭСФднати зусилля мiст i краiн у вирiшеннi проблем чорноморського регiону стало основою для створення мiжнар неурядовоi некомерц органiзацii тАЬМiжнар Чорноморський клубтАЭ. У груднi 1992р. прийнято статут МЧК та пiдписано установчий договiр про його створення i принципи дiяльностi. Головне завдання - створення стабiльного економiчного простору, особливо сприятливого для взаСФмодii в сферi бiзнесу, торгiвлi, екологii, науки, культури, туризму.
Особливостi ЧЕС: - поетапний характер реалiзацii угод; - селективний пiдхiд до участi в тих чи iнших проектах; - мтАЭякий характер iнтеграцii, коли участь в ЧЕС не заважаСФ краiнi вступати до будь-яких iнших угруповань чи договорiв.
Найважливiшими зовн-ек партнерами У залишаються республiки колишнього СРСР, що тепер обтАЭСФднанi в СНД, до якого ввiйшли всi члени колишнього Союзу, крiм Прибалтики.
До краiн СНД У експортуСФ переважно с/г та хiм прод. Основна проблема, повтАЭязана з укр Е с/г прод до СНД полягаСФ в тому, що вiн зазнаСФ сильного конкурентного впливу з боку iноземних краiн, якi займаються реекспортом укр прод.
Характерним також СФ постiйне вiдставання обсягiв укр експорту вiд iмп, що вiдображаСФться у негативному сальдо торговельного балансу