Шпоры по международной экономике

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика




? цiн, iснуючого в цих краiнах.

Демпiнг може здiйснюватися як за рахунок ресурсiв окремих фiрм, прагнучих заволодiти зовнiшнiм ринком своСФi продукцii, так i за рахунок державних субсидiй експортерам. У комерцiйнiй практицi демпiнг може набувати одну з наступних форм:

Спорадичний демпiнг епiзодичний продаж зайвих запасiв товарiв на зовнiшнiй ринок по занижених цiнах. ВiдбуваСФться тодi, коли внутрiшнi обсяги виробництва товару перевищують мiсткiсть внутрiшнього ринку i перед компанiСФю встаСФ дилема або взагалi не використати частину виробничих можливостей i не виробляти товар, або виробити товар i продати його по бiльш низькiй, нiж внутрiшня, цiнi на зовнiшнiй ринок.

Навмисний демпiнг тимчасове умисне зниження експортних цiн з метою витiснення конкурентiв з ринку i подальшого встановлення монопольних цiн. На практицi це може означати експорт товарiв по цiнах нижче за цiни свого внутрiшнього ринку або навiть нижче за витрати виробництва.

Постiйний демпiнг постiйний експорт товарiв по цiнi нижче справедливоi.

Зворотний демпiнг завищення цiн на експорт в порiвняннi з цiнами продажу тих же товарiв на внутрiшньому ринку.

ВзаСФмний демпiнг зустрiчна торгiвля двох краiн одним i тим же товаром по занижених цiнах.

У основi демпiнгу звичайно лежить ринкова ситуацiя, при якiй еластичнiсть попиту по цiнi на внутрiшньому ринку нижче, нiж на зовнiшньому. Це дозволяСФ фiрмам, що мають вiдносно монопольне положення на внутрiшньому ринку, продавати своi товари по бiльш високих цiнах, нiж на зовнiшньому ринку, де попит бiльш еластичний по цiнi i де конкуренцiя вище. Необхiдними умовами для здiйснення демпiнгу СФ:

вiдмiнностi в еластичностi попиту на товар в рiзних краiнах - попит всерединi краiни повинен бути менш еластичним по цiнi, нiж попит закордоном;

ситуацiя недосконалоi конкуренцii, яка дозволяла б виробнику встановлювати i диктувати цiни;

сегментованiсть ринку, тобто здатнiсть виробника вiдгородити внутрiшнiй ринок, де вiн продаСФ товар по високих цiнах, вiд зовнiшнього ринку, де вiн це робить по бiльш низьких цiнах..

Демпiнг заборонений як мiжнародними правилами в рамках ВТО, так i нацiональними антидемпiнговими законами багатьох краiн. Для захисту вiд навмисного демпiнгу краiни використовують антидемпiнгове мито.

Антидемпiнгове мито тимчасовий збiр в розмiрi рiзницi мiж цiнами продажу товару на внутрiшньому i зовнiшньому ринках, що вводиться iмпортуючою краiною з метою нейтралiзацii негативних наслiдкiв нечесноi цiновоi конкуренцii на основi демпiнгу.

Ставку антидемпiнгового мита звичайно визначають одним з наступних способiв:

Як рiзницю в цiнi, по якiй товар реально продаСФться на ринку експортуючоi краiни i на ринку що iмпортуСФ.

Як рiзницю в цiнi, по якiй товар повинен був би продаватися на ринку експортуючоi краiни, i цiни, по якiй вiн реально продаСФться на ринку iмпортуючоi краiни. Потенцiйна цiна продажу товару на ринку експортера встановлюСФться на базi суми витрат виробництва, загальних витрат, прибутку на продаж на внутрiшньому ринку i вартостi упаковки i транспортування товару в iмпортуючу краiну.

39. Сучаснi iнструменти стимулювання експорту.

Сьогоднi iснуСФ два основних напрямки розширення експорту, якi застосовуються промислово розвинутими краiнами.

Один iз них - кредитування експорту у рiзних формах iз метою розширення збуту товарiв. У цю групу засобiв входять експортнi кредити, державнi гарантii щодо експортних кредитiв, державнi методи фiнансування вивозу товарiв за програмами допомоги iноземним державам..

Експортне кредитування може мати форму:

субсидованих кредитiв нацiональним експортерам - кредитiв, що видаються державними банками пiд ставку процента нижче ринковоi;

державних кредитiв iноземним iмпортерам при обовязковiй умовi закупiвлi товарiв тiльки у фiрм краiни, що надала такий;

страхування експортних ризикiв нацiональних експортерiв, якi включають комерцiйнi ризики (нездатнiсть iмпортера сплатити постачання) i полiтичнi ризики (несподiванi дii уряду, що не дозволяють iмпортеру виконати своi зобовязання перед експортером).

Експортнi кредити бувають:

короткостроковими на термiн до 1 року, використовуються для кредитування експорту споживчих товарiв i сировини;

середньостроковими на термiн вiд 1 до 5 рокiв, використовуються для кредитування експорту машин i обладнання;

довгостроковими на термiн бiльше за 5 рокiв, використовуються для кредитування експорту iнвестицiйних товарiв i великих проектiв.

Другий напрямок у розвитку торгово-полiтичних засобiв розширення експорту - продаж товарiв на експорт за цiнами нижчими, нiж цiни, встановленi конкуруючими монополiями, i нижчими, нiж свiтовi цiни, у пiдсумку - за демпiнговими цiнами.

Субсидування експорту - це форма державноi полiтики, яка дозволяСФ продавати на зовнiшньому ринку товари вiтчизняного виробництва за бiльш низькими цiнами, якi часто СФ нижчими вiд цiн внутрiшнього ринку, а iнодi навiть i вiд витрат виробництва. У 80-х роках застосування субсидiй промислово розвинутими краiнами спричиняло гострi торгово-полiтичнi конфлiкти.

Експортнi премii також СФ одним iз торгово-полiтичних засобiв розширення експорту. Експортнi премii можуть бути у прямiй чи непрямiй формi.

Прямi експортнi премii здiйснюються шляхом надання експортерам прямих разових субсидiй пр