Geum.ru


Шпоры по международной экономике

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

?ий, коли лаг попиту коротший вiд лага реагування). Технолог. розрив можна подолати через копiювання нововведень, але тАЬпотiктАЭ нововведень, як пр., забезпечуСФ умови стабiльноi технолог. переваги i вiдповiдноi спец-цii краiни.

  • модель тАЬекономii на масштабах вир-ватАЭ: доводиться, що краiни з великим внутр. ринком повиннi розвивати вир-ва, якi дають тАЬефект масштабiвтАЭ, т. ч., у такiй продукцii порiвняльнi переваги мають тiльки великi краiни; малi краiни повиннi спецiалiзуватися на випуску продукцii, яка не даСФ тАЬефекту масштабiвтАЭ.
  • модель життСФвого циклу продукту (розроблена Р. Верноном): у вiдповiдностi з нею кожний продукт проходить 5 стадiй вiд появи до виходу з ринку: 1)поява; 2)розвиток; 3) насичення; 4)спад; 5)вихiд з ринку. При певних умовах на певному етапi життСФвого циклу фiрма стаСФ експортером того чи iншого продукту, певний час маючи при цьому порiвняльнi переваги. Але в суч. умовах все бiльш актуальною СФ модель, згiдно з якою продукт i розробляСФться, i реалiзуСФться iнтернацiонально.
  • моделi внутрiшньогалузевоi торгiвлi: вiдображають мiжн. торг. практику, коли краiни торгують мiж собою товарами однiСФi галузi, якi виробляються практично при однаковiй фактороiнтенсивностi, а дуже часто i факторонадiленостi. РЖншими словами, мотивацiя мiжн. торгiвлi обумовлена не умовами вир-ва, а умовами попиту.

    • Видiляють 5 гол. ф-рiв розвитку цiСФi торгiвлi: 1)близкiсть рiвнiв нац. доходу на душу нас-ня та iдентичнiсть кривих попиту у 2-х краiнах; 2)близкiсть цiн ф-рiв i витрат вир-ва диференцiйованих продуктiв; 3)близкiсть величин тарифних i нетарифних барСФрiв або iх вiдсутнiсть; 4)порiвняно однаковий ступiнь диференцiацii конкуруючих товарiв; 5)номiнальна величина трансп. витрат.

    22. Еклектична теорiя мiжн. вир-ва Дж. Данiнга.

    Аналiзуючи iнвестицiйну поведiнку iноз. фiрм, варто користатися найбiльш сучасною теорiСФю руху капiталу - еклектичною моделлю OLI, яка запропонована Дж. Данiнгом. Згiдно з моделлю OLI прямi заруб. iнвестицii зд-ся на пiдставi урахування 3-х груп чинникiв:

    1. переваги володiння (ownership advantages, O): конкурентнi переваги фiрми (включаючи технолог. рiвень, управлiнсiкий та маркетинг. досвiд, iмiдж), економiя на масштабах тощо;
    2. переваги дислокацii (lokation advantages, L) включають виробничi витрати в заруб. краiнi, тарифи, податки, трансп. витрати, полiт. ризик, розвиненiсть iнфрастр-ри тощо;
    3. переваги iнтерналiзацii (internalization advantages,I) повязанi з можливiстю отримання кращих рез-тiв за рахунок самост. д-стi в заруб. краiнi порiвняно з використанням мiiевих дистрибюторiв та лiцензiатiв.

    Одночасне врахування комплексу загальносередовищних чинникiв окремих краiн та конкурентних переваг фiрм даСФ змогу знаходити адекватний рiвень iнтерналiзацii д-стi на заруб. ринках.

    Еклектична теорiя в цiлому зумовлюСФ позитивну кореляцiю мiж конкурентоспроможнiстю фiрми та рiвнем ii iнтерналiзацii, а також повязуСФ мiжн. успiх iнвестиц. д-стi фiрми не лише з наявнiстю конкурентних переваг, а й з потенцiалом ii глоб. мобiлiзацii в межах внутрiшньокорпоративних ринкiв.

    23. Теорii мiжн. руху капiталу (МРК) i прямих заруб. iнвестицiй (ПЗРЖ).

    Розвиток мiжн. торгiвлi супроводжуСФться зростанням масштабiв МРК, насамперед для ii обслуговування (експортнi та iмпортнi мiжн. кредити). На певному етапi ек. розвитку рух капiталу набуваСФ власноi iнвестицiйноi мотивацii.

    До 1920-х рокiв у мiжн. бiзнесi превалювали портфельнi iнвестицii, орiСФнтованi на отримання фiн. дивiдендiв вiд у д-стi за кордоном. Згодом значно iнтенсифiкувалось пряме заруб. iнвест-ня, яке на вiдмiну вiд портфельного супроводжувалося контролем над обСФктом iнвестування. Значимiсть цбого феномена, його адекватнiсть логiцi розвитку мiжн. ек. взаСФмодii, а також багатограннiсть ПЗРЖ, динамiчне зростання iх мiсштабiв обумовили, з одного боку, нерелевантнiсть багатьох постулатiв мiжн. торгiвлi, а з другого-спонукали до iнтенсифiкацii зусиль дослiдникiв, спрямованих на вивчення рiзних аспектiв бiзнесу (ек-ки, ф-сiв, менеджменту) з метою створення теорет. концепцiй, якi безпосередньо повязанi iз ПЗРЖ.

    Першою теорiСФю ПЗРЖ вваж-ся теорiя руху капiталу, яка грунтуСФться на уявленнях про чисту конк-цiю i передбачаСФ:

    1. вир-во однорiдних продуктiв багатьма фiрмами;
    2. вiдсутнiсть барСФрiв входу i виходу з бiзнесу;
    3. вiльний доступ до ринк. iнф-цii;
    4. абсолютну мобiльнiсть всiх факторiв вир-ва.

    Згiдно з цiСФю теорiСФю ПЗРЖ пояснюються з позицii диференцiацii прибутку або %-них ставок у рiзних краiнах. РЖнш. словами, ця теорiя стверджуСФ, що фiрма долаСФ нац. кордони з метою отримання бiльшого доходу в зарубiжнiй краiнi порiвняно з очiкуваним вiд д-стi на внутр. ринку.

    У 1960-тi роки домiнуючою стала теорiя ринкових iмперфекцiй. У 1960 роцi С. Хаймер i дещо пiзнiше Ч. Кiндлебергер довели неадекватнiсть припущень про чисту конк-цiю проблемам аналiзу ПЗРЖ. Вони показали, що для здiйснення ПЗРЖ фiрма повинна мати певнi переваги над мii. пiдприСФмницькими стр-рами (переваги в технолог. рiвнi, упр-нi, iнновацiйному потенцiалi, розвиненiсть фiн. iнфрастр-ри). РЖншими словами, повиннi iснувати певнi iмперфекцii ритку. Цi переваги повиннi, з одного боку, мати мiжн. мобiльнiсть, а з iншого, повиннi бути вищими, нiж затрати при переходi на заруб. ринок.

    Теорiя ринк. iмперфекцiй СФ актуальною i на сьогодн. день.

    В умовах динамiчного розвитку ТНК з 1960-70-х рокiв зявляються теорii, якi пояснюють це явище. Серед них-теорiя iнтерналiзацi