Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
- Свiтове госп-во, його структуризацiя й особл-стi розвитку.
Розвиток свiт. ринку товарiв призвiв на зламi 19-20 ст. до iнтенсифiкацii мiжнар. ек. спiлкування, яке стало поступово виходити за межi мiждерж. обмiну товарами. Розвиток виробничих сил i зростання фiн. к-лу призвели до виникнення свiт. госп-ва.
Найбiльш поширене визначення: Свiт. госп-во (world economy)- сук-сть нац. господарств, взаСФмоповязаних с-мою МПП, ек-них i полiт. вiдносин.
Бiльш повне трактування свiт. госп-ва (СГ) визначаСФ його як ек. с-му, що самовiдтворюСФться на рiвнi ПС, виробничих вiдносин i певних аспектiв надбудiвних вiдносин тiСФю мiрою, в якiй нац. госп-ва, що входять до неi, мають певну схожiсть на кожному з 3-х названих рiвнiв.
Отже, СГ являСФ собою певну с-му. Основою виникнення i iсн-ня цiСФi с-ми СФ ii цiлiснiсть, яка передбачаСФ ек. взаСФмодiю всiх складових частин с-ми на достатньо стiйкому рiвнi. СГ вiдноситься до числа досить складних с-м, якi характериз-ся множиннiстю (численнiстю елементiв с-ми), iСФрархiчнiстю i структурнiстю.
Вiдносини мiж окремими елементами СГ формують певнi рiвнi. Видiляють:
- м/н-ний рiвень (його формують вiдносини мiж державами i вiн регул-ся м/н-ними правилами i нормами);
- транснац-ний рiвень (його утворюють вiдносини мiж ек. потоками, якi виходять за межi нац. кордрнiв).
Структуризацiя СГ. Найрухомiшою частиною СГ СФ свiт. ринок, що являСФ собою сферу обмiнних вiдносин мiж краiнами та мiж iншими субСФктами СГ, якi повязанi мiж собою участю у МПП.
На основi рiзноманiтних критерiiв у СГ видiляСФться певна кiлькiсть пiдсистем. Мегасистемами (найбiльш великими) СФ 3 групи нац. економiк: пром. розвинутi краiни, краiни з перехiдною ек-кою; краiни, що розвиваються.
Функцiональними елементами суч. с-ми СГ СФ: науково-технiчна сфера, виробничо-iнвестиц. д-сть, сфера м/н\ного обiгу (свiт. торгiвля); валютно-фiн. i кредитнi вiдносини.
Особливостями розвитку сучасного свiт. госп-ва СФ:
- розвиток мiжн. перемiщення факторiв вир-ва, передусiм у формах вивезення-ввезення к-лу, роб. сили i технологii;
- зростання на цiй основi мiжн. форм вир-ва на п/п-вах, розташованих в декiлькох краiнах, в першу чергу в рамках ТНК;
- ек. полiтика краiн, що передбачаСФ пiдтримку мiжн. руху товарiв i факторiв вир-ва на двох- i багатостороннiй основi;
- виникнення ек-ки вiдкритого типу в рамках багатьох держав i мiждерж. обСФднань;
- зростання iнтенсивностi регiон. iнтеграц. процесiв, що призводить до виникнення великих ек. просторiв та вилучення вiдповiдного ефекту за рахунок зростання масштабiв вир-ва, але, з iнш. боку, призводить до подiлу СГ на окремi сектори внаслiдок створення вiдносно замкнутих торг.-ек. блокiв та iнтеграц. угруповань;
поступова змiна ек. основи суч. цивiлiзацii; iндустр. модель розвитку витiсняСФться постiндустр-ною, ноосферно-космiчною, суть якоi визнач-ся формуванням тАЬек-ки розумутАЭ, тАЬек-ки думкитАЭ.
2. Форми тi рiвнi МЕВ.
МЕВ мають яскраво виражений системний х-р. МЕВ-це с-ма ек. звязкiв з приводу вир-ва, розподiлу, обмiну i спож-ня, що вийшли за межi нац. кордонiв.
Отже, сучаснi МЕВ СФ с-мою ек. звязкiв, якi характеризуються:
- виходом за межi нац-них госп-в;
- взаСФмодiСФю фiз. i юр. осiб, держав i мiжнар. орг-цiй;
- визначенiстю форм;
- рiзними рiвнями глибини iсн-ня, функц-ня, здiйснення.
Рiвнi МЕВ можна традицiйно розбити на макро-, мета- й мiкрорiвнi, макрорiвень-це рiвень державних i мiждержавних мiжнар. процесiв, метарiвень-це мiжнар. звязки галузевого й регiон. значення, мiкрорiвень-це, вiдповiдно, рiвень звязкiв мiж фiрмами рiзних краiн.
Рiвнi МЕВ також розглядають i за ступенем розвитку стосункiв мiж субСФктами МЕВ, за ступенем тривалостi дii угод i переплетеностi економiк.
При цьому видiляють такi 4 рiвнi:
1) Мiжнар. ек. контакти. Це-найпростiшi, одиничнi, випадковi ек. звязки, що мають епiзодичний х-р i регулюються переважно разовими угодами. Звязки даного рiвня бiльше притаманнi юр. i фiз. особам.
2) Мiжнар. ек. взаСФмодiя. Це-добре вiдпрацьованi стiйкi ек. звязки мiж субСФктами МЕВ, якi базуються на мiжнар. ек. угодах i договорах, заключених на доволi тривалий перiод часу.
3) Мiжнар. ек. спiвробiтництво. Це-мiцнi й тривалi звязки кооперативного типу, якi в своiй основi мають спiльнi, наперед виробленi й узгодженi намiри, закрiпленi в довгострокових ек. договорах i угодах. Даному рiвневi притаманне партнерство субСФктiв МЕВ.
4) Мiжн. ек. iнтеграцiя. Це-вищий рiвень розвитку МЕВ, який характериз-ся взаСФмним сплетiнням економiк рiзних краiн, проведенням узгодженоi держ. полiтики як у взаСФмних ек. вiдносинах, так i у вiдносинах з трерiми краiнами.
Кожен вищий рiвень не являСФ собою щось протилежне до нижчого, а СФ його усталеним i розвиненим продовженням, тобто вищий рiвень мiстить в собi бiльшiсть ознак нижчого.
Розглядаючи стр-ру МЕВ, можна видiлити також форми МЕВ: мiжн. валютнi вiдносини; мiжн. фiн.-кредитнi вiдносини; мiжн. виробниче спiвробiтництво; мiжн. науково-техн. спiвробiтництво; мiжн. трудовi вiдносини (свiт. ринок труд. ресурсiв); мiжн. торгiвля товарами; мiжн. торгiвля послугами (свiт. ринок послуг); мiжн. транспортнi вiдносини.
При цьому, слiд зазначити що осн. формами МЕВ СФ : мiжн. торгiвля, мiжн. рух капiталу, мiжн. мiграцiя роб. сили.