Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
и експортi товарiв. Вони видаються з фондiв державного бюджету i дають змогу експортерам знижувати цiни товарiв, що вивозяться, i таким чином розширювати експорт.
Податковi пiльги - це непрямi експортнi премii, коли експортерам надаються рiзноманiтнi фiнансовi пiльги. Дуже часто це звiльнення компанiй, якi експортують товари, вiд оплати внутрiшнiх податкiв чи надання податкових пiльг. Одна з давно практикованих форм непрямих експортних премiй - це система звiльнення вiд мита чи його повернення компанiям, котрi застосовують iмпортну сировину для виготовлення експортних товарiв (т.зв. умовно безмитний ввiз i повернення мита). Суть цiСФi системи полягаСФ в тому, що для розширення вивозу товарiв експортерам повертають мито при вивозi товарiв, яке було сплачене за ввiз iмпортноi сировини чи напiвфабрикатiв, використаних для виготовлення цих товарiв.
40. Протекцiонiзм i його сучаснi форми.
Державна полiтика захисту внутрiшнього ринку вiд iноземноi конкуренцii шляхом використання тарифних i нетарифних iнструментiв торговоi полiтики.
Прихильники протекцiонiзму стверджують, що без державного захисту вiд iноземноi конкуренцii розвиток нацiональноi промисловостi неможливий. Посилення економiчноi могутностi краiни i необхiдний для цього перехiд вiд аграрного методу ведення господарства до створення власноi нацiональноi iндустрii можуть бути досягнутi лише при встановленнi для нацiональних пiдприСФмцiв привiлейованих, найбiльш сприятливих умов).
Безмитна торгiвля з ii гострою конкурентною боротьбою в умовах свiтового господарства, вiдповiдно до цього погляду, зовсiм унеможливлюСФ створення власноi нацiональноi промисловостi. Кожна спроба економiчно вiдсталих краiн лiквiдувати це вiдставання наштовхуСФться на протидiю пануючих на ринках iноземних виробникiв. Можливостi та засоби ведення конкурентноi боротьби, якими володiють промислове розвинутi краiни, позбавляють господарське слабкi держави шансу на успiх в iхнiх зусиллях вийти iз зачарованого кола бiдностi.
Багато держав, декларуючи вiльну торгiвлю i палко захищаючи переваги безперешкодноi мiжнародноi мiграцii капiталiв i робочоi сили, тим не менше досить вмiло поСФднують цi теоретичнi концепцii з практикою широкого використання захисних тарифiв та iнших видiв обмежень. РЖснування цього протекцiонiстського частоколу пояснюСФться необхiднiстю проведення певних заходiв у вiдповiдь на захисну полiтику iнших держав.
У рiзнi перiоди iсторii зовнiшньоторгiвельна практика схилялася то в одну, то в iншу сторону, нiколи, правда, не приймаючи жодну з екстремальних форм. У 50-60-тi роки для мiжнародноi економiки був характерний вiдхiд вiд протекцiонiзму у бiк бiльшоi лiбералiзацii i свободи зовнiшньоi торгiвлi. З початку 70-х рокiв виявилася зворотна тенденцiя краiни стали вiдгороджуватися один вiд одного все бiльш витонченими тарифними i особливо нетарифними барСФрами, захищаючи свiй Розвиток протекцiонiстських тенденцiй дозволяСФ видiлити декiлька форм протекцiонiзму:
селективный протекцiонiзм направлений проти окремих краiн або окремих товарiв;
галузевий протекцiонiзм захищаСФ певнi галузi, передусiм сiльське господарство, в рамках аграрного протекцiонiзму;
колективний протекцiонiзм проводиться обСФднаннями краiн вiдносно краiн, в них що не входять;
прихований протекцiонiзм здiйснюСФться методами внутрiшньоi економiчноi полiтики.
внутрiшнiй ринок вiд iноземноi конкуренцii.
Правда, при цьому сучасний протекцiонiзм концентруСФться у вiдносно вузьких областях. У вiдносинах розвинених краiн мiж собою це областi сiльського господарства, текстиля, одягу i стали. У торгiвлi розвинених краiн з тими, що розвиваються це експорт промислових товарiв краiнами, що розвиваються. У торгiвлi краiн, що розвиваються мiж собою це товари традицiйного експорту.
41. Свiтовий товарний ринок.
Данi про товарну структуру мiжнародноi торгiвлi в свiтi загалом дуже неповнi. Звичайно для класифiкацii окремих товарiв в мiжнароднiй торгiвлi використовуСФться або Гармонiзована система опису i кодування товарiв, або Стандартна мiжнародна класифiкацiя ООН . Найбiльш значущою тенденцiСФю СФ зростання питомоi ваги торгiвлi продукцiСФю обробляючоi промисловостi, на яку до середини 90-х рокiв доводилося бiля 3/4 вартiсного обсягу свiтового експорту, i скорочення питомоi ваги сировини i продовольства, що займаСФ приблизно 1/4.
Ця тенденцiя характерна як для розвинених, так i для краiн, що розвиваються i СФ слiдством впровадження ресурсозберiгаючих i енергозберiгаючих технологiй. У товарнiй структурi свiтового експорту бiльше за 2/3 доводиться на продукцiю обробляючоi промисловостi, причому ii питома вага збiльшуСФться, i бiля 1/3 на сировиннi i продовольчi товари Найбiльш значною групою товарiв в рамках продукцii обробляючоi промисловостi СФ обладнання i транспортнi кошти (до половини експорту товарiв цiСФi групи), а також iншi промисловi товари хiмiчнi товари, чорнi i кольоровi метали, текстиль. У рамках сировинних i продовольчих товарiв найбiльш великi товарнi потоки складають продовольство i напоi, мiнеральне паливо i iншу сировину, виключаючи паливо.
Основний обСФм мiжнародноi торгiвлi доводиться на розвиненi краiни, хоч iх частка дещо скорочувалася в першiй половинi 90-х рокiв за рахунок зростання питомоi ваги краiн, що розвиваються i краiн з перехiдною економiкою. Основне зростання питомоi в