Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
на безвалютной основi;
компенсацiйнi операцii на комерцiйнiй основi;
компенсацiйнi операцii на основi угод про виробничу спiвпрацю.
Цi три основних вигляду операцiй вiдрiзняються великою рiзноманiтнiстю з точки зору iх цiлей i характеру, термiнiв виконання, механiзму розрахункiв, порядку здiйснення.
/. Операцii на основi натурального обмiну - бартер . Бартернi операцii - представляють собою безвалютний, але оцiнений обмiн товарами. Вартiсна оцiнка товарiв здiйснюСФться для забезпечення еквiвалентностi обмiну. Для цих операцiй характернi наявнiсть контракту,
2. Комерцiйнi операцii, що передбачають участь продавця в реалiзацii товарiв. МаСФ два рiзновиди:
безпосередня закупiвля товарiв для внутрiшньофiрмового використання або для перепродажу третiй сторонi;
* сприяння експортера в знаходженнi покупця товарiв iмпортера.
Принципова вiдмiннiсть полягаСФ в тому, що при нiй грошi використовуються як мiра вартостi i засiб платежу.
РЖснуСФ безлiч рiзновидiв операцiй цiСФi групи, наприклад:
компенсацiйнi операцii. Продавець погоджуСФться отримати оплату частково або повнiстю у виглядi постачання яких-небудь товарiв покупця.
зустрiчна закупiвля (зустрiчне постачання). Експортер зобовязуСФться закупити або влаштувати закупiвлю третьою стороною товарiв iмпортера на певну суму.
викуп застарiлоi продукцii, т. т. залiк залишковоi вартостi товарiв, що викупляються по цiнi нових.
3. Зустрiчне постачання як складова частина промисловоi спiвпрацi, наприклад компенсацiйне постачання . Експортер постачаСФ обладнання на умовах кредиту, причому оплата кредитiв, що надаються повинна проводитися пiсля отримання виручки вiд зустрiчного постачання продукцii.
До цiСФi групи можна також вiднести:
операцii з давальницькою сировиною, т.т. переробку iноземноi сировини з розрахунками за роботу початковою сировиною або продуктами переробки.
29. Методи мiжнародноi торгiвлi та iх порiвняльна характеристика.
Метод торгiвлi це спосiб здiйснення торгового обмiну (торговоi операцii, або торговоi операцii). У мiжнароднiй торговiй практицi застосовуються два основних методи торгiвлi:
прямий метод (здiйснення операцii безпосереднСФ мiж виробником i споживачем);
непрямий метод (здiйснення операцii через посередника).
При прямому методi торгiвлi виникаСФ певна фiнансова вигода, оскiльки скорочуються витрати на суму комiсiйноi винагороди посереднику, знижуються ризик i залежнiсть результатiв комерцiйноi дiяльностi вiд можливоi несумлiнностi або недостатньоi компетенцii посередницькоi органiзацii. Торгiвля на пряму маСФ цiлеспрямований характер, довгостроковiсть, усталенiсть. Цей метод також дозволяСФ постiйно знаходитися на ринку, враховувати його змiни i своСФчасно на них реагувати. У той же час використання прямого методу торгiвлi маСФ на увазi наявнiсть комерцiйноi квалiфiкацii i торгового досвiду. У iншому випадку фiнансовi витрати не тiльки не скоротяться, але можуть значно зрости. Крiм того, мiжнародна торгiвля в порiвняннi з внутрiшньою СФ бiльш ризикованою, що зумовлено економiчними, полiтичними, правовими i соцiальними умовами в рiзних краiнах, iх традицiями i звичаями, а також великими вiдстанями мiж торговими партнерами. У результатi часто буваСФ доцiльно, використати посередникiв.
Бiльше за половину мiжнародного товарного обмiну здiйснюСФться при сприяннi торгових посередникiв. Використання торгових фiрм даСФ певнi переваги:
1. Фiрма-експортер у такому разi не вкладаСФ значних коштiв у органiзацiю збутовоi мережi на територii краiни-iмпортера.
2. Вони звiльняють експортера вiд багатьох турбот, повязаних iз реалiзацiСФю товару пристосовуючись до вимог ринку.
3. СуттСФвим СФ використання капiталу торгово-посередницьких фiрм на основi коротко- та довгострокового кредитування.
4. Накiнець, ринки деяких товарiв повнiстю монополiзованi торговими посередниками i не доступнi для прямих контактiв зi споживачами. Простi посередники (брокери) пiдшукують i зводять взаСФмно зацiкавлених продавцiв i покупцiв, але самi не беруть безпосередньоi участi в операцiях.
Ще бiльш широке застосування в мiжнароднiй торгiвлi отримали договори комiсii, по яких комiсiонери дiстають право пiдшукувати партнерiв i пiдписувати з ними контракти вiд свого iменi, але за рахунок продавця або покупця (комiтентiв), якi несуть комерцiйнi ризики. Перед третiми особами комiсiонери виступають як продавцi.
Також поширеною формою договору комiсii СФ продаж товарiв на умовах консигнацii. Експортер (консигнант) постачаСФ товар на склад посередника (консигнатора) для реалiзацii на ринку протягом певного термiну. Консигнатор здiйснюСФ платежi консигнанту по мiрi його реалiзацii зi складу. Не проданi до встановленого термiну товари консигнатор маСФ право повернути консигнанту. На умовах консигнацii реалiзовують в основному товари масового попиту. По сутi, при консигнацii експортер кредитуСФ посередника на середнiй термiн реалiзацii товару. Неодмiнною умовою консигнацiйноi угоди СФ збереження за комiтентом права власностi на товари до iх реалiзацii покупцям.
Основний обСФм мiжнародноi торгiвлi здiйснюСФться незалежними торговими фiрмами. Вони вiд свого iменi i за свiй рахунок укладають договори купiвлi-продажу, з одного боку, з продавцями, а з iншою з покупцями.
Агенти дiють на ринку в iнтересах i вiд iменi експорте