Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
/u>
Валютний ринок (ВР) це офiцiйнi центри, де вiдбуваСФться купiвля-продаж iноземних валют на основi попиту та пропозицii.
1. Формування валютного ринку Украiни (ВР) повязане з процесами трансформування укр економiки. Функцiонування купону на початк етапi форм-ня ВР розглядаСФться не як обiг нацiональноi валюти, а як замiна готiвкового рубля. Вiдсутня система нацiонального регулювання ВР, курс вiдносно iнших валют визначався через крос-курс стосовно росiйського рубля, який вiдiгравав також роль ключовоi резервноi валюти.
2. Другий етап розпочався з виходу Укр з рублевоi зони в кiнцi 1992 р..У 1993р головною ознакою ВР стало запровадження ел-тiв системи його регулювання. З прийняттям низки законодавчих актiв була створена юридична основа для подальшого розвитку ВР.
3. Наступним етапом (08.1993-08.1994) у розвитку ВР була спроба створення державноi валютноi монополii (запроваджено фiксований вал. курс, та аукцiонний продаж iнвалюти через тендерний комiтет та iн.) В результатi цих заходiв гальмувався експорт та стимулювався iмпорт, що призвело до зменшення вал надходжень в Укр. та рiзким зростанням попиту на iнвалюту.
4. Четв.етап: перiод лiбералiзацii ВР та вiдносноi стабiлiзацii вал курсу карбованця: вiдновлення роботи Валютноi бiржi розроблено систему заходiв для наближення та унiфiкацii офiцiйного та ринкового курсу валюти, встановлення вал курсу за результатами торгiв на вал бiржi. Цi заходи направленi на децентралiзацiю ВР, в результатi: збiльшилася пропозицiя iнвалюти та стабiлiзувався курс укр карбованця, створенi значнi вал. резерви, знизилися темпи iнфляцii. Всi цi фактори разом з повним контролем НБУ над фiнансовою ситуацiСФю краiнi створювали сприятливi умови для проведення грошовоi реформи (09.1996).
Сучасний стан на ВР:
Функцiонування гривнi у 1997 р. вiдбувалося без потрясiнь (девальвувала на 0,3%) Та в1998р внаслiдок росiйськоi фiн. кризи на 80%, 1999 на 52%.
Проте це неСФдиний чинник падiння гривнi, крiм того:
- неефективнiсть регулятивних методiв НБУ
- тиск зовнiшнiх боргiв
- полiтичний чинник, повтАЭязаний з виборами Президента.
В цих умовах ринковi механiзми не здiйснювали стабiлiзацiйного впливу на ВР. Тому НБУ змушений був тримати курс гривнi незмiнним та формально продовжувати полiтику валютного коридору, дiя якого закiнчилася в кiнцi 1998р.
Та МВФ виступив проти стримування падiння курсу та адмiстративних методiв регулювання ВР. Лiбералiзацiя ВР та вiдмова вiд фiксингу на УМВБ були умовами кредитування Укр i лише за цих умов можна було поповнити валютнi резерви Укр. Валютнi резерви це джерело стабiльностi нацiональних грошей та гарантiя погашення зовнiшнiх боргiв. Слiд зазначити, що iншою причиною лiбералiзацii ВР стало прагнення вирiшити проблеми зовнiшньоекон. розрахункiв, спричиненi дисбалансом попиту i пропозицii валюти та обмеженим доступом до РЗРЗ купiвлi. Важливим кроком на шляху до лiбералiзацii ринку стало вiдкриття мiжбанкiвського ВР. Лiбералiзацiя ринку стимулювала низку позитивних тенденцiй:
- збалансувалися попит та пропозицiя валюти,
- збiльшилися обсяги ринку(майже вдвiчi),
- почав дiяти ринковий механiзм курсоутворення гривнi.
Зараз вибiр полiтики курсоутворення за НБУ. Та зрозумiло, що вал коридору не передбачаСФться. Нинi до розгляду запропоновано два варiанти курсовоi полiтики:
- Нiмецькi експерти пропонують запровадити систему повзучоi привтАЭязки курсу гривнi до ам. долара та СФвро.
- Другим варiантом СФ повна лiбералiзацiя курсоутворення: запровадження режиму вiльного гнучкого курсу та вiдмова НБУ вiд полiтики жорстких обмежень на купiвлю валюти банками. Цю iдею вiдстоюСФ С. Тигипко.
134.Страхування мiжнар-х операцiй в Укр.
Страхування ЗЕ ризику - комплекс видiв страхування, якi забезпечують вiтчизняних i зарубiжних учасникiв тих чи iн. форм мiжн-i спiвпрацi. Вiн включаСФ стр. експ-iмп вантажiв, засобiв транспорту, якi iх перевозять, будiвельно-монтажного ризику експортних кредитiв, мiжнар. торгово-промислових, iн. виставок, котрi створюються спiльно з iноз. фiрмами, майна дiючих на нашiй територii iноз. компанiй i працюючих в iнш. кр-х укр-х органiз-й. Страхування цивiльноi вiдпов-тi укр-х та iноземних учасникiв iноземного спiвр-ва i iн. Вiдповiднi страховi операцii здiйснюються у конвертованiй i нацiон-й валютi.
Юридично для бiльшостi видiв страх. укладення договорiв СФ добровiльним, однак сам характер угод про товарнi поставки. (Пiдряди на будiвництво та перевез-ня, про оренду того чи iн. майна) як правило, враховуСФ страхування як неодмiнну передумову дii договору. Залежно вiд змiсту вiдповiдних контрактiв витрати на страхування може нести будь-яка iз сторiн; вона вибираСФ страхову компанiю та умови страхування . орiСФнтуючись на власнi iнтереси та iнтереси вiтчизняних страхових органiз-й. Пiд час експорту укр. товарiв прiоритет мають контракти, укладенi на умовах СРЖФ, якi включають витрати на страхування в продажну цiну прод-i. Пiд час iмпорту Укр-ю прод-i перевага надаСФться договору на умовах ФОБ. Коли купiвельна цiна не мiстить затрат на страхування , щоб витрати могли бути застрахованi в Укр.
Особливе мiiе серед iнш видiв страхування займаСФ стр. кредитного ризику. ОбСФктами стр. СФ комерцiйнi кредити, наданi покупцевi. Банкiвськi позики постачальнику чи покупцевi, зобовязання та поручительства за кредитом, довгост. iнв-i тощо.
Серед рiзновидiв цього стр. своiми специфiчними особл-ми видiляСФться стр?/p>