Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
инськоi Америки, Азii i Африки.
Краiни Латинськоi Америки першими з краiн, що розвиваються, пiшли шляхом регiональноi економiчноi iнтеграцii. З 1960-х рокiв активно формуються i розвиваються великi та малi регiональнi й субрегiональнi iнтеграцiйнi угруповання: Центральноамериканський спiльний ринок (ЦАСР, 1960 р.); Латиноамериканська асоцiацiя вiльноi торгiвлi (ЛАВТ, 1960 р.); а з 1980 року - Латиноамериканська асоцiацiя iнтеграцii (ЛААРЖ; Карибська асоцiацiя вiльноi торгiвлi (КАРРЖФТА, 1965 р.); а з 1973 р. -Карибський спiльний ринок (КАРРЖКОМ; Андська група (Картахенська угода, 1969 р; Латиноамериканська економiчна система (ЛАЕС, 1975 р.), до якоi увiйшли 26 краiн Латинськоi Америки. Аналiз латиноамериканських iнтеграцiйних угруповань ускладнюСФться iстотними змiнами iх полiтики, орiСФнтацii, складу, а також назв. Дослiдження мiжамериканського банку розвитку виявило три моделi iнтеграцii у Латинськiй Америцi: зона вiльноi торгiвлi (ЛАВТ, КАРРЖФТА); спiльний ринок (Андська група, ЦАСР, КАРРЖКОМ); модель часткових економiчних преференцiй (ЛАДРЖ).
ПередбачаСФться поетапне формування системи торговельне-економiчних вiдносин: а) зниження митних тарифiв на половину товарiв;
б) усунення митних тарифiв у торгiвлi мiж Аргентиною i БразилiСФю до 1995 року; в) розробка СФдиних програм розвитку аграрно-промислового комплексу;
Наприкiнцi 1980-х рокiв iнтеграцiйна полiтика краiн Азii все бiльше орiСФнтуСФться на пошук шляхiв i форм економiчноi взаСФмодii краiн регiону в контекстi розвитку континентальноi економiчноi iнтеграцii, насамперед СФвропейськоi, пiвнiчне- та латиноамериканськоi. Перспектива перерозподiлу свiту на вiдносно замкненi економiчнi блоки стимулюСФ вiдповiднi iнтеграцiйнi процеси i в Азii. Утворена Органiзацiя азiатсько-тихоокеанського економiчного спiвробiтництва (АТЕС, 1989 Через торговельнi угоди, поглиблення взаСФмного економiчного спiвробiтництва можливе створення економiчного союзу схiдноазiатських краiн.
Незважаючи на бiднiсть краiн та iх низьку економiчну активнiсть Африка маСФ певний досвiд розвитку рiзноманiтних форм регiональноi економiчноi iнтеграцii. Серед них слiд назвати такi: Захiдноафриканське економiчне спiвтовариство (ЗАЕС; Рада згоди; Економiчне спiвтовариство Захiдноi Африки (ЕКОВАС) Митний та економiчний союз Центральноi Африки (МЕiА); Економiчне спiвтовариство краiн району Великих озер (Бурундi, Заiру, Руанди). Зона преференцiйноi торгiвлi (ЗПТ) держав Сходу i Пiвдня Африки; Пiвденноафриканська конференцiя з координацii розвитку; Органiзацiя африканськоi СФдностi, до якоi входять майже всi краiни Африки. Особливостi iнтеграцiйних процесiв краiн Африки виявляються в рiзнорiвневiй валютнiй iнтеграцii, яка полягаСФ ось у чому: 1) двостороннi (Бурундi, Заiр, Руанда) i багатостороннi (в Економiчному спiвтовариствi краiн Захiдноi Африки та Митному i економiчному союзi Центральноi Африки) клiринговi та розрахунковi угоди; 2) кредитнi союзи, зокрема мiж членами Арабського валютного фонду (Алжир, РДгипет, Лiвiя, Маврикiй, Марокко, Сомалi, Судан, Тунiс) з використанням розрахунковоi одиницi арабського динара, 3) валютнi союзи з емiсiСФю СФдиноi валюти та спiльним органом валютноi полiтики.
Бiльшiсть офiцiйних механiзмiв iнтеграцii африканських краiн виявились у цiлому неефективними.
100. Сутнiсть, види та мотивацiя мiжнародного бiзнесу.
Усталена кiлькiсна динамiка iнтернацiоналiзацii економiки в сучасних умовах набуваСФ специфiчних рис, зумовлених новою якiстю мiжнародного подiлу працi. У структурi сучасних МЕВ це проявляСФться насамперед через вихiд за межi нац. економiк поряд з факторами i результатами в/ва безпосередньо виробничого процесу. В свою чергу докорiннi змiни вiдбуваються i у мiжнародному бiзнесi сферi практичноi реалiзацii форм МЕВ.
СубтАЭСФктами мiжнародного бiзнесу СФ його учасники, якi здатнi активно i вiдносно незалежно працювати для реалiзацii своiх економiчних iнтересiв. До числа основних субтАЭСФктiв належать: фiзичнi особи, юридичнi особи, iх обтАЭСФднання, держави, мiжнароднi органiзацii.
Найбiльш численними, значущими, динамiчними в мiжнародному бiзнесi СФ фiрми, що iснують у двох органiзацiйно-правових формах власнi пiдприСФмства та обтАЭСФднання пiдприСФмств.
Крiм органiзацiйно-правовоi застосовують диференцiацiю фiрм за такими ознаками:
- рiвнем гоподарськоi самостiйностi (материнськi або головнi; фiлii; дочiрнi; асоцiйованi)
- характером власностi (приватнi, державнi, кооперативнi, змiшанi)
- видами дiяльностi (промисловi, торгiвельнi, фiнансовi, транспортнi та iн)
Загальними мотивами, що спонукають фiрми брати участь у мiжнародному бiзнесi, СФ можливiсть розширення продажу, придбання нових джерел ресурсiв, диверсифiкацiя.
Розвиток фiрми може бути обмежений зменшенням обсягу внутрiшнього ринку через недостатню кiлькiсть споживачiв або iх низьку купiвельну спроможнiсть. За сприятливоi економiчноi контАЭюктури в iнших краiнах або в свiтi в цiлому фiрма маСФ змогу нарощувати обсяги продажу через вихiд на мiжнароднi ринки,збiльшуючи своi прибутки.
Збiльшити ринки збуту та свiй прибуток фiрма може також за рахунок купiвлi за кордоном окремих компонентiв, напiвфабрикатiв або послуг. В окремих випадках вирiшальне значення маСФ винятковий характер закордонних товарiв або послуг, використовуваних фiрмою.
Уникнути рiзких коливань у виробничiй та торгiвельнiй дiяльностi фiрми даСФ змогу диверсифiкацiя, коли пiдтримуються ?/p>