Шпоры по международной экономике
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
? приватизацii пiдприСФмств, стимулювання малого i середнього бiзнесу тощо.
З точки зору основних iнтеграцiйних критерiiв ЧЕС слiд розглядати як потенцiйну зону вiльноi торгiвлi
95. Особливостi iнтеграцii центральноСФвропейських краiн.
Передумови загальноСФвропейськоi економiчноi iнтеграцii складаються в процесi поглиблення iнтернацiоналiзацii господарського життя СФвропейських краiн в умовах динамiчних глобальних змiн у розвитку свiтовоi економiки та полiтики. Важливе значення при цьому маСФ внутрiшньоСФвропейська полiтико-правова, економiчна, соцiально-культурна та iнфраструктурна iнтеграцiйна сумiснiсть. З полiтичноi точки зору РДвропа являла собою, з одного боку, перенасичений озброСФннями регiон з комплексом воСФнно-полiтичних проблем, а з iншого - регiон, де в перiод пiсля Другоi Свiтовоi Вiйни успiшно розробляються механiзми спiвробiтництва в цiй сферi, особливо нинi в рамках Органiзацii з безпеки та спiвробiтництва в РДвропi (ОБСРД). Формуються умови та структури забезпечення загальноСФвропейськоi безпеки. Важливу iнтегративну роль вiдiграють географiчна компактнiсть РДвропи в поСФднаннi з рiзними природно-ресурсними умовами, та великими можливостями розширення ринкiв товарiв, капiталiв i працi. Соцiально-культурна сумiснiсть СФвропейських краiн випливаСФ з iсторично тривалого сусiдства iх народiв, постiйного взаСФмовпливу культур. При цьому вiдмiнностi нацiональних традицiй, культурних особливостей, мовне розмаiття СФ не барСФрами, а каталiзаторами iнтеграцii. Проте слiд урахувати, що полiтичнi рiшення в напрямку загальноСФвропейськоi iнтеграцii не вiдразу стають адекватними соцiальнiй свiдомостi населення краiн, особливо постсоцiалiстичних. У цьому контекстi зростаСФ роль Ради РДвропи, до якоi входять 21 РДвропейська держава. Розвитку загальноСФвропейських iнтеграцiйних процесiв сприяють очевиднi переваги формування спiльноi iнфраструктури, а також необхiднiсть скоординованого вирiшення екологiчних проблем. Ключовим зовнiшнiм фактором, що стимулюСФ загальноСФвропейську економiчну iнтеграцiю СФ глобальна конкуренцiя, яка в сучасних умовах переходить на рiвень континентальних регiональних iнтеграцiйних угруповань. Важливе значення, маСФ те, що схiдноСФвропейський регiон стаСФ епiцентром розвитку глобальноi конкуренцii, де своi економiчнi iнтереси прагнуть реалiзувати США, Японiя, новi iндустрiальнi та iншi краiни. Очевидно, що ядром загальноСФвропейськоi економiчноi iнтеграцii СФ РДвропейський Союз. Саме вiд iнтеграцiйноi полiтики РДС насамперед залежить органiзацiйне оформлення СФвропейських iнтеграцiйних процесiв. При цьому можна вирiзнити два пiдходи: реалiзацiя скоординованоi iнтеграцiйноi полiтики РДС щодо iнших СФвропейських краiн та угруповань. Концептуально така полiтика обгрунтована в iнтеграцiйнiй моделi "концентричних кiл" Жака Делора, згiдно з якою ядро iнтеграцii (РДвропейський Союз) маСФ розвивати взаСФмодiю в економiцi i полiтицi з краiнами РДАВТ (перше коло) i спiвробiтничати в торгово-економiчнiй сферi з iншими краiнами РДвропи та схiдноСФвропейськими краiнами (друге коло). При цьому механiзми спiвробiтництва не ущемлюють нацiональних суверенiтетiв краiн першого i другого кiл. реалiзацiя iнтеграцiйноiполiтики наосновi поетапного розширення
складу РДС. Практицi розвитку РДвропейських iнтеграцiйних процесiв притаманнi елементи обох пiдходiв. З одного боку, формуСФться СФвропейський економiчний простiр у рамках вiдповiдноi угоди мiж РДС i РДАВТ, установлюються все тiснiшi звязки РДС i РДАВТ з iншими СФвропейськими краiнами, а з iншого - робляться практичнi кроки щодо приймання до РДС нових членiв. З 1995 року членом РДвропейського Союзу стають Австрiя, Фiнляндiя, Швецiя. Реальне прагнення до вступу в РДС виявили Туреччина, Кiпр, Мальта, Норвегiя, Швейцарiя
96. Особливостi й проблеми iнтеграцii в межах СНД.
Процессы взаимного экономического сотрудничества на базе существования новых независимых государств начались с осени 1992 г. В 09.1993 г. на уровне глав государств и правительств был подписан Договор о создании экономического союза стран СНГ. Он декларировал положение о поэтапном формировании общего экономического пространства: зона свободной торговли таможенный союз платежный и валютный союзы и, наконец, общий рынок товаров, услуг и капиталов. Предполагалось свободное перемещение товаров, услуг, капиталов, согласование денежно-кредитнойтАж, сближение методов регулирования экономической деятельностью. Государства СНГ унаследовали от Союза ССР единую энергетическую систему, единую систему транспорта, связи, телекоммуникаций, взаимосвязанные народнохозяйственные комплексы, общую систему нафто- и газопроводов, свободу передвижения рабочей силы, единую техническую стандартизацию. Свои экономические цели и приоритеты, сознавали невозможность ликвидации исторически сложившегося разделения труда между бывшими союзными республиками. Взаимозависимость и взаимозаменяемость между бывшими союзными республиками была столь важна и велика, что понимание необходимости если не восстановления в полном объеме, то хотя бы поддержания основных хозяйственных связей было достаточно сильно. Факторы, осложняющие развитие интеграции между странами Содружества: *в интеграции на постсоветском пространстве участвуют органы, заметно отличающиеся друг от друга по экономическому потенциалу, структуре хозяйства, уровню экономического развития. *интеграция в СНГ осуществля?/p>