Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
льних представництв та iншоi дiяльностi юридичних та фiзичних осiб на територii вiдповiдноi держави. На пiдставi цих договорiв встановлюються, змiнюються або припиняються вiдповiднi мiжнароднi економiчнi вiдносини мiж державами в галузi торгiвлi. В мiжнародних торгових договорах (угодах) визначаються не лише принципи, а й створюСФться певна правова база для торгових вiдносин. Зокрема в них вирiшуються правовi питання, повязанi iз стягненням мита, регулюванням ввозу i вивозу товарiв, торговим мореплавством, транспортом, транзитом, з дiяльнiстю юридичних i фiзичних осiб однiСФi краiни на територii iншоi, дiСФю юридичних актiв, застосуванням принципу найбiльшого сприяння, режиму преференцiй тощо. Торговi договори укладаються як на двостороннiй, так i на багатостороннiй основi. Прикладом багатостороннього мiжнародного торгового договору СФ Генеральна угода з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ). Види: *договори про торгiвлю i мореплавство (укладаються мiж державами на тривалi строки), *угоди про торгiвельнi вiдносини (про встановлення мiжнародних торгiвельних вiдносин), *угоди у галузi морського судноплавства (пiдписуються на основi торговельних угод), *угоди про товарооборот iплатежi (визначають асортимент товару,строки, умови поставки, порядок розрахунку), *клiринговi угоди (передбачають порядок розрахункiв шляхом залiку зустрiчних вимог), *торговельнi конвенцii (визначають змiст вiдносин мiж державами в вузьких спецiальних питаннях у галузi торгiвлi), *протоколи ( угоди з конкретного питання в галузi зовнiшньоi торгiвiл).
86. Мiжнароднi органiзацii (МО) в системi регулювання сучасних МЕВ та iх типiзацiя.
Особливiсть МО полягаСФ в тому, що вони СФ одночасно i субСФктами мiжнародних економiчних вiдносин (нарiвнi з фiзичними та державами), i частиною механiзму регулювання цих вiдносин.
Механiзм регулювання мiжнародних економiчних вiдносин мас два взаСФмозвязанi рiвнi: *нацiональний (система дiй держави (уряду), що спрямована на регулювання зовнiшньоекономiчних вiдносин i використовуСФ названi елементи (принципи, методи, iнструменти)); *мiжнародний (погоджений вплив двох або бiльше держав на економiчнi вiдносини мiж краiнами взагалi, або на окремi iх форми (мiжнародну торгiвлю, мiжнародну мiграцiю робочоi сили, експорт та iмпорт капiталу); цей рiвень механiзму регулювання являСФ собою систему координацii зовнiшньоекономiчних полiтик кожноi з краiн та окремих дiй, якi потребують колективного мiжнародного регулювання) Елементами регулювання МЕВ СФ:* принципи управлiння як фундаментальнi правила, що характризують певну тАЬiдеологiютАЭ пiдходу до мiжнародних вiдносин в економiчнiй сферi; *iнституцiйно-правовi структури як сукупнiсть мiжнародних та нацiональних норм, правил, звичаiв та угод, що регламентують здiйснення спiвробiтництва; *iнструменти та методи управлiння як сукупнiсть конкретних заходiв впливу на окремi процеси, наприклад валютнi курси, субсидii, митнi тарифи, квоти i лiцензii на експорт та iмпорт, система встановлення цiн на товари й послуги для мiжнародного обмiну тощо. Координацiя економiчних дiй це процес погодження певних параметрiв нацiональних економiчних полiтик з метою регулюючого впливу на свiгогосподарськi, регiональнi чи функцiональнi звязки. ОбСФктами координацii можуть бути: *цiлi (погодження загальних, спiльних, конкуруючих цiлей); *iнформацiя (обмiн, оприлюднення, зберiгання..,); * iнструменти економiчноi полiтики; *час, масштаби та форми проведення конкретних заходiв, дiй. Вiд кiлькостi сторiн, якi беруть у цьому участь, координацiя мiжнародноi економiчноi дiяльностi може бути *двосторонньою ( досягаються безпосереднiми переговорами мiж партнерами) або *багатосторонньою (погодження рiзних аспектiв мiж народноi економiчноi дiяльностi щонайменше трьома субСФктами з рiзних краiн). Вiд засобiв здiйснення подiляСФться на два види: *дискретний (узгодження, досягаСФться шляхом дискретних (окремих) дiй, коли по кожному конкретного випадку держави домовляються самостiйно використовувати деякi заходи з метою досягнення належноi СФдностi дiй. *РЖнституиiональний (погодження, яке виробляСФться з використанням встановлених законiв, правил, норм, звичаiв та практики, органiзацiйних структур) При цьому мiжнароднi органiзацii виступають водночас i як продуценти, i як користувачi сукупностi законiв та норм. МО можно типизувати за такими ознаками: 1. Членство: *мiждержавнi (обСФднання держав, якi створенi на основi мiжнародноi угоди, оформленi в систему постiйно дiючих органiв, мають визначену та погоджену мету, мiжнародну правосубСФктнiсть, *недержавнi, *змiшанi, 2. Географiчне охоплення: *глобальнi (представники всiх краiн), *регiональнi ( представники певного регiону), 3. Функцiональне охоплення, спрямованiсть: *унiверсальнi (створенi для вирiшення широкого спектору питань) (ООН), *спецiальнi (МВФ), 4. Юридичний статус: *мiжнароднi (утворення конфедеративного типу (створюСФться спецiальний спiльний орган)), *наднацiональнi (федеративний тип (створюються наддержавнi органи влади)), 5. Характер дiяльностi: *регулюючi, *контролюючi, *координацiйно-iнформацiйнi, *консультативнi, 6. Перiод функцiонування: *тимчасовi, *постiйнi.
87. ООН та мiжнародне економiчне спiвробiтництво.
26 жовтня 1945 вважаСФться офiцiйною датою створення ООН. Цiлi: *пiдтримувати мiжнародний мир та безпеку, *розвивати дружнi вiдносини мiж нацiями на основi ?/p>