Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
20%, краiна СФ неплатоспроможною.
56. Сучасна свiтова фiнансова криза, ii причини i наслiдки для рiзних краiн.
Першопричиною сучасноi свiтовоi валютно-фiнансовоi кризи прийнято вважати нафтовi шоки, якi розпочалися з i970 р. i призвели до переростання заборгованостi окремих краiн, в основному краiн, що розвиваються, у глобальну кризу заборгованостi. Перший нафтовий шок i970 р. викликав рiзке збiльшення дефiцитiв поточних платiжних балансiв усiх краiн iмпортерiв нафти. Це, в свою чергу, призвело до великих запозичень на мiжнародному ринку капiталiв. Розпочався сучасний етап глобалiзацii i фiнансовоi iнтеграцii. Другий нафтовий шок з i979 по i98i рр. ще бiльше ускладнив ситуацiю. За i974i98i рр. сукупне негативне сальдо за поточними рахунками промислове розвинутих краiн до-сягло i54,2 млрд. дол. США, а краiн, що розвиваються, 330 млрд. Водночас сукупне позитивне сальдо краiн ОПЕК становило 393 млрд. дол. США. Третiм вирiшальним поштовхом до глобальноi валютно-фiнансовоi кризи послужила свiтова економiчна криза початку 80-х рокiв, яка одночасно започаткувала i сучасну мiжнародну кризу зовнiшньоi заборгованостi. За цих умов навiть краiни члени ОПЕК мали дефiцит за поточними статтями платiжного балансу з i982 по i989 рр. Першим симптомом сучасноi глобальноi валютно-фiнансовоi кризи як продукту новiтньоi свiтовоi фiнансовоi системи стала криза в Мексицi у i995 р. Мексика стояла перед загрозою колапсу всiСФi економiки, що мало б руйнiвний вплив на весь Американський континент. Треба було вживати термiнових заходiв. Президент США прийняв рiшення: Мексицi було надано 76 млрд. дол. США. Мексику вдалося втримати на поверхнi. Щодо iнших краiн Латинськоi Америки, то Чилi, наприклад, зазнала втрат у звязку з банкiвською кризою, якi перевищили 30% вiд ВВП. Проте почався новий етап. Криза спочатку вразила Японiю (падiння ВВП в i998 р. становило бiльш як 2%).Однак у лютому i998 р. стало очевидним, що спочатку Таiланд, згодом РЖндонезiя, Малайзiя, Фiлiппiни, Пiвденна Корея подiбного удару не витримають. РЖ це незважаючи на той факт, що темпи зростання ВВП цих краiн впродовж останнiх тридцяти рокiв становили пять i бiльше вiдсоткiв на одного жителя. Валюти краiн Пiвденно-Схiдноi Азii знецiнились щодо американського долара на 4072% залежно вiд краiни, значних втрат зазнала реальна економiка цих краiн, особливо постраждав приватний сектор.За прогнозами, докризового рiвня економiки краiни Пiвденно-Схiдноi Азii можуть досягти у кращому разi близько 2001 р. Спочатку вважалося, що валютно-фiнансова криза матиме виключно регiональний азiатський характер. Однак невдовзi, в серпнi i998 р., вона досягла Росii, згодом Украiни та iнших держав СНД . Наприкiнцi i998 р. криза знайшла вiдгук у Бразилii (було здешевлення реала на 27. Як показуСФ свiтовий досвiд, краiни, якi залучають значнi обсяги приватного капiталу, бiльш вразливi у разi несподiваноi змiни рiвня довiри iнвесторiв, що можуть суттСФво дестабiлiзувати iхню власну економiку i негативно позначитись на економiцi iнших краiн. Саме краiни Пiвденно-Схiдноi Азii i Латинськоi Америки пережили серйознi фiнансовi кризи, коли iнвестори втратили довiру до iхньоi економiки, а великий приплив капiталу змiнився масовим вiдпливом.
57. Характеристика понять тАЬвалютатАЭ, тАЬвалютний паритеттАЭ та тАЬвалютний курстАЭ. Конвертованiсть валют.
Законодавством Украiни даСФться таке визначення поняттю тАЬвалютатАЭ це такi валютнi цiнностi, по вiдношенню до яких валютним законодавством краiни встановлено особливий режим обiгу на територii краiни та при перетинi ii корду. У перекладi з iталiйського валюта цiннiсть, вартiсть. Це грошовi знаки iноземних держав, а також кредитнi та платiжнi документи в iноземних грошових одиницях, що застосовуються в мiжнародних розрахунках. До iноземноi валюти також належать кошти у грошових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банкiвських установ за межами Украiни, та мiжнароднi розрахунковi одиницi.
Валютний курс як економiчна категорiя являСФ собою цiну грошовоi валюти однiСФi краiни, виражену в грошових одиницях iншоi краiни. Вiн СФ обСФктивним економiчним показником, якiй вiдображаСФ тенденцii внутрiшнього економiчного розвитку певноi краiни та стан i перспективи зовнiшньоекономiчних вiдносин. На нього покладене виконання певних функцiй: *сприяння iнтернацiоналiзацii грошових вiдносин; *сприяння обСФднанню та стабiльному розвитку фiнансових ринкiв; *порiвння рiвнiв та структури цiн, а також результатiв виробничоi дiяльностi в окремих краiнах; *порiвняння нацiональноi та iнтернацiональноi вартостi на нацiональних та свiтових ринках; *перерозподiл нацiонального продукту мiж окремими краiнами; *iнтернацiоналiзацiя господарських звязкiвтАж
Види: i.форма конвертованостi: *вiльно конвертованi( не iснуСФ нiяких обмежень на поточнi операцii ($, DM)); *частково конвертованi (iснують валютнi обмеження на певнi валютнi операцii або тiльки для нерезидентiв (бiльшiсть валют захiдноСФвропейських краiн); *неконвертованi ( повiнстю зберiгаються валютнi обмеження на всi валютнi операцii). 2.режим: *фiксований (передбачаСФ наявнiсть певного зареСФстрованого паритету, який пiдтримують органи державного валютного контролю); *плаваючий; *змiшаний.
Основою визначення та порiвняння валютних курсiв СФ спiввiдношення купiвельноi спроможностi окремих iноземних валют. Пiд купiвельною спроможнiстю розумiСФться вартiсть певного набору товарiв та послуг, якi можна придбати за вiдп?/p>