Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
ару та встановлено лише умови ii визначення, i розрахунок проводиться на основi формули розрахунку цiни на визначену дату або за бiржовими котуваннями на дату продажу товару.
При роззробцi ставок нац МТ враховуСФться рiзниця мiж внутр та свiтовими цiнами, усередниними за групою товарiв. Далi ставки уточнюються за такими критерiями: економiчнi iнтереси держави в цiлому; iнтенреси нац виробникiв та споживачiв; можливiсть замiни iмпортноi прод вiтчизняною; iнтереси збереження прямих звтАЭязкiв, виробничоi кооперацii; сприяння виробництву товарiв експортного призначення; доцiльнiсть обмеження iмпорту деяких товарiв або пiдвищення прибуткiв держбюджету вiд iхнього iмпорту та iн.
Згiдно законодавства У ввiзне мито СФ диференцiйованим. Застосовуються преференцiйнi (застосовуються до товарiв тих краiн, якi входять разом з У до митних союзiв або утворюють спецiальнi митнi зони) та пiльговi (до товарiв тих краiн або економiчних союзiв, якi користуються в У режимом найбiльшого сприяння або нацiональним режимом ) ставки МТ. У уклала угоди про вiльну торгiвлю щодо умов звiльнення вiд сплати iмпортного тарифу станом на кiнець 1998р. з такими краiнами Азербайджан, Бiлорусь, Вiрменiя, Грузiя, Молдова, Узбекистан, Росiя, Туркменiстан, Естонiя, Латвiя, Литва, Киргизiя, Казахстан. До товарiв всiх iнших краiн, з якими не укладено угод про вiльну торгiвлю та торгговельно-ек угод про надання режимуи найбiльшого сприяння або нац режиму, а також товарiв, краiну походження яких не встановлено, застосовуються повнi ставки МТ.
Згiдно з рiшенням, ухваленим Радою глав урядiв СНД, умови звiльнення вiд сплати мита передбачають дотримання таких правил, як безпосередня закупiвля, пряме вiдвантаження, пряме транспортування. Такi звiльнення передбаченi за умови надання сертифiкату похолдення товару за формою СТ-1. При ввезеннi товарiв з краiн Балтii окремими угодами передбачено представлення сертифiкатiв походження товарiв типу EUR-1 та EUR-2.
Умова тАЬбезпосередня закупiвлятАЭ означаСФ, що для звiльнення вiд сплати iмпортного мита укр субтАЭСФкт зовнiш-економ дiяльностi маСФ укласти контракт купiвлв-продажу безпосередньо з резидентом тiСФi краiни, звiдки вiдбуватиметься iмпортування товару.
Умова тАЬпряме вiдвантаженнятАЭ (пряме транспортування) означаСФ, що експорт товару маСФ вiдбуватися з краiни, що видаСФ сертифiкат походження своСФму резидентовi пiд безпос5ередню партiю або на всю сукупнiсть товарiв вiдповiдно до контракту.
148. Прiорiтети укр полiтики в умовах глобалiзацii економiчного розвитку.
При розробцi моделi мiжнародного iнтеграцiйного включення У у свiтогосподарськi звтАЭязки необхiдно враховувати найвизначнiшi феномени сучасного свiтового розвитку - глобалiзацiю, процеси регiоналiзацii, технологiчну революцiю та транснацiональний капiтал..
Одна з найважливiших умов успiху- володiння передовими стратегiчними технологiями.
Шляхи iнтеграцii вклячають передумови iнтеграцii (полiтико-правовi, економiчнi,соцiально-культурнi, iнфраструктурнi) та ii особливостi. Фактори iнтеграцii подiляються на внутрiшнi, що обумовленi станом розвитку нац економiки та зовнiшнi, що визначаються станом розвитку зовнiшньоекономiчних звтАЭязкiв.
На сьогоднi в РДвропi складаються передумови для розвитку загальноРД континентальноi iнтеграцii з охопленням 35 краiн.
Позитивними зрушеннями в бiк забезпечення внутрiшнiх передумов iнтеграцii У СФ, насамперед, введення в дiю з 01.01.2000 нових стандартiв бухоблiку, що вiдповiдають Мiжнародним, стратегiя укр пiдприСФмств на збiльшення прозоростi iх економiчноi дiяльностi (зокрема шляхом проходження зовнiшнього аудиту, особливо мiжнародного), створення законодавчих передумов для виходу укр пiдприСФмств на мiжнароднi фiнансовi ринки, вдосконалення механiзму приватизацii та перехiд до грошового етапу приватизацii держ пiдприСФмств (що СФ чи не найголовнiшою передумовою стабiлiзацii та розвитку економiки У), заходи з боротьби проти корупцii (допомога США, вiзит Клiнтона), заходи з розвитку нацiонального фондового ринку, наявнiсть високорозвинутоi банкiвськоi сфери з передовою iнфраструктурою, що базуСФьтся на сучасних iнформацiйних технологiях та iн.
До внутрiшнiх економiчних умов, що гальмують процес iнтеграцii У в захiднi полiтичнi та економiчнi структури вiдносяться: проблема закриття ЧАЕС, повiльне просування У шляхом реформ, економiчна криза, полiтична i соцiально-економiчна нестабiльнiсть, несприятлива екологiчна ситуацiя та iн.
Саме внутрiшнi передумови iнтеграцii СФ визначальними, оскiльки зовнiшнi умови СФ похiдними вiд них.
Зовнiшнi фактори iнтеграцii У на макро рiвнi включають передусiм мiжнароднi двостороннi договори У з iншими краiнами та участь У в мiжнар дежавних та недержавних органiзацiях (Див. 141) та iнтеграцiйних угрупованнях.
Довгострокова мета зовн-екон полiтики У- вступ до РДС; в середньостроковому планi У прагне до створення зони вiльноi торгiвлi з РДС та набуття статусу асоцiйованого члена в РДС. Головний iнструмент, що регулюСФ вiдносини У з РДС - Угода про партнерство i спiвробiтництво (пiдписана 14 червня 1994; вступила в дiю в 1998р.), яка передбачаСФ бiльш активне полiтичне спiвробiтництво та мiстить положення про створення зони вiльноi торгiвлi. Проте, укр економiка квалiфiкуСФться як тАЬекономiка з держ системою торгiвлiтАЭ i не мiстить схвалення економiчних реформ в У. Угодою передбачаСФться, що РДС намагатиметься розглядати У , як краiну -члена ГАТТ, хоча до цьог?/p>