Geum.ru


Шпоры по международной экономике

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика




?ах (2 краiни), по факторах (труд i капiтал), по товарах (2 товари); однаковiсть технологiй у двох краiнах; постiйний ефект масштабiв вир-ва; рiзна фактороiнтенсивнiсть товарiв (один товар - трудоСФмкий, iнший - капiталоСФмкий).

Фактороiнтенсивнiсть-показник, який визначаСФ вiдноснi витрати факторiв вир-ва на створення певного товару. неповна спецiалiзацiя; внутр. мобiльнiсть i зовн. немобiльнiсть; схожiсть смакiв у 2-х краiнах; вiльна торгiвля; вiдсутнiсть затрат на транспортування товарiв.

Ця теорiя базуСФться на 4-х осн. теоремах:

  1. Теорема Хекшера-Олiна: кожна краiна експортуСФ тi фактороiнтенсивнi товари, для вир-ва яких вона володiСФ маСФ надлишковi фактори вир-ва, а iмпортуСФ тi товари, для вир-ва яких вона вiдчуваСФ вiдносну недостачу факторiв вир-ва.
  2. Теорема Самуельсона: вiльна торгiвля, урiвнюючи факторнi винагороди мiж краiнами, замiняСФ зовн. мобiльнiсть ф-рiв вир-ва.
  3. Теорема Столпера-Самуельсона: зростання вiдносних цiн товарiв веде до винагороди того ф-ра, який ефективно використовуСФться у вир-вi товару i скорочуСФ реальнi винагороди iншого ф-ру.
  4. Теорема Рибчинського: розширення забезпеченостi одним ф-ром вир-ва збiльшуСФ випуск товарiв, який використовуСФ цей фактор, i скорочуСФ випуск iншого товару.

Теорема Хекшера-Олiна-Самуельсона маСФ вигляд: мiжн. торгiвля призводить до вирiвнювання абс-них i вiдносних цiн на гомогеннi фактори вир-ва в краiнах, що торгують. Ця теорема ще називаСФться теоремою вирiвнювання цiн на ф-ри вир-ва.

Теоiя Хекшера-Олiна домiнувала i була майже безальтернативною до 50-х рр., до появи так званого тАЬПарадоксу ЛеонтьСФватАЭ. В 1947 р Василь ЛеонтьСФв перевiряв той факт, що США (найбiльш надiлена капiталом краiна) експортуСФ капiталомiсткi, а iмпортуСФ трудомiсткi товари. Однак виявилось, що амер. продукцiя, яка конкуруСФ з iмпортованою, потребуСФ на 30% бiльше капiталу на 1 робiтника, нiж амер. експортна продукцiя.

Отже, Парадокс ЛеонтьСФва полягаСФ в тому, що всупереч теорii Хекшера-Олiна, краiни, що мають надлишок труда, експортують капiталомiстку продукцiю, i навпаки. Однак парадокс Л. не дав вiдповiдi на чисельнi запитання. Але, незважаючи на деякi умовностi у розрахунках Л-ва (розрах-ки не реального iмпорту, а iмпортозамiщення, специфiка пiслявоСФнного перiоду тощо), а також незважаючи на неодноразовi спроби спростувати Парадокс Л. як самим ЛеонтьСФвим, так i iншими вченими, це явище у практ. планi СФ актуальним i на сьогоднi.

20. Неофакторнi моделi.

Новi явища у стр-рi мiжн. торгiвлi пiсля II свiт. вiйни, динамiчний НТП (з точки зору свiтогосподарськоi практики) та виявлення тАЬПарадоксу ЛеонтьСФватАЭ обумовили розвиток теорii мiжн. торгiвлi двома шляхами, що характеризувалися появою так званих неофакторних моделей та моделей неотехнолог. напряму.

Неофакторний пiдхiд в цiлому зберiгаСФ методологiю неокласичноi торговоi моделi. Одночасно тАЬнеофакторнi моделiтАЭ характериз-ся багатоварiантнiстю. До неофакторних вiдносяться:

  • модель з урахуванням рiзноi iнтенсивностi факторiв: на вiдмiну вiд ЛеонтьСФва, який робив розрахунки по продукцii, що замiщувала iмпорт, а не за фактичними витратами заруб. виробникiв, розробники цiСФi моделi працювали у напрямку розрахункiв не по iмпортозамiщенню, а по реальному iмпорту;
  • модель з урахуванням особливостей попиту: надлишок капiталу, напр., у США, обумовлюючи капiталомiстне спожмвання, спричиняСФ його нестачу для експорту i, таким чином, формуСФ велику трудомiсткiсть товарiв, що експортуються;
  • модель з урахуванням неоднорiдностi факторiв (видiлення тАЬфiз.тАЭ i тАЬлюдськоготАЭ капiталу; обгрунтування переважаючоi значущостi квалiфiкованоi працi тощо);
  • модель з урахуванням нових факторiв (поряд з трудом i капiталом ьакож прир. ресурсiв).

21. Моделi неотехнолог. розвитку.

Новi явища у стр-рi мiжн. торгiвлi пiсля II свiт. вiйни, динамiчний НТП (з точки зору свiтогосподарськоi практики) та виявлення тАЬПарадоксу ЛеонтьСФватАЭ обумовили розвиток теорii мiжн. торгiвлi двома шляхами, що характеризувалися появою так званих неофакторних моделей та моделей неотехнолог. напряму.

На вiдмiну вiд неофакторних моделей неотехнолог. моделi звiльняються вiд частини припущень, таких як:

- пост. виробнича ф-цiя;

- наявнiсть абс-ноi конк-цii;

- незалежнiсть вiд масштабiв вир-ва;

- однорiднiсть продукцii;

- доступнiсть технологii всiм виробникам.

Представники цього теорет. напрямку аналiзують, як пр., торгiвлю наукомiсткою продукцiСФю.

Осн. моделями неотехнолог. напрямку СФ:

  1. модель наукомiсткоi спец-цii: обгрунтовуСФться спец-цiя розвинутих краiн на вир-вi i експортi наукомiстких та високотехнолог. товарiв, а спец-цiя краiн, що розвиваються, на вир-вii експортi ресурсомiстких товарiв.
  2. тАЬмодель технолог. розривутАЭ, яка повязуСФ торгiвлю мiж краiнами iз iснуванням вiдмiнностей у рiвнях iхнього технолог. розвитку. Згiдно з цiСФю теорiСФю саме прогресивнi технологii дають краiнi переваги у боротьбi за експортi ринки. У розвиток цiСФi теорii М. Познер включив концепцiю iмiтацiйного лага, що складаСФться з лага попиту i лага реагування. Лаг попиту являСФ собою час, необхiдний для розвитку попиту на новий експортний продукт. Лаг реагування повязаний iз часом, який необхiдний виробникам краiни-iмпортера для реагування на конк-цiю iз-за кордону, розпочавши мiiеве вир-во. Рiзниця мiж цими 2-ма лагами i обумовлюСФ мiжн. торгiвлю (експорт в iншу краiну можли?/p>