Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?iжнародна торгiвля в порiвняннi з внутрiшньою СФ бiльш ризикованою, що зумовлено економiчними, полiтичними, правовими i соцiальними умовами в рiзних краiнах, iх традицiями i звичаями, а також великими вiдстанями мiж торговими партнерами. У результатi часто буваСФ доцiльно, використати посередникiв.
Бiльше за половину мiжнародного товарного обмiну здiйснюСФться при сприяннi торгових посередникiв. Використання торгових фiрм даСФ певнi переваги:
1. Фiрма-експортер у такому разi не вкладаСФ значних коштiв у органiзацiю збутовоi мережi на територii краiни-iмпортера.
2. Вони звiльняють експортера вiд багатьох турбот, повязаних iз реалiзацiСФю товару пристосовуючись до вимог ринку.
3. СуттСФвим СФ використання капiталу торгово-посередницьких фiрм на основi коротко- та довгострокового кредитування.
4. Накiнець, ринки деяких товарiв повнiстю монополiзованi торговими посередниками i не доступнi для прямих контактiв зi споживачами.
Торги - це змагальний спосiб купiвлi та продажу товарiв чи здавання пiдрядiв на виконання окремих робiт на певних умовах. Торги дозволяють зосереджувати в одному мiii велику кiлькiстьсть постачальникiв чи пiдрядчикiв.
Оголошення про торги публiкуються попередньо у пресi.
Фiрми, якi виявили бажання брати участь у торгах, звичайно спочатку дають заставу в 1-3% вiд вартостi очiкуваноi угоди. Держава звiльняСФться вiд застави.
Торги подiляються на публiчнi та негласнi. У публiчних торгах можуть брати участь усi фiрми, у т.ч. й iноземнi. До участi у негласних торгах залучаСФться обмежена кiлькiсть найсолiднiших фiрм. Через iх посередництво закуповуються складнi машини, обладнання, будуються рiзноманiтнi обСФкти.РД ще и одиничнi торги, коли до угоди залучаСФться тiльки одна фiрма.
Торговi палати, консули, торговi радники, торговi центри iнформують своi краiни про наступнi торги.
Умови проведення торгiв мiстяться у т.зв. тендерi. Якщо торги потребують певних послуг, то звичайно пропозицii подаються у письмовому виглядi й оголошуються у день торгу. Запiзнiлi пропозицii не приймаються. Всi пропозицii друкуються у пресi. Оференти СФ присутнiми при оголошеннi iхнiх пропозицiй. Якщо кiлька пропозицiй однаковi, то може бути влаштований аукцiон. Якщо i це не даСФ результату, то питання вирiшуСФ жереб.Органiзатори торгiв не зобовязанi вказувати причини вiдхилення пропозицiй.
33. Цiноутворення у мiжнароднiй торгiвлi.
У мiжнароднiй торгiвлi застосовуються два основних види цiн:розрахунковi i що публiкуються.
Розрахунковi цiни iндивiдуально визначаються фiрмами-експортерами на конкретнi види промислових товарiв вiдповiдно до рiзних методик.
Цiни, що публiкуються це цiни, що повiдомляються в спецiальних i фiрмових джерелах iнформацii. Вони, як правило, вiдображають рiвень свiтових цiн. До них вiдносяться:
довiдковi цiни; бiржовi котировки; цiни аукцiонiв; цiни торгiв; цiни фактичних операцiй; цiни пропозицii великих фiрм.
Одними з найбiльш вiдомих свiтових показникiв, що застосовуються в мiжнароднiй торгiвлi СФ довiдковi цiни, що являють собою цiни товарiв у внутрiшнiй оптовiй i зовнiшнiй торгiвлi промислово розвинених краiн. Довiдковi цiни регулярно публiкуються практично по всiх основних видах продукцii, що реалiзовуСФться на свiтовому ринку.
Довiдковi цiни в бiльшостi випадкiв являють собою так званi базиснi цiни, т. т. цiни товару певноi кiлькостi i якостi в тому або iншому зазделегiдь встановленому географiчному пунктi (базисному пунктi).
Виходячи з особливостей цiноутворення звичайно видiляють двi основнi групи цiн: на продукцiю обробляючоi промисловостi i на сировинi.
Свiтовими цiнами на продукцiю обробляючоi промисловостi звичайно СФ експортнi цiни великих компанiй виробникiв i експортерiв цiСФi продукцii. Експортнi цiни базуються на цiнах цих компанii на внутрiшньому ринку, якi частiше за все розраховуються по методу повних витрат або методу прямих витрат.
По методу повних витрат пiдсумовуються всi витрати, повязанi з виробництвом продукцii, до них додаСФться величина передбачуваного прибутку. Отриманий таким чином очiкуваний прибуток вiд реалiзацii дiлиться на кiлькiсть товарiв, що виробляються за мiсяць. У результатi виходить фабрична цiна однiСФi одиницi виробу.
По методу прямих витрат спочатку визначаються декiлька варiантiв передбачуваних цiн i вiдповiднi передбачуванi обСФми продажу. З отриманоi величини очiкуваного прибутку вiднiмаються прямi (змiннi) витрати. Тим самим визначаСФться нацiнка - маржинальний прибуток на одиницю продукцii i на весь обСФм продажу, що прогнозуСФться. З отриманого маржинального прибутку вiднiмаються постiйнi витрати. Отриманий прибуток порiвнюСФться по всiх варiантах, пiсля чого визначаСФться, яка з передбачуваних цiн може принести максимальний прибуток.
Цiни, розрахованi по одному з двох методiв, уточнюються за допомогою розгорненоi системи знижок з цiни i надбавок до цiни в залежностi вiд стану конюнктури.
У той же час визначити свiтовi цiни на машини i обладнання досить складно. Певне значення можуть мати так званi питомi цiни, т. т. цiни, розрахованi на одиницю продуктивностi, потужностi i т.i.
При встановленнi свiтових цiн на сировиннi товари основну роль грають не внутрiшнi витрати i цiни, а спiввiдношення попиту i пропозицii на вiдповiдних ринках. Для деяких видiв сировинних товарiв цiни встановлюються основними експортерами, а для iнших на осн