Шпоры по международной экономике

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

аги краiн, що розвиваються сталося за рахунок нових iндустрiальних краiн Пiвденно-Схiдноi Азii (Кореi, Сингапура, Гонконга), що швидко розвиваються i деяких краiн Латинськоi Америки. Найбiльшi свiтовi експортери в 1994 роцi (в млрд. дол.) США, Нiмеччина, Японiя, Францiя. Серед краiн, що розвиваються найбiльшi експортери наступнi Гонконг, Сингапур, Корея, Малайзiя, Таiланд. Серед краiн з перехiдною економiкою найбiльшi експортери Китай, Росiя, Польща, Чехiя, Угорщина. У бiльшостi випадкiв найбiльшi експортери СФ i найбiльшими iмпортерами на свiтовому ринку.

РЖндустрiальнi краiни займають приблизно 2/3 вартiсних обСФму свiтового експорту, тодi як на держави, що розвиваються, включаючи краiни з перехiдною економiкою, доводиться приблизно 1/3 свiтового експорту.

42. Свiтовий ринок послуг, його структура i особливостi розвитку.

Класифiкацiя ГАТТ/ВТО, що включаСФ бiльше за 600 рiзновидiв послуг. Класифiкацiя послуг заснована на Мiжнароднiй стандартизованiй промисловiй класифiкацii, прийнятiй ОрганiзацiСФю ОбСФднаних Нацiй i що визнаСФться в бiльшостi краiн свiту. РЖ торгiвля послугами входить в рахунок поточних операцiй платiжного балансу будь-якоi краiни. Переговори про лiбералiзацiю торгiвлi послугами ведуться паралельно з переговорами про лiбералiзацiю торгiвлi товарами.

Саме внаслiдок невiдчутностi i невидимiсть бiльшостi послуг торгiвлю ними iнодi називають невидимим експортом i iмпортом. Бiльш того на вiдмiну вiд товарiв, виробництво послуг часто обСФднане з iх експортом в рамках одного контракту i вимагаСФ безпосередньоi зустрiчi iх продавця i покупця. Однак i в цьому випадку iснують численнi виключення. Наприклад, деякi послуги цiлком вiдчутнi (розпечатана доповiдь консультанта або компютерна програма на дискетi), цiлком видимi (модельна стрижка або театральне уявлення), пiддаються зберiганню (послуги телефонного автовiдповiдача) i далеко не завжди вимагають прямоi взаСФмодii покупця i продавця (автоматична видача грошей в банку по дебiторськiй картцi).

Види послуг: транспорт, поiздки, звязок, будiвництво, страхування, фiнансовi послуги, компютернi i iнформацiйнi послуги, роялтi i лiцензiйнi платежi, урядовi послуги та iн.

Протягом 70-90-х рокiв частка комерцiйних послуг в свiтовому експортi становила 16-20%, досягши до середини 90-х рокiв приблизно 1 трлн. дол.

Бiльше за половину вартiсного обсягу експорту послуг доводиться на мiжнародний транспорт i мiжнароднi приватнi (туризм) i дiловi (вiдрядження) поiздки. Бiля 75% вартiсного обСФму послуг експортуСФться розвиненими краiнами, 24 -краiнами, що розвиваються i перехiдними i 1 % мiжнародними органiзацiями. За оцiнками секретарiату ГАТТ/ВТО, на США доводиться 16,2% свiтового експорту послуг, Францiю 10,2, РЖталiю 6,5, Нiмеччину 6,4, Великобританiю 5,5, Японiю 5%. Цi ж краiни з порiвнянними частками займають лiдируюче положення i в iмпортi послуг.

43. Типи i форми мiжн маркетингу

Можна видiлити чотири критерii типiзацii маркетингу та шiсть форм мiжнародного маркетингу.

Залежно вiд геополiтичних меж дiяльностi субСФктiв видiляються два типи маркетингу: внутрiшнiй та мiжнародний.

Внутрiшнiй маркетинг маркетингова дiяльнiсть, нацiлена на внутрiшнiй (основний для фiрми) ринок. Мiжнародний маркетинг маркетингова дiяльнiсть фiрми за межами нацiональних кордонiв.

Маркетинг товарiв народного споживання, виробничо-технiчного призначення, послуг, промисловий, аграрний та банкiвський маркетинг це типи маркетингу залежно вiд обСФкта, тобто суттСФвих особливостей товару та вiдповiдного товарного ринку, якi визначатимуть особливостi побудови маркетингового комплексу.

Стратегiчний та оперативний це два типи маркетингу, якi характеризують ступiнь ринковоi орiСФнтованостi фiрми. Стратегiчний маркетинг маркетингова дiяльнiсть щодо створення усталеноi (довгостроковоi) конкурентноi переваги шляхом постiйного та систематизованого монiторингу бiзнес-середовища та потреб ринку i формування на цiй основi ефективного маркетингового комплексу.Оперативний маркетинг маркетингова дiяльнiсть, метою якоi СФ використання певноi ринковоi ситуацii або швидке пристосування маркетингового комплексу до неi.

Мiкромаркетинг та макромаркетннг видiляються за критерiСФм особливостей субСФкта: диверсифiкованостi дiяльностi та належностi до певного iСФрархiчного рiвня управлiння в структурi нацiональноi економiки.Мiкромаркетинг маркетингова дiяльнiсть стосовно конкретного виду товару, що продукуСФться.Макромаркетинг маркетингова дiяльнiсть вiдносно широкого кола типiв товарiв (послуг) або сфер дiяльностi на рiвнi як фiрми, концерну, фiнансово-промисловоi групи, так i держави в цiлому.

Мiжнародна дiяльнiсть грунтуСФться навикористаннiтакихформ мiжнародного маркетингу: 1. iмпортний,2. експортний,3. зовнiшньоекономiчний,4. транснацiональний,5. мультирегiональний,6. глобальний.

РЖмпортний маркетинг маркетингова дiяльнiсть, спрямованана закупiвлю (iмпорт) товарiв чи послуг iз зарубiжних ринкiв.Експортний маркетинг маркетингова дiяльнiсть щодо реалiзацii продукцii за межi нацiональних кордонiв, при якiй вiдбуваСФться фiзичне транспортування товару з однiСФi краiни в iншу.

Зовнiшньоекономiчний маркетинг маркетингова дiяльнiсть, зумовлена стабiльнiстю чи зростаючими можливостями перебування фiрми (у виглядi представництва, фiлiалу з продажу ...) на зовнiшньому ринку, який включа