Geum.ru


Шпоры по международной экономике

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

?являСФться у вiдносинах домiнування i пiдкорення, якi в останнi 10-рiччя реалiзуються ек. методами. Залежнiсть впливаСФ на полiтику, iдеологiю, культуру цих краiн;

  • соц. стр-ра сусп-ва. Соц. органiзми афро-азiат. краiн включають в себе рiзнi утворення класовi, неокласовi, етнiчнi, релiгiйнi, кастовi та iкшi. Встановлення тов. вiдносин в цих краiнах супроводжувалось поширенням декласування. КЩР, на вiдмiну вiд зах краiн, не подолали общинний тип соцiальностi, який бере ще свiй початок вiд родового укладу. Вiн визначаСФться особистiсним х-ром соц. вiдносин, звязками, заснованими на родинних вiдносинах, на сусiдчтвi, родi, племенi;
  • в цiлому рядi цих краiн не сформувалось розгалужене i стiйке громадянське сусп-во як соц. органiзована стр-ра, що склад-ся iз самод. орг-цiй добров. членства.

    • Регiональнi вiдмiнностi КЩР:

    • у 80-тi рр. значно поширили своi позицii Сх. i Пiвд. Азiя;
    • скоротилась у свiт. вир-вi частка Зах. Азii (12%, а була 33%), дещо послабли позицii Лат. Ам. (24%, а було 35%);
    • поява в 70-тi рр. НРЖК, якi за темпами ек. розвитку перевищували аналог. пок-ки решти КЩР та навiть ПРК. Провiдною галуззю НРЖК стала обробна пром-сть, яка стала статею експорту, а також створювались переважно трудомiсткi п/п-ва по випуску мас. споживчоi продукцii. В латиноам. НРЖК осн. увага придiлена розвитку матерiало- i капiталомiстких галузей вир-ва.

    В залежностi вiд рiвня ек. розвитку КЩР подiляються на 3 групи:

    1. краiни з вис. рiвнем на душу нас-ня, хар-ним для ПРК (Бруней, ОАЕ);

    2. краiни з сер. пок-ками на душу нас-ня (краiни-експортери нафти, НРЖК);

    3. бiднi краiни, в яких ВВП на душу нас-ня не перевищуСФ $750 (перев. частина КЩР).

    14. Краiни-лiдери свiт. ек-ки та iх заг. хар-тика.

    Цей регiон складаСФ 16% всього нас-ня. Саме ця група краiн визначаСФ динамiку розвитку свiт. госп-ва. До ПРК належать 23 краiни: Австралiя, Австрiя, Бельгiя, GB, Грецiя, Данiя, РЖрландiя, РЖсландiя, РЖспанiя, РЖталiя, Канада, Люксембург, Нiдерланди, Нова Зеландiя, Норвегiя, Португалiя, США, Туреччина, Францiя, ФРН, Швейцарiя, Швецiя, Японiя. На ПРК в 1990р. припадало 71,5% свiт. експорту i 72,4% свiт. iмпорту. Серед ПРК видiляСФться група лiдерiв, до якоi входять: США, Японiя, а також краiни РДС (серед 15 краiн РДС, в свою чергу, видiляСФться ФРН).

    ПРК мають багато спiльних ознак:

    1. в сусп.-ек. планi розвиток iх госп-ва базуСФться на кап. способi вир-ва, тобто на певнiй СФдностi i взаСФмодii ПС i вир. вiдносин, яка визначаСФться пануючою формою власностi;
    2. вiдповiдно до концепцii ек зростання Ростоу, ПРК пройшли стадii пiдйому, зрiлостi, мас. споживання. Стадiя пiдйому хар-ся подоланням старих традиц. укладiв, що перешкоджають стiйкому зростанню. Перiод пiдйому у ПРК привав вiд поч-ку пром. рев-цii у GB до 20-х рр. 20 ст. На стадii зрiлостi ек-ка здатна перейти вiд традиц. галузей до наукомiстких i ефективно використовувати шир. спектр ресурсiв. Зрiле сусп-во забезпечуСФ постiйне перевищення випуску продукцii над зростанням нас-ня. Ця стадiя наступила у GB на кiнцi 19 ст., у Фр., США, Нiмеччинi -на поч-ку 20 ст., у Швецii-у 30-i рр., в Яп.-30-40-i рр. На стадii мас. спож-ня гол. роль починаСФ вiдiгравати вир-во предметiв тривал. використання та послуг. Найранiше ця стадiя розпочалась в США, GB, Австралii ще в 20-30-i рр.;
    3. ПРК видiляють серед iнших пiдсистем свiт. госп-ва дуже вис. рiвнем iх ек. розвитку. За вир-вом ВВП на душу нас-ня вони майже в 5 разiв перевищують загальносвiт. рiвень. РЖ цей розрив все бiльш поширюСФться;
    4. соц. стр-ра сусп-ва у ПРК досить однорiдна, що СФ рез-том бурж. рев-цiй. В 20 ст. соц. стр-ра ПРК представлена 2-ма групами: буржуазiя, дрiбна буржуазiя, найманi робiтники;
    5. в ходi сусп.-ек. розвитку в 16-18 ст. в зах. краiнах сформувалось громад. сусп-во, що являСФ собою сук-сть форм соц. орг-цii, що пошир-ся на все сусп-во i його осн. складовi частини. СуттСФву роль в ньому вiдiграють самодiяльнi громад. орг-цii.

    Особливостi ПРК на суч. етапi:

    15. Соцiально-культурне середовище розвитку МЕВ та його осн. хар-тики.

    Соц.-культурне серед-ще займаСФ особливе, специф. мiiе у розвитку мiжнар. ек-ки.

    Узагальнено соц.-культ. серед-ще можна звести до ф-рiв, що випливають з поведiнки людини, яка являСФ собою дiалектичну СФднiсть фiзiологiчноi та соц-ноi поведiнок, бо людська поведiнка формуСФться саме пiд впливом фiзiологiчних i соц-них засад.

    Фiзiолог. поведiнка людини-це внутрiшньоприродна ii поведiнка, яка спонукаСФться нейрофiзiологiчними особл-стями чуттСФвих органiв, тобто причинно зумовляСФться особл-стю ii вiдчуттiв. Основу фiзiолог. людськоi поведiнки складають вiдчуття голоду, смаку, запаху, звуку i його тембру, свiтла i його вiдтiнкiв, спектру кольорiв, дотику, холоду чи тепла. Переваги тих чи iнших чуттСФвих особл-стей у великих группах людей (нас-ня регiону, нацii, народностi) зумовлюють виникнення певних нужд i потреб цих людей, що вiдповiдно впливаСФ на iхнi запити i в кiнцевому випадку вiдбиваСФться на iхнiх зовнiшньоек. вiдносинах.

    Соц-на поведiнка людини-це поведiнка iндивiдума, яка причинно зумовлена його х-ром, що склався пiд впливом його соц. статусу протягом певного промiжку часу. Соц. поведiнка людини залежить вiд таких осн. соц. засад, як стать, вiк, сiмейний стан, каста, раса, етнос, нац-сть (заданi хар-тики); професiя, iдеологiя, релiгiя (набутi хар-тики). ПоСФднання таких засад у рiзнi комбiнацii породжуСФ рiзноманiтнiсть соц. статусiв людей i iхнiх запитiв.

    ПоСФднання фiзiолог. i соц. засад породжуСФ такi похiднi хар-тики людськоi поведiнки, як полiт. орiСФнтацiя, вегетарiан