Шпоры по международной экономике

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

авно оформленими нац-ними госп-вами.

  • Мiжн. рух капiталу-це його перемiщення мiж краiнами свiту в пошуках бiльш вигiдноi сфери прикладення.
  • Мiжн. мiграцiя роб. сили-це процес ii стихiйного чи органiзованого перемiщення в межах нац-ного або мiжн-ного ринкiв працi, зумовлений х-ром розвитку ПС i виробничих вiдносин, дiСФю ек. законiв.
  • Мiжн. валютнi вiдносини СФ специф. формою МЕВ: вони, з одного боку, забезпечують норм. реалiзацiю iнших форм МЕВ, а з iншого боку, мають власнi мех-зми саморозвитку.

    3. Характеристика субСФктiв МЕВ.

    СубСФкти МЕВ-це учасники мiжн. ек. явищ i процесiв, котрi здатнi самостiйно й активно дiяти з метою реалiзацii своiх ек. iнтересiв.

    Класифiкувати субСФктiв МЕВ можна по-рiзному. Напр., можна iх подiляти за критерiСФм рiвнiв. СубСФкти мiкрорiвня -це п/п-ва, фiрми, фермерськi госп-ва, окремi особи. На метарiвнi дiють регiони, галузi ек-ки, котрi займаються ЗЕД. Для макрорiвня характернi звязки мiж д-вами, мiж групами держав, мiж д-вами та мiжн. орг-цiями.

    Дiлять субСФктiв на фiз. i юр. особи.

    Фiз. особи-це право- i дiСФспроможнi особи, якi у мiжн. вiдносинах виступають як окремi iндивiдуали, тобто дiють вiд власного iменi й не представляють нiяких фiрм.

    Юр. особи-це орг-цii, фiрми, корпорацii, якi займаються ЗЕД й вiдповiдають наступним ознакам, що установлюються законод-вом вiдповiдноi краiни:

    - постiйнiсть iснування, незалежно вiд окремих елементiв, осiб, якi входять до iхнього складу та можуть мiнятися;

    - наявнiсть власного майна, вiдособленого вiд його учасникiв;

    - право купувати, володiти, користуватися й розпоряджатися обСФктами власностi;

    - право вiд свого iменi бути позивачем у судi й арбiтражi;

    - самостiйна майнова вiдповiдальнiсть.

    Юр. особи подiляються на юр. особи публ. права та юр. особи приватн. права.

    СубСФктами публ. права вважаються такi особи: держава як скарбниця, як верховна влада; пiдроздiли держ. апарату й держ.-територiальних обСФднань; сусп.-полiт. угрупування й орг-цii держ. значення.

    СубСФктiв визначають ще за критерiями способiв привласнення й вiдповiдальностi. Видiляють юр. осiб приватн. права: тов-ва з необмеж. вiдп-стю; тов-ва з обмеж. вiдп-стю; АО; командитнi тов-ва; одноосiбнi п/п-ва.

    СубСФктами МЕВ виступають рiзнi обСФднання: фiз. осiб; юр. осiб; фiз. i юр. осiб.

    Особливою СФ участь у МЕВ такого iх субСФкта як держава. Держава-це суверенне утворення, яке володiСФ верховною владою на своiй тер-рii та незалежнiстю по вiдношенню до iнших держав.

    Як субСФкт МЕВ держава виконуСФ подвiйну функцiю:

    1) вона через уповноваженi органи може бути безпосереднiм учасником мiжнар. операцiй;

    2) через нормативно-законодавче регул-ня, розвиток iнфрастр-ри держава може сприяти (або заважати) мiжнар. д-стi iнш. субСФктiв.

    Мiжнар. орг-цii беруть участь в МЕВ в залежностi вiд iх цiлей, завдань тощо. МО подiляються:

    1. за юр. природою: мiжурядовi, позаурядовi;
    2. за складом учасникiв: унiверсальнi, регiональнi;
    3. за масштабом д-стi: заг. х-ру, спец. компетенцii;
    4. за х-ром д-стi: оперативно дiючi, координуючi, консультативнi;
    5. за термiном д-стi: постiйно дiючi, перiодично дiючi, тимчасовi.

    Гол. субСФктами МЕВ на сьогоднi СФ мiжнар. п/п-ва або корпорацii, серед яких видiляють багатонац-нi та ТН корпорацii.

    4. Принципи МЕВ i полiт серед-ще iх реалiзацii.

    Розглядаючи усю сук-сть принципiв розвитку МЕВ, доцiльно роздiляти iх на 2 групи: загальнi i специфiчнi.

    Заг. принципи розвитку МЕВ:

    1. Еволюцiйнiсть мiжнар. ек. процесiв, без силового навязування спiвробiтництва, без пiдштовхування до цього.

    2. Системнiсть розвитку МЕВ, тобто комплексний розвиток с-ми МЕВ, рiвномiрний розвиток усiх ii взаСФмодiючих елементiв i звязкiв.

    3. Еквiвалентнiсть обмiну, тобто взаСФмовигiднiсть ек. звязкiв для 2-х i бiльше партнерiв.

    Деякi автори ще видiляють такi гол. принципи МЕВ як:

    - неконфронтацiйнiсть МЕВ, тобто розвиток МЕВ на основi компромiсних крокiв назустрiч один одному;

    - розвиток МЕВ на наук. грунтi, у вiдп-стi з обСФкт. з-нами, на базi наук. дослiджень i прогнозiв, щоб не допускати дизбалансу свiт. ек-ки;

    - спiльне вирiшення глоб. проблем людства.

    У суч. мiжн. правi дiють такi заг. принципи мiжн. спiвроб-ва:

    1. принцип суверен. рiвностi держав;
    2. принцип невтручання, що означаСФ заборону прямого чи посередгього втручання з довiльних причин у внутрiшнi та зовнiшнi полiт., ек. та iншi справи довiльноi держави;
    3. принцип рiвноправностi та самовизначення народiв;
    4. принцип спiвроб-ва держав для забезпечення мiжн. миру i безпеки, розвитку ПС, культури i т. д.;
    5. принцип поваги прав людини;
    6. принцип добросовiсного (сумлiнного) виконання мiжн. зобовязань.

    Специфiчнi принципи розвитку МЕВ конкретизують змiст заг. приципiв.

    Основнi з них:

    • кожна держава маСФ право вiльно вибирати i розвивати своi полiт., соц., ек. й культ. c-ми;
    • повинен бути вiльний доступ до моря i вiд нього для краiн, що його не мають;
    • взаСФмна i справедлива вигода для спiвроб-ва;
    • надiйнiсть i конвертованiсть валют;
    • вчаснi мiжнар. розрахунки;
    • вчасне погашення боргiв i справедл-сть при наданнi позик;
    • пiдтримка платiжного балансу ;
    • повага до права власностi та iншi.

    В законод-вi Укр. визначенi наступнi принципи:

    - суверенiтет народу Укр.;

    - свобода ЗЕ