Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
? силы в стране эмиграции (иммиграции) обычно выполняет частный агент. Правительственные органы, как правило, также обращаются к услугам частных агентов как по вопросам найма рабочих, так и поиска рабочих мест.
80.Поняття, предмет, принципи та джерела мiжнародного економiчного права.
Для урегулювання мiжнародних економiчних вiдносин користуються нормами мiжнародного економiчного права (МЕП). РЖснуСФ декiлька концепцiй мiжнародного економiчного права. Основнi: 1) це концепцiя англiйського юриста Шварценбергера (мiжнародне економiчне право галузь мiжнародного публiчного права. Воно включаСФ в себе такi компоненти: 1) володiння природними ресурсами та iх експлуатацiя; 2) виробництво та розподiл товарiв; 3) невидимi мiжнароднi угоди господарського або фiнансового характеру; 4) кредити та фiнанси; 5) вiдповiднi послуги; 6) статус i органiзацiя субСФктiв, якi здiйснюють таку дiяльнiсть. Мiжнародне економiчне право включаСФ в себе лише тi економiчнi аспекти, котрi СФ обСФктом впливу мiжнародного публiчного права, i виключав внутрiшнСФ регулювання через те, що при цьому не створюються СФдинi для всiх держав норми i принципи. Основний висновок -норми МЕП це частина мiжнародного публiчного права. Вони створюються субСФктами мiжнародного права i використовуються для урегулювання вiдносин, що виникають мiж ними.) 2) нiмецьких юристiв П. Фiшером i В. Фiкентшером (в систему МЕП слiд включати i норми внутрiшнього права, якi регулюють мiжнародну господарську дiяльнiсть., що згiдно з цiСФю концепцiСФю в систему мiжнародного економiчного права включаються не лише норми мiжнародного публiчного, а й мiжнародного приватного права, нацiональнi норми, якi регулюють мiжнароднi економiчнi вiдносини.) Мiжнародне економiчне право це система норм i принципiв, якi регулюють вiдносини мiж державами, мiж державами i мiжнародними органiзацiями, мiж мiжнародними органiзацiями в процесi мiжнародного економiчного спiвробiтництваСФ самостiйною галуззю мiжнародного публiчного права. Система джерел МЕП включае в себе мiжнароднi договори i, зокрема, мiжнароднi економiчнi договори, а також мiжнародно-правовi звичаi, рiшення (акти) мiжнародних оргашзащй, мiжнароднi кодекси поведiнки. Джерела СФ формою юридичного втiлення, вираження норм i принципiв мiжнародного економiчного права. Водночас норми i принципи МЕП характеризують змiст iх джерел. Пiд принципом взагалi прийнято розумiти керiвнi iдеi, основоположнi засади або правила здiйснення якоiсь дiяльностi. Мiжнародна економiчна дiяльнiсть базуСФться на принципах, якi виражаються насамперед у нормах мiжнародного права, а потiм розвиваються i набувають вiдповiдного специфiчного змiсту у такiй його галузi, як мiжнародне економiчне право. Саме цi принципи, знаходячи своСФ закрiплення у мiжнародно-правових актах, i визначають закономiрностi правового регулювання мiжнародних вiдносин i мiжнародних економiчних вiдносин, вiдбивають з урахуванням практики тенденцii i потреби iх оптимального i прогресивного розвитку. Види принципiв:1) основнi (загальнi) принципи мiжнародного економiчного права (1) принцип мирного спiвiснування; 2) принцип суверенноi рiвностi держав; 3) принцип спiвробiтництва держав; 4) принцип невтручання; 5) принцип сумлiнного виконання мiжнародних зобовязань; 6) принцип взаСФмноi вигоди 2) спецiальнi принципи мiжнародного економiчного права). Група спецiальних принципiв мiжнародного економiчного права включаСФ: 1) принцип розвитку мiжнародних економiчних i науково-технiчних вiдносин мiж державами; 2) принцип юридичноi рiвностi i недопустимостi економiчноi дискримiнацii держав; 3) принцип свободи вибору форми органiзацii зовнiшньоекономiчних звязкiв; 4) принцип невiдСФмного суверенiтету держав над iх природними та iншими ресурсами, а також над iх економiчною дiяльнiстю; 5) принцип найбiльшого сприяння; 6) принцип нацiонального режиму.
81. Характеристика держави як субСФкта мiжнародного економiчного права.
Мiжнародне економiчне право покликане регулювати суспiльнi вiдносини мiж рiзними субСФктами. Пiд субСФктом права взагалi розумiють особи (фiзичнi i юридичнi), якi вiдповiдно до закону надiленi здатнiстю мати субСФктивнi права та юридичнi обовязки, що даСФ iм можливiсть брати участь у вiдповiдних правовiдносинах. Головним субСФктом мiжнародного економiчного права СФ держава. За iснуючими як у вiтчизнянiй, так i в зарубiжнiй лiтературi визначеннями, держава це полiтична форма органiзацii суспiльства, яка виражаСФ обумовлену економiчним ладом полiтичну владу пануючого класу або всього народу. Так, у Декларацii про державний суверенiтет Украiни зазначено, що народ Украiни СФ СФдиним джерелом державноi влади. Повновладдя народу забезпечуСФться на основi Конституцii як безпосередньо, так i через народних депутатiв, обраних до Верховноi i мiiевих Рад Украiни. До ознак будь-якоi держави слiд вiднести такi: РЖ) публiчна влада; 2) державний суверенiтет; 3) територiальний подiл населення; 4) державний апарат; 5) податкова систелш; 6) право. Держави можуть бути рiзними за своiми соцiально-економiчними системами, полiтичним режимом, формою правлiння та формою державного устрою. Але незалежно вiд цього кожна з них на основi свого суверенiтету маСФ право бути субСФктом мiжнародно-правових вiдносин i, зокрема, мiжнародних економiчних вiдносин. Нинi держави свiту або iхнi групи функцiонують в умовах iнтернацiоналiзацii господарськ?/p>