Шпоры по международной экономике

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика




? одному з торгових партнерiв. Ця фундаметальна для багатостороньоi торговоi системи вимога СОТ спрямована проти дискримiнацii товарiв та послуг в мiжнароднiй торгiвлi на основi краiни ii походження або краiни призначення. Вийнятки з MFN можливi за згодою СОТ якщо краiна СФ членом iнтеграцiйного об?СФднання, якщо краiна партнер проводить несправедливу торгову практику, яка завдаСФ шкоди нацiональним виробникам.

Виключення з режиму найбiльшого сприяння робиться лише для краiн, що розвиваються в торгiвлi з розвиненими. Це проявляСФться в покращеннi умов торгiвлi для цих краiн.

Режим торгiвлi в рамках iнтеграцiйних угруповань СФ ще бiльш сприятливим, нiж усi зазначенi вище.

Тому в свiтi зараз вiдбуваСФться дiалектичний процес глобалiзацii та регiоналiзацii. Перший вiдбуваСФться через дiяльнiсть СОТ та поширення преференцiйних режимiв MFN,

12. Загальна характеристика краiн з перехiдною економiкою.

Перехiдна економiка (ПЕ) це тип економiчноi системи, яка iснуСФ протягом переходу вiд однiСФi ек системи до iншоi. Вона характеризуСФться високим рiвнем безробiття, швидкою iнфляцiСФю, економiчним спадом, полiтичним хаосом(частiше у краiнах, що розвиваються).

Прискорення свiтового НТП рiзко пiдвищило вимоги до ефективностi економiки всiх держав, активiзувало намагання краiн, що розвиваються подолати економiчну вiдсталiсть.

Методологiя аналiзу соц-екон перетворень у краiнах що визволились, вимагаСФ вiдрiзняти iх технiко-орган форми, повязанi з функц-ням продукт сил(загальне), та подолання вiдсталостi виробничих вiдносин, тобто перетворення в соцiально-економiчних формах(особливе). Як форма iснування i розвитку продуктивних сил, виробничi вiдносини не можуть не вiдображати iх стану.

В економiцi краiн, що розвиваються дiють двi пiдсистеми виробничих вiдносин та що змiнюСФться (неринково-традицiйна) i та що змiнюСФ (ринкова). Аналiз усiСФi системи виробничих вiдносин буде неможливим якщо не будуть враховуватися тi виробничi вiдносини якi виникають у ходi становлення системи i при занепадi ii. Цi виробничi вiдносини i СФ перехiдними. У перехiдних виробничих вiдносинах переплiтаються рiзноманiтнi за своiм змiстом виробничi вiдносини, поСФднуються властивостi вiдмираючих i народжуваних економiчних звязкiв. Перехiднi вiдносини рiзноманiтнi. Вони не можуть бути однаковими навiть при переходi вiд одного й того самого екон устрою але в рiзнi iсторичнi епохи i в рiзних краiнах. Перехiднi форми охоплюють не тiльки економiчний базис i соцiальну структуру а й полiтичну органiзацiю суспiльства.

Взагалi ПЕ це особливий стан в еволюцii економiки, коли вона функцiонуСФ в перiод переходу вiд однiСФi iсторичноi сходини до iншоi. Вона представляСФ собою промiжний стан суспiльства, вiдображаСФ циклiчнiсть економiчного розвитку.

ПЕ бiльше характерна в даний перiод для краiн постсоцiалiзму. Вона була обумовлена нездатнiстю адмiнiстративно комадн економiки забезпечити стiйкi темпи економiчного розвитку. Змiни якi вiдбуваються в ПЕ СФ переважно змiнами розвитку а не функцiонування, як це характерно для системи що склалася. Головними рисами ПЕ СФ: змiннiсть, нестабiльнiсть, що носить безповоротний характер. Вони не просто тимчасово порушують стiйкiсть системи, а послаблюють ii, вона поступова уступаСФ мiiе iншiй економiчнiй системi; для ПЕ, що представляСФ собою сумiш старого i нового, характерно iснування особливих перехiдних економiчних форм. Такою, напр, сьогоднi СФ акцiонерна форма власностi, яка лише зовнi спiвпадаСФ з тою що в розвиненiй ринковiй економiцi; особливий характер протирiч. Це протирiччя нового i старого, протирiччя рiзних, стоячих за тими чи iншими субСФктами вiдносин, прошаркiв суспiльства. Змiни що проходять в ПЕ, ведуть до змiни екон системи, а в соцiально-полiтичному планi перехiднi епохи часто супроводжуються рiзким загостренням протирiч, якi приводять до соцiально-полiтичних потрясiнь; iсторичнiсть, що обумовлено особливостями економiчного розвитку окремих краiн.

ПЕ базуСФться на рiзних типах i видах власностi, рiзних формах господарювання. В ПЕ розвиток отримують змiшанi виробничi структури: державно приватнi пiдприСФства, СП, на базi нацiонал та iноз.

В ПЕ, з однiСФi сторони, вiдбуваСФться змiна ступеню держ втручання в економiку та державне регулювання екон процесiв губить всезагальний характер. З iншоi сторони, мiняються форми i методи держ регулювання, непригоднi для держ рег-ня економiки в перехiдний перiод. Проте в ПЕ роль ДРЕ бiльш значима нiж в склавшихся ринкових системах.

24. Теорii торговоi полiтики i мiжнародна iнтеграцiя.

Поява теоретичних моделей повязана з процесами регiональноi економiчноi iнтерграцii у 60-70х. До них вiдносять:

теорii тарифiв

теорiя митних союзiв

теорii економiчних та митних союзiв.

загальнi теорii мiжнародноi економiчноi iнтеграцii

Зараз в свiтовiй практицi превалюють теорii вiдкритоi економiки. Вони ефективно працють в зрiлих економiках. Для краiн, що розвиваються необхiднi селективнi пiдходи. Для перехiдних економiк необхiдна певна поступовiсть та етапнiсть у лiбералiзацii та переходi до вiдкритоi економiки.

Види полiтики: Вiльна торгiвля, лiбералiзм (розширення свободи економiчних дiй, скорочення кiлькостi та зниження рiвня обмежень у торгiвлi з iншими краiнами), протекцiонiзм, неопротекцiонiзм (сучас