Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
b> зовн. серед-ща. Оцiнка зд-ся як нац-ними, так i безпосередньо мiжн. iнститутами (рейтинговi агенства, засоби mass media тощо). Найвiдомiшими заг-ними рейтинг. с-мами СФ BERI (Нiмеччина), II(iнституцiйний iнвестор), РДвроманi.
Рейтинг BERI враховуСФ: полiт. стабiльнiсть; ставлення до заруб. iнвесторiв; ризик нацiоналiзацii та девальвацii; платiжний баланс; бюрократичнi питання; темпи ек. росту; рiвень зарплати i продуктивностi працi тощо.
II-це насамперед рейтинг кредитоспроможностi тiСФi чи iнш. краiни, який дають експерти 100 найкрупнiших банкiв свiту.
РДвроманi враховуСФ 3 групи показникiв:
- полiтико-економiчнi (40%);
- ринковi (40%);
- спецiальнi кредитнi (20%).
11. Ек. середовище розвитку МЕВ i суч. класиф-цii краiн свiту.
Оскiльки МЕВ СФ пiдсистемою ек. с-ми, то найважлив. елементом серед-ща МЕВ СФ iх ек. серед-ще. До пок-кiв ек. потенцiалу краiни вiдносять:
- ефективнiсть використання прир. ресурсiв;
- стан наук. дослiджень;
- демограф. ситуацiя, наявнiсть квалiфiк. кадрiв;
- фiн.-кредитна с-ма краiни;
- рiвень доходiв i рiвень спож-ня;
- стан iнтегрованостi краiни у свiт. госп-во та iншi.
Отже, складнiсть вивчення та оцiнки ек. серед-ща в першу чергу повязана з тим, що нац. ек-ки рiзняться мiж собою за кiльк i як. пок-ками.
Для оцiнки вiдмiнностей краiн застосовують метод iх систематизацii за ознаками:
- географiчними;
- органiзацiйними;
- економiчними;
- соц.-економiчними.
Найбiльш стабiльною СФ систематизацiя краiн за 1) ознакою: РДвропа, Азiя, Лат. Америка тощо.
За 2) ознакою краiни систематизують в залежностi вiд iх участi в МО. При цьому МО подiляють:
- за юр. природою: мiжурядовi, позаурядовi;
- за складом учасникiв: унiверсальнi, регiональнi;
- за масштабом д-стi: заг. х-ру, спец. компетенцii;
- за х-ром д-стi: оперативно дiючi, координуючi, консультативнi;
- за термiном д-стi: постiйно дiючi, перiодично дiючi, тимчасовi.
До останнього часу за 4) ознакою краiни подiляли на 3 групи: кап. краiни; соц. краiни; краiни, що розвиваються з вiдповiдною орiСФнтацiСФю. З 1994 р. унiверс-ним СФ подiл краiн на наступнi групи: розвиненi краiни з ринк. ек-кою (24 краiни); краiни з перехiдною ек-кою; краiни, що розвиваються.
Багатоварiантнiсть притаманна систематизацii краiн за 3) ознакою.
- стр-ра госп-ва: промислово-розвиненi (Нiдерланди); аграрнi (Болг., Мальта); аграрно-промисловi (Бразилiя, Аргентина); пром.-аграрнi (Грецiя, Укр.);
- рiвень ек. розвитку: розвиненi; тi, що розвиваються;
- ступiнь розвиненостi ринк. вiдносин: з розвин. ринк. ек-кою; з ринк. ек-кою; з централiз. план-ням;
- рiвень самоорганiзацii ек-ки: зрiлi ек-ки; уразливi ек-ки.
Важливим критерiСФм СФ подiл краiн за рiвнем ВВП на душу нас-ня:
- доход на душу нас-ня понад $9 тис. (за даними 1996 р.) - краiни Зах. РДвр., США, Канада, Японiя, ОАЕ, краiни Перськоi затоки;
- $750-$8999 - Грецiя, Венесуела, Бразилiя, постсоц. краiни;
- $750 - понад 60 держав (краiни Лат. Америки, африк., азiат. краiни).
Ще одним важливим критерiСФм СФ показники зовн. заборгованостi. Видiляють:
- краiни з бездефiцитними ек-ками;
- краiни з низьк. рiвнем заборг-стi;
- краiни з вис. рiвнем заборг-стi.
Важливим також СФ подiл краiн за iнш. ек. критерiями. Зокрема, видiляють так званi краiни-експортери нафти (коли експорт нафти становить 50% заг. експорту краiни).
За рiвнем i х-ром зовн.-ек. звязкiв краiни подiляються на краiни з вiдкритою i закритою ек-кою.
13. Заг. хар-тика краiн, що розвиваються (КЩР).
КЩР (це 3/4 краiн свiту) займають понад 60% тер-рii Землi, де проживаСФ 77% свiт. нас-ня. Сюди входять всi азiат. краiни, крiм Яп., краiни Лат. Америки, Африки. Тут зосереджено 89,3% розвiданих свiт. запасiв нафти й 50,5% газу. Бiльше 50% свiт запасiв i видобутку марг. руди, кобальту, ванадiю, золота, платини, алмазiв припадаСФ тiльки на краiни Африки. Бiльшiсть КЩР утворилися завдяки нац. визвольному руху, розпаду колон. с-ми 60-70-х рокiв. За роки незалежностi цi краiни здiйснили складнi соц.-ек. перетворення, досягли певних цспiхiв у створеннi основ нац. ек-ки. Проте переважнiй бiльшостi з них не вдалося iстотно скоротити вiдставання вiд ПРК.
Спiльнi риси КЩР:
- багатоукладнiсть ек-ки: ек. с-ми цих краiн представленi рiзним набором форм вир-ва вiд патрiархально-общинноi i дрiбнотоварноi до монополiстичноi i кооперативноi. Багатоукладнiсть ек-ки передбачаСФ рiзний соц.-ек. змiст вир. вiдносин в межах окремих секторiв. що iснують як вiлносно автономнi стр-ри зi складним мех-змом iх внутр. i зовн. звязкiв. Рiзнi уклади формують 2 вiдносно автономнi сектори: традицiйний i сучасний. В традиц. секторi, що представлений гол. чином сiльськ. госп-вом, тривалий час зберiгаються вис. рiвень вилучення продукту докап. методами (рента, лихварський %, купецькi доходи). Ними вилуч-ся до 15% ВВП;
- слаборозвиненiсть КЩР, яка виражаСФться в якiснiй неоднорiдностi i системнiй неупорядкованостi сусп-ва, яке склад-ся з рiзних ек. та неек. iнститутiв традиц. i суч. типiв, а також промiжних перехiдних структур;
- вiдсталiсть, яка вiдображаСФ стан госп-ва цих краiн, який характериз-ся низьким рiвнем розвитку ПС. Вiдсталiсть маСФ 2 аспекти:
- iсторичний: вiдставання у розвитку одного типу сусп-ва вiд iншого в момент колонiзацii цiСФi групи краiн;
- сучасний: повязаний з низьким рiвнем розвитку ек-ки цiСФi групи краiн.