Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
авно оформленими нац-ними госп-вами.
Мiжн. валютнi вiдносини СФ специф. формою МЕВ: вони, з одного боку, забезпечують норм. реалiзацiю iнших форм МЕВ, а з iншого боку, мають власнi мех-зми саморозвитку.
3. Характеристика субСФктiв МЕВ.
СубСФкти МЕВ-це учасники мiжн. ек. явищ i процесiв, котрi здатнi самостiйно й активно дiяти з метою реалiзацii своiх ек. iнтересiв.
Класифiкувати субСФктiв МЕВ можна по-рiзному. Напр., можна iх подiляти за критерiСФм рiвнiв. СубСФкти мiкрорiвня -це п/п-ва, фiрми, фермерськi госп-ва, окремi особи. На метарiвнi дiють регiони, галузi ек-ки, котрi займаються ЗЕД. Для макрорiвня характернi звязки мiж д-вами, мiж групами держав, мiж д-вами та мiжн. орг-цiями.
Дiлять субСФктiв на фiз. i юр. особи.
Фiз. особи-це право- i дiСФспроможнi особи, якi у мiжн. вiдносинах виступають як окремi iндивiдуали, тобто дiють вiд власного iменi й не представляють нiяких фiрм.
Юр. особи-це орг-цii, фiрми, корпорацii, якi займаються ЗЕД й вiдповiдають наступним ознакам, що установлюються законод-вом вiдповiдноi краiни:
- постiйнiсть iснування, незалежно вiд окремих елементiв, осiб, якi входять до iхнього складу та можуть мiнятися;
- наявнiсть власного майна, вiдособленого вiд його учасникiв;
- право купувати, володiти, користуватися й розпоряджатися обСФктами власностi;
- право вiд свого iменi бути позивачем у судi й арбiтражi;
- самостiйна майнова вiдповiдальнiсть.
Юр. особи подiляються на юр. особи публ. права та юр. особи приватн. права.
СубСФктами публ. права вважаються такi особи: держава як скарбниця, як верховна влада; пiдроздiли держ. апарату й держ.-територiальних обСФднань; сусп.-полiт. угрупування й орг-цii держ. значення.
СубСФктiв визначають ще за критерiями способiв привласнення й вiдповiдальностi. Видiляють юр. осiб приватн. права: тов-ва з необмеж. вiдп-стю; тов-ва з обмеж. вiдп-стю; АО; командитнi тов-ва; одноосiбнi п/п-ва.
СубСФктами МЕВ виступають рiзнi обСФднання: фiз. осiб; юр. осiб; фiз. i юр. осiб.
Особливою СФ участь у МЕВ такого iх субСФкта як держава. Держава-це суверенне утворення, яке володiСФ верховною владою на своiй тер-рii та незалежнiстю по вiдношенню до iнших держав.
Як субСФкт МЕВ держава виконуСФ подвiйну функцiю:
1) вона через уповноваженi органи може бути безпосереднiм учасником мiжнар. операцiй;
2) через нормативно-законодавче регул-ня, розвиток iнфрастр-ри держава може сприяти (або заважати) мiжнар. д-стi iнш. субСФктiв.
Мiжнар. орг-цii беруть участь в МЕВ в залежностi вiд iх цiлей, завдань тощо. МО подiляються:
- за юр. природою: мiжурядовi, позаурядовi;
- за складом учасникiв: унiверсальнi, регiональнi;
- за масштабом д-стi: заг. х-ру, спец. компетенцii;
- за х-ром д-стi: оперативно дiючi, координуючi, консультативнi;
- за термiном д-стi: постiйно дiючi, перiодично дiючi, тимчасовi.
Гол. субСФктами МЕВ на сьогоднi СФ мiжнар. п/п-ва або корпорацii, серед яких видiляють багатонац-нi та ТН корпорацii.
4. Принципи МЕВ i полiт серед-ще iх реалiзацii.
Розглядаючи усю сук-сть принципiв розвитку МЕВ, доцiльно роздiляти iх на 2 групи: загальнi i специфiчнi.
Заг. принципи розвитку МЕВ:
1. Еволюцiйнiсть мiжнар. ек. процесiв, без силового навязування спiвробiтництва, без пiдштовхування до цього.
2. Системнiсть розвитку МЕВ, тобто комплексний розвиток с-ми МЕВ, рiвномiрний розвиток усiх ii взаСФмодiючих елементiв i звязкiв.
3. Еквiвалентнiсть обмiну, тобто взаСФмовигiднiсть ек. звязкiв для 2-х i бiльше партнерiв.
Деякi автори ще видiляють такi гол. принципи МЕВ як:
- неконфронтацiйнiсть МЕВ, тобто розвиток МЕВ на основi компромiсних крокiв назустрiч один одному;
- розвиток МЕВ на наук. грунтi, у вiдп-стi з обСФкт. з-нами, на базi наук. дослiджень i прогнозiв, щоб не допускати дизбалансу свiт. ек-ки;
- спiльне вирiшення глоб. проблем людства.
У суч. мiжн. правi дiють такi заг. принципи мiжн. спiвроб-ва:
- принцип суверен. рiвностi держав;
- принцип невтручання, що означаСФ заборону прямого чи посередгього втручання з довiльних причин у внутрiшнi та зовнiшнi полiт., ек. та iншi справи довiльноi держави;
- принцип рiвноправностi та самовизначення народiв;
- принцип спiвроб-ва держав для забезпечення мiжн. миру i безпеки, розвитку ПС, культури i т. д.;
- принцип поваги прав людини;
- принцип добросовiсного (сумлiнного) виконання мiжн. зобовязань.
Специфiчнi принципи розвитку МЕВ конкретизують змiст заг. приципiв.
Основнi з них:
- кожна держава маСФ право вiльно вибирати i розвивати своi полiт., соц., ек. й культ. c-ми;
- повинен бути вiльний доступ до моря i вiд нього для краiн, що його не мають;
- взаСФмна i справедлива вигода для спiвроб-ва;
- надiйнiсть i конвертованiсть валют;
- вчаснi мiжнар. розрахунки;
- вчасне погашення боргiв i справедл-сть при наданнi позик;
- пiдтримка платiжного балансу ;
- повага до права власностi та iншi.
В законод-вi Укр. визначенi наступнi принципи:
- суверенiтет народу Укр.;
- свобода ЗЕ