Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
тановлених краiною-iмпортером.
2.1.4. iмпортнi податки
2.1.5. iмпортнi депозити це форма застави, яку iмпортер повинен внести в свiй банк в мiiевiй або мiжнароднiй валютi перед закупкою зарубiж. Товару.
2.1.6. валютнi обмеження регламентацiя операцiй резидентiв та нерезидентiв з валютою.
2.1.7 компенсацiйна подать запроваджуСФться краiною-iмпортером у випадку встановлення факту державного субсидування експортера.
2.1.8. антидемпiнгова подать - запроваджуСФться краiною-iмпортером у випадку демпiнгу експортером.
Демпiнг буваСФ прямий (продаж на зовн. ринку товарiв за цiною нижчою, нiж на внутр. ринку) i зворотнiй (придбання заруб. покупцем товару за цiною нижчою, нiж сплачують внутрiшнi покупцi); одиничний (дискредитацiя цiн внаслiдок випадк. Випуску надлишку продукцii), грабiжницький (продаж товару на зовн. ринку за заниженими цiнами з метою усунення конкурентiв i натупному збiльшеннi цiн), тимчасовий (середнiй стан мiж одиничним i грабiжницьким); самостiйний (за рахунок власних коштiв), субсидицiйний, валютний (за рахунок застосування завищених та занижених валютних курсiв при експортно-iмпортних операцiях)
2.1.9. адмiнiстративнi формальностi або нацiональнi правила здiйснення експортно-iмпортних операцiй.
2.1.10.технiчнi бартАЭСФри система перевiрки вiдповiдностi iмпортноi продукцii мiжн., нац., галузевим стандартам.
2.2.iнструменти стимулювання експорту: державне кредитування експорту, змiшане кредитування експорту (приватними i державними банками), надання коштiв по каналах допомоги, державне страхування експортних кредитiв, пряме субсидування експорту, надання податкових пiльг, дозволи на створення рiзних фондiв розвитку експорту, якi не оподатковуються, прискорена амортизацiя, органiзац-iнформ. сприяння експортерам.
Крiм того iснують iншi регулятори мiжн торгiвлi, серед них: доля нацiональноi участi (передбачаСФ вир-во певноi частини кiнцевого продукту в серединi краiни у вартiснiй або натуральнiй формi), стимулювання нац. вир-ва (умови, що передбачають прiорiтет держ. Замовлень нацiональних виробникiв над зарубiжними, навiть якщо зарубiжна продукцiя дешевше)
Використовуючи рiзнi тарифнi та нетарифнi методи регулювання, кожна держава проводить вiдповiдну зовн-торгiвельну полiтику, яка в тiй чи iншiй мiрi СФ протекцiонiстською. Протекцiонiзм сис-ма полiтико-економiчних стосункiв мiж субтАЭСФктами мiжн вiдносин, орiСФнтована на цiлеспрямовану пiдтримку субтАЭСФктiв власноi економiки на внутрiшньому та зовнiшньому ринках.
36. Тарифне регулювання.
Митний тариф iнструмент торгiвельноi полiтики та державного регулювання внутрiшнього ринку краiни при його взаСФмодii зi свiтовим ринком.
При цьому, крiм функцiй регулювання зовнiшньоторгiвельного обороту (рацiоналiзацiя товарноi структури, пiдтримка оптимального спiввiдношення валютних доходiв i витрат держави i захист внутрiшньоi економiки), митному тарифу притаманний суттСФвий тiсний зв"язок з податковою системою, як iнструментом формування доходiв держави, - фiскальна функцiя. Митний тариф зведення митних стягнень, що застосовуються до товарiв, якi перемiщуються через митний кордон, систематизоване у вiдповiдностi з товарною номенклатурою зовнiшньоекономiчноi дiяльностi; конкретна ставка митного стягнення, що належить до сплати при вивезеннi або ввезеннi визначеного товару на митну територiю краiни.
Видiляють експортний i iмпортний тариф, в залежностi вiд того, що вiн регулюСФ - вивезення або ввезення товару, а також простий i складний, в залежностi вiд способу розвитку тарифу.
РЖмпортний тариф представляСФ собою зведення ставок митних стягнень, що застосовуються при ввезеннi товарiв на митну територiю держави.Експортний тариф його метою СФ: пiдтримання внутрiшньодержавних цiн i цiн на свiтовому ринку.
Простий тариф маСФ на увазi, що незалежно вiд краiни походження, до всiх товарiв якi iмпортуються, застосовуСФться СФдинi ставки мита. Складний тариф вiн передбачаСФ встановлення двох або навiть бiльше ставок мита по кожной номерклатурi в залежностi вiд краiни походження товару.
Митний тариф складаСФться iз двох основних елементiв - товарноi номерклатури i ставок митних стягнень. Систематизацiя ставок митних стягнень в тарифi здiйснюСФться у вiдповiдностi з диференцiйованим списком товарiв - товарною номерклатурою. Характерними рисами любоi товарноi номерклатури СФ системнiсть опису товарiв i присвоСФння коду кожнiй товарнiй позицii.
Митне стягнення (customs duty) - обовязковий внесок, що стягуСФться митними органами при iмпортi або експортi товару, i СФ умовою iмпорту або експорту.
Митнi стягнення виконують три основнi функцii:
фiскальну, яка вiдноситься як до iмпортних, так i експортних стягнень, оскiльки вони СФ однiСФю з статей доходноi частини державного бюджету;
протекцiонiстичну (захихну), що вiдноситься до iмпортних стягнень, оскiльки з iх допомогою держава захищаСФ мiiевого виробника вiд небажаноi iноземноi конкуренцii;
балансуючу, яка вiдноситься до експортних стягнень, що встановленi з метою попередження небажаного експорту товарiв, внутрiшнi цiни на якi з тих або iнших причин нижчi за свiтовi.
Класифiкацii митних стягнень.
За способом стягнення:адвалорнi нараховуються в процентах до митноi вартостi оподаткованих товарiв;специфiчнi нараховуються у встановленому розмiрi за одиницю оподаткованого товару;комбiнованi поСФднують обидва ви?/p>