Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Д;
- юр. рiвнiсть i недискримiнацiя;
- верховенство закону;
- рiвний захист укр. та iноз. субСФктiв;
- еквiвалентнiсть обмiну, неприпустимiсть демпiнгу при ввезеннi та виiезеннi товарiв.
На розвиток МЕВ, а отже i на реалiзацiю принципiв розвитку МЕВ великий вплив справляСФ полiт. серед-ще. Так, iз-за полiт. причин ожна краiна по вiдношенню до iнших може застосовувати преференцii, режими найбiльшого сприяння, iнтегруватися з ними. А з iншого боку, можливi тарифнi та нетарифнi барСФри, ембарго, бойкот, блокада.
Розвиток МЕВ багато в чому залежить вiд взаСФмноi адаптивностi полiт. устроiв, зокрема, демократичних та недемократичних.
Мiжнар. полiтика СФ своСФрiдним мех-змом задоволення або узгодження iнтересiв субСФктiв мiжн. вiдносин.
Адекватна реалiзацiя принципiв МЕВ можлива в стабiльному полiт серед-щi. При цьому важливу роль вiдiграСФ полiт. стаб-сть краiн (це невелика iмовiрнiсть змiни полiт. статусу краiни протягом тривал. часу у виглядi виникн-ня соц. конфлiктiв i полiт. актiв типу тероризму, путчiв.) Дiалектичну протилежнiсть до полiт. стаб-стi складаСФ полiт. ризик, що передбачаСФ можл-сть: полiт. змови й полiт. перевороту; конфiскацii майна; нацiоналiзацii i навiть експропрiацii обСФктiв приват. власностi; нац-ного, класового неприйняття, неприйняття на грунтi релiгii та iнше.
В свiтогоспод. практицi СФ цiла с-ма упр-ня ризиками через засоби iх уникнення, мiнiмiзацii, страх-ня.
5. КЛЮЧОВРЖ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ НАЦРЖОНАЛЬНИХ ЕКОНОМРЖК РЖ ПОКАЗНИКИ РЖНТЕРНАЦРЖОНАЛРЖЗАЦРЖРЗ.
У практицi порiвняльного макроекономiчного аналiзу головним показником розвитку нацiональних економiк СФ ВНП на душу населення. За ним краiни подiляються на 3 групи: 41 краiна, де економiка маСФ низький (до 580$) рiвень доходiв на душу населення; 58 краiн середнього рiвня з доходом вiд 581 до 5999$ (причому середнiм у свiтi СФ рiвень 2335$ на душу населення); 28 краiн з високим доходом (бiльше 6000$).
Не менш важливим показником розвитку економiк СФ показник заборгованостi. Це агрегатний показник, який визначаСФться через порiвняння 4 конкретних показникiв з iх граничними значеннями: спiввiдношення зовнiшнього боргу i ВНП (50%), боргу i експорту товарiв i послуг (75%); приросту боргу i експорту (30%); приросту боргу за рахунок нарахування процентiв щодо експорту (20%). Якщо 3 з 4 показникiв краiни перевищили граничний рiвень, вона вважаСФться краiною з високим рiвнем заборгованостi.
Рiвень, або ступiнь, iнтернацiоналiзацii нацiональноi економiки взагалi необхiдно визначати такими показниками, як:
1) обсяг iнтернацiоналiзованого (мiжнародного) виробництва товарiв послуг i темпи його зростання у порiвняннi з обсягами i темпами зростання валового продукту в свiтi;
2) обсяги i динамiка прямих iноземних iнвестицiй в порiвняннi з обсягами i динамiкою всiх iнвестицiй (i внутрiшнiх, i мiжнародних);
3) обсяги i динамiка мiжнародноi централiзацii капiталу (у виглядi мiждержавного злиття i поглинання компанiй) у порiвняннi iз загальними даними про централiзацiю капiталу (включаючи внутрiшньоринковi злиття i поглинання);
4) обсяги i динамiка великих, складних комплексних мiжнародних iнвестицiйних проектiв (проектне фiнансування) у порiвняннi iз загальними масштабами подiбних проектiв ( внутрiшнiх i мiжнародних), наскiльки дозволяСФ статистика, що iснуСФ;
5) обсяги всiСФi мiжнародноi торгiвлi товарами i послугами i темпи ii зростання у порiвняннi з валовим продуктом (необхiдно розглядати товари i послуги не лише в iх сукупностi, але i окремо, оскiльки iнтернацiоналiзацiя товарного виробництва i обiгу внаслiдок природних причин значно вище, нiж у сферi послуг);
6) данi про мiжнароднi операцii з патентами, лiцензiями, ноу-хау;
7) обсяги i динамiка мiжнародних операцiй банкiв та iнших кредитних установ у порiвняннi iз загальними обсягами i динамiкою усiх iх операцiй;
8) обсяги i динамiка мiжнародних фондових ринкiв у порiвняннi iз загальними розмiрами цих ринкiв i темпами iх зростання (портфельнi iнвестицii: загальнi i мiжнароднi), при цьому доцiльно розрiзняти основнi сегменти цих ринкiв: облiгацii та iншi борговi зобовязання (державнi i приватнi), акцii, похiднi цiннi папери (фючерси, опцiони), операцii своп i репо;
9) обсяги i динамiка валютних ринкiв у порiвняннi iз загальними масштабами грошових ринкiв.
Значення кожного з цих показникiв, очевидно, неоднозначне, i тому доцiльно придати кожному з них певну вагу, вiддаючи прiоритет сферi виробництва, науково-технiчному прогресу, потiм сферi обiгу i, нарештi, фiнансовiй сферi як найбiльш динамiчнiй, але у той же час i дуже незалежнiй i частково вiдiрванiй вiд реального сектора економiки. На основi вiдповiдних даних i з урахуванням iх ваги можна визначити загальний iндекс iнтернацiоналiзацii у сучаснiй свiтовiй економiцi, його динамiку i подальшi тенденцii.
В принципi, на базi таких же показникiв можна розрахувати iндекс iнтернацiоналiзацii щодо окремих краiн i регiонiв, ступеню iх iнтеграцii у свiтову економiку. При цьому, однак, потрiбно враховувати деякi iстотнi обставини i обмеження. Процеси iнтернацiоналiзацii розгортаються передусiм i в найбiльшiй мiрi у середовищi промислово розвинутих краiн, що входять в Органiзацiю економiчноi спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР, 29 краiн), i разом з ними в групi нових iндустрiальних краiн. Краiни, що розвиваються, беруть участь у цьому процесi у набагато меншiй мiрi, а так званi найслабше розвинутi краiни (зараз до цiСФi групи, за визначе