Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
з краiнами СНД. Один з головних шляхiв вдосконалення укр iмп - це скорочення залежностi укр економiки вiд iмпорту енергоносiiв за рахунок вдосконалення структури виробництва та впровадження енергозберiгаючих технологiй. З iмп енергоносiiв тiсно повтАЭязана проблема зовнiшньоi заборгованостi РФ та тиск свiтовоi спiльноти на У з метою закриття ЧАЕС.
Головним недолiком географiчноi стрк товарн iмп СФ високий ступiнь залежностi вiд РФ та Туркменiстану, що зумовлюСФ необхiднiсть диверсифiкацii перш за все джерел iмп енергоносiiв та розвитку торг вiдносин з краiнами-експортерами нафти та енергоносiiв. Позитивнi тенденцii - скорочення обсягiв зовн торгiвлi з краiнами СНД та зростання торгiвельних звтАЭязкiв з iншими кр свiту, передусiм - з Зах РДвропою.
Росiя - четвертий найбiльший iноз iнвестор в У.
9. Мiжнароднi конфлiкти.
Конфлiкти виникають в тому разi, якщо вiдносини мiж краiнами не вiдповiдають рiвню розвитку та характеру iхнiх продуктивних сил. Це може виражатись у перерозподiлi сфер впливу. Наприклад причини першоi свiтовоi вiйни були в тому, що вплив рiзних розвинених краiн на залежнi територii був непропорцiйним. Так Нiмеччина, що була достатньо розвиненою в промисловому планi на свiтову арену вийшла пiзнiше за iншi краiни, а тому мала недостатню кiлькiсть колонiй (вiдносно свого потенцiалу до iхньоi експлуатацii). Це змусило ii вирiшувати цей конфлiкт силовими методами.
РЖнший випадок РЖран. Тут вся справа полягаСФ в тому, що пiсля того, як у краiнi була розвинена достатня iнфраструктура для видобутку нафти, уряд вiдчув значну невiдповiднiсть у вiдносинах з зовнiшнiм свiтом, а таким чином i виник мiжнародний конфлiкт. Формою його прояву СФ полiтика релiгiйного iзоляцiонiзму. Завдяки достатнiм ресурсам вiд продажу нафти краiна може успiшно здiйснювати свою полiтику незалежно вiд волi iнших.
Японiя СФ прикладом вiдносно мирного розв?язання конфлiкту. Хоча зараз полiтична вага цiСФi краiни не вiдповiдаСФ ii економiчному потенцiалу, але це зумовлено багатьма чинниками, що зумовлюють стабiльнiсть цiСФi ситуацii. Перший з них (як визначаСФ Бзежинський) вiдсутнiсть у Японii достатньоi кiлькостi природних ресурсiв, тому вона вимушена проводити зважену полiтику стосовно багатьох краiн-постачальникiв ресурсiв. Хоча ii iмпорт сильно диверсифiкований, але вона не може здiйснювати такий сильний плив як США на iншi краiни. Ще одина причина СФ те, що в пiсля воСФнний перiод iй довелось наново входити на iноземнi ринки, де вже були причутнi США, через що Японiя могла розраховувати лише на те, щоб йти в фарватерi цiСФi краiни, бо будь-якi спроби самостiйноi дiяльностi болiсно сприймались США. Вирiшення конфлiкту було знайдене у тривалому спiвробiтництвi та певних поступках американцiв. Так США фактично здали японцям свiй ринок у багатьох його аспектах, японська власнiсть у США набула гiгантських розмiрiв. Разом з тим СФ певнi передумови, що спричинятимуть у близькому майбутньому поступову втрату японiСФю конкурентних переваг у сферi високих технологiй. Так можна навести приклад, що через заборону на експорт зброi (на цьому наполягли США), Японiя втратила шанс нормально розвивати своСФ лiтакобудування та ii космiчнi програми носять обмежений характер. Тому у перспективнiй галузi вона все частiше повинна звертатись за послугами до фiрм iнших краiн.
10. Дискримiнацiйнi та преференцiйнi режими взаСФмовiдносин мiж краiнами.
За визначенням Свiтовоi органiзацii торгiвлi всi нетарифнi методи свiтовоi торгiвлi вiдносяться до дискримiнацiйних. До них можна зарахувати як вiдверто аТСресивнi як ембарго (акт репресалiй стосовно стосовно руху золота, грошових коштiв, товарiв та послуг, iнформацii з та в iншу краiну, а також стосовно майна та прав на нього iншоi краiни), бойкот (форма боротьби, що полягаСФ у тимчасовому припиненнi зносин з певною державою однiСФю чи групою iнших держав), так i вiдносно тАЬм?якiтАЭ пiдвищенi митнi ставки (що можуть часто всановлюватись на забороняючому рiвнi), нетарифнi методи (лiцензування- генеральне (автоматичне) та разове (iндивiдуальне, неавтоматичне), квотування, контингентування, мiнiмальнi iмпортнi цiни, iмпортнi податки, iмпортнi депозити, валютнi обмеження, компенсацiйнi податi, антидемнiнговi податi, адмiнiстративнi формальностi, технiчнi бар?СФри).
Зворотньою стороною СФ стимулювання експорту у формах: державне кредитування експорту, змiшане кредитування, пряме субсидування, державне страхування експортних кредитiв, надання податеових пiльг, фонди розвитку експорту, прискорена амортизацiя, iнформацiйно-органiзацiйне сприяння експортерам (система ЕШЕЛОН, дii дипломатичного корпусу, полiтичний тиск, тощо).
До преференцiйних режимiв вiдносяться:
Торгiвля без дискримiнацii передбачаСФ що краiни не повиннi надавати будь-кому краiщого торгового режиму в порiвняннi з тим, який вони надають всiм iншим краiнам, а також не повиннi надавати крашого режиму своiм нацiональним товарам в порiвняннi з iноземними. (визначення СОТ).
Режим найбiльшого сприяння (Most Favoured Nation MFN) закрiплений у статтi 1 ГАТТ. Це правило зобов?язуСФ поширювати на третi краiни всi пiльги та привiлеi, що надаютья?/p>