Geum.ru


Шпоры по международной экономике

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

i, згiдно з якою рух капiталу пояснюСФться перевагами створення внутрiшньокорпоративного зо орг-цiСФю та мiжнародного за х-ром ринку (iнтернального ринку).

Аналiзуючи iнвестицiйну поведiнку iноз. фiрм, варто користатися найбiльш сучасною теорiСФю руху капiталу - еклектичною моделлю OLI, яка запропонована Дж. Данiнгом. Згiдно з моделлю OLI прямi заруб. iнвестицii зд-ся на пiдставi урахування 3-х груп чинникiв:

  1. переваги володiння (ownership advantages, O): конкурентнi переваги фiрми (включаючи технолог. рiвень, управлiнсiкий та маркетинг. досвiд, iмiдж), економiя на масштабах тощо;
  2. переваги дислокацii (lokation advantages, L) включають виробничi витрати в заруб. краiнi, тарифи, податки, трансп. витрати, полiт. ризик, розвиненiсть iнфрастр-ри тощо;
  3. переваги iнтерналiзацii (internalization advantages,I) повязанi з можливiстю отримання кращих рез-тiв за рахунок самост. д-стi в заруб. краiнi порiвняно з використанням мiiевих дистрибюторiв та лiцензiатiв.

Одночасне врахування комплексу загальносередовищних чинникiв окремих краiн та конкурентних переваг фiрм даСФ змогу знаходити адекватний рiвень iнтерналiзацii д-стi на заруб. ринках.

Еклектична теорiя в цiлому зумовлюСФ позитивну кореляцiю мiж конкурентоспроможнiстю фiрми та рiвнем ii iнтерналiзацii, а також повязуСФ мiжн. успiх iнвестиц. д-стi фiрми не лише з наявнiстю конкурентних переваг, а й з потенцiалом ii глоб. мобiлiзацii в межах внутрiшньокорпоративних ринкiв.

25. Поняття конкурентноспроможностi економiки в теорii мiжнародноi економiки. Модель М.Портера.

На сьогоднi найбiльш адаптивними СФ теорii та моделi динамiчноi конкурентноздатностi. Найбiльший внесок в iх розвиток зробила дослiдницька група М.Портера (США).

В принципi видiляють конкурентноздатнiсть:

  1. товару
  2. фiрми
  3. галузi
  4. регiону
  5. краiни

При цьому до внутрiшньоi конкуренцii вiдноситься 1-4, а до зовнiшньоi ми включаСФмо ще й 5.

Згiдно теорii М.Портера конкурентноздатнiсть краiни розглядаСФться через призму мiжнародноi конкурентноздатностi ii фiрм, що як правило представленi певними галузями. Принципове значення маСФ здатнiсть цих фiрм ефективно використовувати ресурси, що дислокуються всерединi краiни.

4 детермiнанти конкурентноздатностi краiни поСФднуються у дiамант, або ромб:

Детермiнанти кожен окремо i всi разом сприяють досягненню нацiонального успiху або гальмують його. Вони представляють собою комплексну систему, що знаходиться в станi постiйного розвитку. Один детермiнант постiйно впливаСФ на iнший. Пiдтримання конкурентноздатностi в галузi на високому рiвнi являСФться результатом тАЬсамопiдсилюючоiтАЭ взаСФмодii переваг зразу в декiлькох областях, що визначають середовище, яке iноземним конкурентам буваСФ важко вiдтворити. Нацiональна система вцiлому СФ важливiшою, анiж окремi ii частини.

Два елементи внутрiшня конкуренцiя та концентрацiя промисловостi в одному географiчному регiонi мають особливо важливе значення для перетворення тАЬромбатАЭ в систему. Внутрiшня конкуренцiя сприяСФ удосконаленню тАЬромбатАЭ в цiлому, а географiчна концентрацiя посилюСФ взаСФмодiю всерединi цього тАЬромбатАЭ.

Дiя системи детермiнантiв призводить до того, що конкурентноздатнi нацiональнi галузi не розподiленi рiвномiрно в економiцi, а звтАЭязанi в те, що можна назвати тАЬкластерамитАЭ (пучками), що складаються з галузей, якi залежать одна вiд одноi.

ВзаСФмодiя детермiнантiв нацiональноi конкурентноздатностi дозволяСФ зрозумiти, чому нацiональнi галузi чахнуть та вмирають, а разом з ними i деякi економяки та держави.

26. МРЖЖНАРОДНА ТОРГРЖВЛЯ, ii показники i тенденцii розвитку.

Мiжнародна торгiвля iсторично перша форма мiжнародних економiчних вiдносин, що являСФ собою обмiн товарами та послугами мiж державами. Для нацiонального господарства участь у мiжнароднiй торгiвлi набуваСФ форми зовнiшньоi торгiвлi.

Зовнiшня торгiвля це торгiвля однiСФi краiни з iншими краiнами, яка складаСФться з вивозу (експорту) та ввозу (iмпорту) товарiв та послуг. У сукупностi зовнiшня торгiвля рiзних держав утворюСФ мiжнародну торгiвлю.

Мiжнародна торгiвля це складна соцiально-економiчна категорiя, яку можна розглядати в двох аспектах: 1. Як процес безпосереднього обмiну товарами та послугами мiж субСФктами МЕВ 2. Як особливий тип суспiльних вiдносин, що виникають мiж державами в процесi та з приводу обмiну товарами.

Для оцiнки маштабiв, темпiв, тенденцiй, напрямiв розвитку мiжн торгiвлi використовують систему показникiв, яка складаСФться з 6 груп:

1. Абсолютнi показники: експорт (реекспорт), iмпорт (реiмпорт), зовнiшньоторговельний обiг (ЗТО), генеральна торгiвля,спецiальна торгiвля, фiзичний обсяг зовнiшньоi торгiвлi.

2. Структурнi показники: товарна структура експорту та iмпорту, географiчна структура експорту та iмпорту.

3. Показники iнтенсивностi торгiвлi: обсяг експорту, iмпорту чи зовнiшньоторговельного обiгу на душу населення; експортна, iмпортна чи зовнiшньоторговельна квота.

4. Пiдсумовуючi показники: сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг та некомерцiйних операцiй, сальдо балансу з поточних операцiй, iндекс умови торгiвлi.

5. Показники динамiки 6. Показники зiставлення.

Сучасний етап розвитку мiжнародноi торгiвлi характеризуСФться такими особливостями:

1. Рiзким зростанням обсягiв експорту та iмпорту 2. Зростанням ролi зовнiшньоi торгiвлi в економiчному розвитку бiль?/p>