Шпоры по международной экономике

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика




iлi не спiвпадають; iнодi спостерiгаСФться дискримiнацiя нац сектору тощо;

  • iнох iнвестицii iнодi СФ не каналами передачi технологiй, а iх "вивозу";
  • крупнi iноз iнвестори як правило "домовляються" з мiiевою олiго- або монополiСФю, що нiвелюСФ (послаблюСФ) фактор крнкуренцii;
  • нерегульоване залучення крупних iноз кап-лiв може спричинити (обумовити) соц напруженiсть в сус-вi

Наявнiсть як позитивних так i негативних впливiв ПЗРЖ на економiку обумовлюСФ необхiднiсть регулювання мiжнародноi iнвестицiйноi дiяльностi на нац, мiжнар та глобал рiвнях.

На мiкроеконоiчному праматичному рiвнi можна видiлити 3 групи мотивiв для iнвестування за кордон:

  1. виробничо-економiчна мотивацiя:
  2. зменшення капiтальних витрат i ризикiв;
  3. придбання новоi сировини чи новоi виробничоi бази;
  4. розширення дiючих виробничих потужностей;
  5. реалiзацiя переваг нижчоi вартостi факторiв вир-ва;
  6. запобiгання циклiчностi та сезонностi вир-ва
  7. маркетингова мотивацiя:
  8. новi канали збуту;
  9. проникнення на конкретний географiчний ринок;
  10. пристосування до приймаючих краiн
  11. iншi мотиви:
  12. пропагандистськi (престижнi);
  13. персональнi;
  14. екологiчнi

144. Спецiальнi (вiльнi) економiчнi зони в Украiнii

За останнi десятирiччя вiльнi економiчнi зони отримали широке розповсюдження в свiтовiй економiцi. В даний час iснуСФ бiльше 4 тис СЕЗ всiх видiв, через якi проходить до 20% свiтового товарообороту, а розвинена система офшорного бiзнесу, основу якоi складають офшорнi зони, забезпечуСФ до половини мiжнародного руху кап-лу.

Першою в Украiнi була Пiвнiчно кримська експериментальна економiчна зона тАЬСиваштАЭ(1995, дiСФ до 2001). Не СФ класичною СЕЗ, а тiльки маСФ деякi ii елементи. НемаСФ чiтко сформованих цiлей ii заснування, не визначено ii функцiональний тип та галузеву спецiалiзацiю, не встановлено чiткого перелiку прiоритетiв. Встановленi пiльги мають дуже обмежене коло дii i полягають у зниженнi тiльки орендноi плати за землю (до 15%). РЗi строк дii та надмiрна обережнiсть при ii утвореннi спричинили надто скромнi результати ii дiяльностi.

СЕЗ тАЬСлавутичтАЭ (1998, до 1 сiчня 2010), органiзована з метою створення нових робочих мiiь для працiвникiв ЧАЕС, що вивiльняються у звязку з закриттям станцii. ПередбачаСФ звiльнення вiд ввiзного мита та ПДВ iмпорту сировини, матерiалiв, устаткування та обладнання, що призначене для використання на територii СЕЗ (крiм пiдакцизних товарiв); вiд сплати внескiв до деяких держфондiв (ЧАЕС, iнновацiйного, на обовязкове соц страхування на випадок безробiття), звiльнення (зменшення) оподаткування прибутку для пiд-в, що вiдповiдають певним вимогам.

СЕЗ тАЬДонецьктАЭ та тАЬАзовтАЭ (строком на 60 рокiв). Введено також спецiальний режим iнвестицiйноi дiяльностi строком на 30 рокiв на територiях представлених 17 мiстами Донецькоi обл. ПередбачаСФ звiльнення вiд сплати ввiзного мита та ПДВ товарiв ввезених з-за меж митноi територii Укр. для використання в межах СЕЗ; прибуток платникiв податкiв оподатковуСФться за ставкою 20% незалежно вiд форми власностi; звiльняСФться вiд оподаткування репатрiацiя нерезидентами доходiв походженням з територii зони; субСФкти пiдприСФмницькоi д-стi звiльняються вiд сплати внескiв до Держ iнновацiйного фонду. По сутi, прикриваючись iдеями СЕЗ, в дОнецьку знижено на 1/3 податковий тиск на дiючi пiдприСФмства, чого однозначно недостатньо для ефективноi економiчноi д-стi СЕЗ.

СЕЗ тАЬЗакарпаттятАЭ та тАЬПолiссятАЭ створюють враження, що СЕЗ в Украiнi покликанi вирiшувати тiльки соцiальнi питання.

Недолiки створення СЕЗ в Украiнi:

  1. Укази Президента щодо СЕЗ мiстять рiшення про заснування СЕЗ i у доручають вiдповiдним органам розробити пакет необхiдних нормативно-правових актiв, у тому числi i технiко-економiчне обТСрунтування. Тобто рiшення приймаСФться з мотивiв швидкого радикального полiпшення соц-екон або екологiчноi ситуацii, а розрахунки його фiнансово-економiчноi ефективностi вiдходять на другий план.
  2. створюСФться багато СЕЗ (i в тому числi кiлька зон одного типу), якi охоплюють значну територiю i велику кiлькiсть субСФктiв пiдприСФмництва, але не мають вiдпрацьованоi нормативно-правовоi бази.
  3. у створених СЕЗ основна увага придiляСФться наданню податкових пiльг, а не створенню соцiально-економiчноi перспективи. Податковi пiльги можуть зацiкавити мiiевих пiдприСФмцiв, але майже однозначно не СФ дуже важливими для великого мiжнародного iнвестора.

143. ПiдприСФмства з iноземними iнвестицiями в Украiнi, особливостi iх створення та функцiонування.

РЖнвестицiйна дiяльнiсть в У регулюСФться законом У тАЬПро iнвестицiйну дiяльнiстьтАЭ 1991р. та законом У тАЬПро режим iноземного iнвестуваннятАЭ 1996р.

РЖноземнi iнвестицii - це цiнностi, що вкладаються iноз iнвесторами в обтАЭСФкти iнв дiяльностi У-ни вiдповiдно до законодавства У-ни з метою отримання прибутку або досягнення соцiального ефекту.

РЖноз iнвестори - субтАЭСФкти, що проводять iнвест дiяльнiсть на територii У:

- юридичнi особи, створенi вiдповiдно до законодавства iншого, нiж законодавство У-ни;

- фiз. особи-iноземцi без ПМЖ на територii У i необмеженi у дiСФздатностi;

- iноз держави, мiжнар урядовi та неурядовi органiзацii.

В У дозволяСФться здiйснювати iноз iнвест в наступних видах:

- iноз валюта, що визнаСФться конвертованою НБУ;

- валюта У при реiнвестицiях, що здiйснюються на територii У;

- будь-яке рухом