Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУКПИ, Украина)
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
дрiзнялась яскравiстю стилю i разючою силою слова. Цивiлiзацiя, твердить вiн, псуСФ людину, погiршуСФ ii природнi якостi саме завдяки своiй рацiоналiзова-ностi, помiркованостi. Подiл працi, який маСФ величезне значення для прогресу, СФ не тiльки благом, а й злом, оскiльки людина втрачаСФ цiлiснiсть. Звiдси вже крок до визнання проблеми вiдчуження людини в суспiльствi. У вихованнi Руссо спирався на чуття людини, звертався до ii щирого серця. В цьому вiн вбачав можливiсть збереження i розвитку справдi людських вiдносин у суспiльствi. Вiн рiшуче виступаСФ проти нерiвностi, вимагаСФ свободи i забезпечення повноти юридичних справ.
22.Французький матерiалiзм 18 ст (ламетрi гольбах дидро гельвеций) ОТТ
Французький матерiалiзм XVIII ст. маСФ багато спiльного з фiлософiСФю Просвiтництва, але йому властивi й вiдмiннi риси. Насамперед його вiдрiзняСФ одностайна матерiалiстична спрямованiсть в поглядах на природу. Матерiя iснуСФ обСФктивно, повязана з рухом, вказував Ж. Ламетрi. Природа являСФ собою сукупнiсть рiзних форм руху матерiальних часточок. Згiдно з Гопьбахом iснуСФ рух матерiальних мас (атомiв), а також енергетичний рух; матерiя iснуСФ в просторi i часi. Треба звернути увагу на те, що матерiя тлумачиться в суто механiчному планi, тобто як сукупнiсть часточок речовини (атомiв). Разом з тим фiлософи заперечують будь-яку роль Бога в iснуваннi i русi матерii.
Французькi матерiалiсти робили спробу розвязати питання про походження свiдомостi, спираючись на принцип загальноi чуттСФвостi матерii (гiлозоiзму). Ж. Ламетрi намагався показати процес поступового переходу вiд тварин до людини, показати iх схожiсть i вiдмiннiсть. У трактатi Людина-машина Ламетрi розкриваСФ погляд на людину як своСФрiдний механiзм, машину, що подiбна до годинникового механiзму. Людину вiдрiзняСФ вiд тварин, вважав вiн, лише бiльша кiлькiсть потреб i, зрештою, бiльша кiлькiсть розуму.
П. Гольбах у своiй працi Система природи послiдовно розвинув основнi iдеi матерiалiзму того часу. Вiн рiшуче заперечуСФ iдеi богословя, виступаСФ проти iдеалiзму. В природi, яка зводиться до роду атомiв, дiють механiчнi закони, що мають характер необхiдностi, отже, немаСФ нiчого випадкового. Така позицiя дiстала назву механiчного детермiнiзму, оскiльки закони руху i сам рух ототожнюються тiльки з однiСФю його формою рухом механiчним.
Отже, механiцизм неминуче призводить до метафiзичних позицiй, оскiльки все багатство руху зводиться до перемiщення часточок речовини. Це спрощена, вузька картина свiту. Але серед французьких матерiалiстiв Д.Дiдро дещо виходить за межi метафiзичних позицiй i стверджуСФ елементи дiалектики. У його поглядах помiтна схильнiсть розглядати все як таке, що розвиваСФться. Свiт безперервно зароджуСФться i вмираСФ, вiн нiколи не стоiть на мiii.
Французькi матерiалiсти висунули ряд цiнних положень щодо суспiльства, зокрема пiдкреслили роль людських потреб як могутнього джерела розвитку. Загальнi iнтереси обумовлюють звязки мiж людьми. К. Гельвецiй вказував на СФднiсть особистих i громадських iнтересiв. Людина продукт, але разом з тим i субСФкт суспiльних вiдносин, який несе за них вiдповi-дальнiсть. Вони також наголошували на тому, що за допомогою розуму можна змiнити людину. Мислителi стверджували, що не iснуСФ такого способу правлiння, який можна було б визнати iдеальним: концентрацiя влади веде до деспотii, безмежна свобода до анархii, розподiл влади послаблюСФ ii. РДдиний можливий засiб полiпшення суспiльства, i особливо моралi, просвiтництво, виховання.
23.РЖ.Кант родоначальник нiмецькоi класичноi фiлософii. Його вчення про пiзнання та СФтичнi погляди.
Фундатором нiмецькоi класичноi фiлософii був РЖммануiл Кант. У центрi фiлософii Канта стоять проблеми теорii пiзнання. Основне, чим вiдрiзняСФться пiдхiд Канта до вирiшення цих проблем, порiвняно з попереднiми представниками рiзних фiлософських систем, полягаСФ в тому, що вiн здiйснив перехiд вiд метафiзики субстанцii до теорii субСФкта. Головне, за Кантом, не вивчення речей самих п?/p>