Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
ою банкiв, можуть надаватись у валютах краiни-кредитора та краiни-боржника, а також у третiх валютах. 2.кредитора:* приватнi (надаються приватними фiрмами та банками i, в свою чергу, подiляються на фiрмовi та банкiвськi), *урядовi((мiжурядовi, державнi позики) надають урядовi кредитнi установи); *кредити мiжнародних i регiональних органiзацiй( можуть бути наданi переважно через Мiжнародний валютний фонд, структури Свiтового банку, РДвропейський банк реконструкцii i розвитку (РДБРР), регiональнi банки розвитку краiн "третього свiту" та iншi кредитно-фiнансовi iнститути. Причому МВФ та СБ виступають не лише як великi кредитори, а й як координатори мiжнародного кредиту); *змiшанi(беруть участь приватнi пiдприСФмства, компанii i вiдповiднi державнi органи).3.цiльове призначення:*виробничi призначенi для розвитку економiки краiни, що iх одержуСФ: для закупiвлi промислового обладнання, матерiалiв, лiценцiй, ноу-хау, оплати виробничих послуг, забезпечення внутрiшньоторговельних операцiй та iнших господарських потреб.);* невиробничi(використовують на утримання державного апарату, армii, закупiвлi зброi, погашення зовнiшньоi заборгованостi за ранiше одержаними кредитами); 4.строкi: * короткостроковi (до i року); середньостроковi (вiд i до 5 рокiв);довгостроковi (понад 5 рокiв). 5. умови використання: *разовi ( якi надаються на певну суму i погашаються у визначений строк), * поновлювальнi(визначаСФться лiмiт кредиту i загальний термiн користування ним, а погашена частина автоматично поновлюСФться); 6. способом погашення:* пропорцiйнi (погашення кредиту здiйснюСФться рiвними частками протягом певного термiну),* прогресивнi (суми погашення наростають) i одночаснi (погашення кредиту здiйснюСФться в один визначений строк. 7. способу забезпечення:* забезпеченi (кредити, коли формою iх забезпечення е товари, товарно-розпорядчi документи, акредитиви, виставленi на користь експортерiв, акцептованi iмпортерами тратти чи векселi, гарантованi третiми особами, гарантii промислових i торговельних компанiй);*бланковi(не мають забезпечення).
55. Показники зовнiшньоi заборгованостi краiн. Характеристика сучасноi свiтовоi борговоi кризи.
Зовнiшня заборгованiсть це сума фiнансових зобовязань краiни iноземним кредиторам, що пiдлягають погашенню в обумовленi термiни. Найгострiше проблема зовнiшньоi заборгованостi стоiть перед краiнами, що розвиваються. РЗi причини охоплюють усю систему вiдносин з приводу руху капiталiв, товарiв i послуг. Тому криза заборгованостi маСФ трактуватися не просто як криза фiнансово-кредитних вiдносин розвинутих краiн з молодими державами, а як найбiльш узагальнюючий прояв кризи всiСФi системи свiтогосподарських вiдносин мiж ними. Загальний обсяг зовнiшньоi заборгованостi краiн, що розвиваються, на кiнець 90-х рокiв перевищив 2 трлн. дол. США. Проте тягар заборгованостi визначаСФться навiть не стiльки абсолютним обсягом боргу, скiльки сумою платежiв по його погашенню, iх вiдношенням до ВНП i експорту. Погiршення умов кредитування молодих держав останнiм часом супроводжувалося бiльш швидкими темпами збiльшення виплат з обслуговування боргу, особливо вiдсоткiв, нiж зростання самого боргу. Саме ця обставина в поСФднаннi iз рiзким скороченням експорту, погiршенням умов торгiвлi, зростанням масштабiв нееквiвалентностi в обмiнi та посиленням протекцiонiстських дiй ТНК не дала змоги краiнам, що розвиваються, своСФчасно сплачувати заборгованiсть. З кожним роком молодi держави змушенi витрачати все бiльшу частину своiх експортних надходжень на вiдшкодування боргу i оплату вiдсоткiв, що iстотно обмежуСФ можливостi iмпорту потрiбного цим краiнам виробничого устаткування та технологii i негативно позначаСФться на перспективах iхнього економiчного розвитку. У деяких краiнах, що розвиваються, платежi з боргу навiть перевищують експортнi надходження. Це не лише стримуСФ економiчний розвиток молодих держав, а й практично не даСФ змоги пiдтримувати навiть той рiвень споживання в багатьох з них, який було досягнуто в 70-тi роки. Усе це гальмуСФ i навiть паралiзуСФ економiчний прогрес краiн, що розвиваються, блокуСФ пiдвищення життСФвого рiвня населення, вiдкидаючи його нерiдко на багато рокiв i навiть десятирiччя назад. Краiни, що розвиваються, економiчно не спроможнi сплатити величезнi борги i вiдсотки по них. Водночас ситуацiя, що склалася, реально загрожуСФ i кредиторам, оскiльки може викликати ланцюгову реакцiю банкрутств, практичний розвал усiСФi фiнансово-кредитноi системи, а тому змушуСФ уряди i керiвникiв мiжнародних фiнансових кiл здiйснювати певнi заходи щодо лiбералiзацii фiнансово-кредитних вiдносин iз краiнами, що розвиваються. Краiни з розвинутою ринковою економiкою також мають зовнiшнi борги (а деякi i досить значнi), проте у звязку з iх вiдносною економiчною стабiльнiстю зовнiшня заборгованiсть не набула тiСФi гостроти, як для краiн, що розвиваються, та держав Схiдноi РДвропи. У високорозвинутих краiнах, як правило, бiльшому чи меншому державному боргу протистоiть бiльший чи менший борг iнших краiн-дебiторiв. Оцiнюючи платоспроможнiсть окремих краiн, використовують показник норми обслуговування державного боргу (НОБ), який визначаСФться вiдношенням суми платежiв, яку краiна маСФ виплатити iноземним державам за певний перiод(СП), до суми iноземноi валюти, отриманоi вiд експорту товарiв i послуг (СВ): НОБ = СП : СВ i00% .У мiжнароднiй практицi прийнято вважати, якщо НОБ перевищуСФ