Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
ство, патрiотизм та iнше, що також справляСФ вплив на МЕВ.
Основними хар-тиками соц.-культ. серед-ща СФ:
1.Розвиток форм мотивацii до працi. Чим розвиненiша краiна, тим бiльше прогресивних видiв заохочення до працi там використовують, тим краще там труд. законод-во. Це набираСФ великоi значущостi в ЗЕД, з одного боку, i приваблюСФ висококвалiфiк. труд. ресурси, з iншого боку.
2. Ще однiСФю важливою хар-тикою соц.-культ. серед-ща СФ мовнi (вербальнi) та немовнi (колiр, дистанцiя, час, iмiдж) комунiкацii.
3. Окремо слiд видiлити ще такий елемент соц.-культ. серед-ща, як морально-етичнi норми поведiнки людини. (Напр., тепер бiзнесмен чи велика ТНК повиннi бути максимально чесними i пунктуальними, якщо хочуть надовго закрiпитися на свiт. ринку.)
4. Помiтний вплив на МЕВ здiйснюСФ культура (пануюча в сусп-вi с-ма моральних цiнностей, звичаiв, традицiй, що роздiляються усiма або абсолютною бiльшiстю сусп-ва), а також
5. менталiтет i особл-стi уподобань субСФктiв МЕВ, вiд урахування яких досить часто залежить пiдписання дiлового контракту чи виконання якихось спiльних програм.
16. Складовi суч. iнфраструктури МЕВ та iх заг. хар-тика.
Як i всяка с-ма, МЕВ потребують iсн-ня iнфраструктурного забезпечення, яке б здiйснювало регулювання iхнього функцiонування i розвитку.
РЖнфраструктурне забезпечення МЕВ-це сукупнiсть правових iнституцiй (конференцiй, конгресiв, нарад, комiтетiв, комiсiй, орг-цiй) i правових норм. вироблених ними, котрi забезпечують регулювання МЕВ на рiзних рiвнях.
Слiд розрiзняти мiжнац-нi й наднац-нi органи регул-ня МЕВ.
Мiжнац-нi органи регул-ня МЕВ-це такi iнституцii, якi виконують рекомендацiйно-координаторськi ф-цii, постанови яких бажанi для виконання.
Наднац-нi органи регул-ня МЕВ-це iнституцii (як пр., блокових обСФднань), якi здiйснюють наказово-координаторськi ф-цii i iхнi постанови моють виконуватись беззаперечно.
Мiжнар. конференцii, конгреси, наради в основному являють собою iнститути, якi виробляють норми в певних напрямках розвитку мiжнар. вiдносин, створюють виконавчi органи, скликаються порiвняно рiдко, а ще рiдше перiодично. Напр., конференцii ГАТТ чи валютнi конференцii.
Мiжнар. комiтети та комiсii мають визначений статус, хоч i бувають в основному представницькими чи виконавчими органами. Це-постiйно дiючi iнститути, завданнями яких СФ втiлення в життя рiшень i намiрiв, ухвалених на мiжнар. нарадах, конференцiях, конгресах, а також комiтетами i комiсiями називають пiдроздiли орг-цiй. Працюють, як пр., постiйно, але бувають тимчасовi комiсii,завдвнням яких СФ виконання одного якогось завдання. При одному з гол. органiв ООН - ЕКОСОР працюСФ 5 комiтетiв i 5 регiон. комiсiй.
Мiжнар. орг-цii (МО)-це стiйкi, мiцно зорганiзованi iнститути, зi своiми органами упр-ня, що дiють на основi чiтко вироблених статутних засад. МО можна класифiкувати наступним чином:
- за юр. природою: мiжурядовi, позаурядовi;
- за складом учасникiв: унiверсальнi, регiональнi;
- за масштабом д-стi: заг. х-ру, спец. компетенцii;
- за х-ром д-стi: оперативно дiючi, координуючi, консультативнi;
- за термiном д-стi: постiйно дiючi, перiодично дiючi, тимчасовi.
Кожна з цих iнституцiй по-своСФму впливаСФ на розвиток ек. вiдносин, але всi вони разом складають упр-ську с-му, котра регулюСФ iх.
Слiд вiдзначити, що iнколи упр-ськi iнститути, особливо на нац-ному рiвнi, не сприяють нормальному розвитку МЕВ. Напр., корумпованi уряди деяких краiн сприяють задоволенню iнтересiв тiльки окремих кланiв, дозволяючи займатись незаконним бiзнесом чи чимось подiбним. ЗаважаСФ розвитку МЕВ i протекцiонiстська полiтика багатьох краiн, надзвичайно високi митнi тарифи.
17. Сутнiсть меркантилiзму. Спiввiдношення понять тАЬвiдкрита економiкатАЭ i тАЬзакрита економiкатАЭ у сучаснiй теорii i практицi.
I. Меркантилiзм напрям ек. думки, розроблений СФвроп. вченими, якi пiдкреслювали товарний х-р вир-ва.
Ця теорiя зявилась в перiод, коли вiдбувався занепад середньовiчного феодалiзму, укрiплювались нац. держави, а найбiльш сильнi з них захоплювали колонii i боролись за розподiл сфер впливу, мiста почали вiдiгравати все бiльш вагому роль як ек. центри. На цьому iстор. фонi була потрiбна ек. теорiя, яка б змогла вийти за межi феод. теорiй самозабезпечення i змогла б обгрунтувати роль товару в рамках новоi госп. с-ми i довести потребу в ек. експансii нац. держав за кордон.
Меркантилiсти дотримувались статичного погляду на свiт, який, з iхньоi точки зору, мав лише обмежену к-сть багатства. Тому багатство однiСФi краiни могло збiльшитися лише за рахунок обнищання iншоi. Оскiльки збiльшення багатства можливе тiльки за рахунок перерозподiлу, кожнiй нацii окрiм мiцноi ек-ки необхiдна сильна держ. машина, що включаСФ армiю, вiйськовий i торг. флот, яка б могла забезпечити перевагу над iншими краiнами.
Ек. с-ма, на думку меркантилiстiв, склад-ся iз 3-х секторiв: виробничий сектор, сiльський сектор i iноземнi колонii. Торговцi розглядалися як найбiльш важлива для успiшного функцiонування ек. с-ми група, а праця - як осн. фактор вир-ва.
Асоцiюючи багатство краiн з к-стю золота i срiбла, яким вони володiють, меркантилiстська школа зовн. торгiвлi вважала, що для укрiплення нац. позицiй держава повинна: