Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУКПИ, Украина)
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?i незалежнi одна вiд одноi. Тому Декарт був вимушений ввести в свою теорiю пiзнання третю субстанцiю Бога, який обумовлював iхню СФднiсть.
РДдино правильним методом пiзнання Декарт вважав рацiоналiзм i дедукцiю, тобто виявлення конкретних iстин iз загальних посилань-принципiв, якi вiчно i апрiорно iснують у розумi.
Концепцiя рацiоналiзму включаСФ в себе два елементи. Перший це уявлення про розум як найвищий спосiб досягнення iстини (розум всемогутнiй i непогрiшимий, вважав Декарт). Другий правильно розумiючи якiсну вiдмiннiсть рацiонального пiзнання вiд чуттСФвого, Декарт перебiльшував можливостi рацiонального пiзнання, вiдривав його вiд емпiричного ступеня як СФдиного джерела iнформацii про свiт i цим штовхав рацiоналiзм до iдеалiзму, визначаючи iснування особливого, чисто рацiонального джерела знань.
Намагаючись очистити дедуктивний метод вiд схоластичного формалiзму, але не розумiючи ролi практичноi дiяльностi в формуваннi змiсту логiчних понять, Декарт розробляСФ вчення, згiдно з яким вихiдними поняттями для дедукцii всiх наукових знань повиннi бути вродженi iдеi. Вони, на думку Декарта, прихованi в глибинi iнтелекту i можуть бути усвiдомленi тiльки iнтуiтивно. Якщо основнi принципи знання визнати вродженими, то знову ж таки виникаСФ перешкода на шляху розвязання питання про пiзнання свiту, що постiйно розвиваСФться.
19.Проблема сутностi буття i пiзнання фiлософського вчення Б.Спiнози
З точки зору Б. Спiнози (1632 - 1667 рр.), свiт це нескiнченна природа, матерiальна субстанцiя (вiд лат. сутнiсть, основа), яку вiн також називаСФ Богом. Поняття Бог Спiноза вживаСФ не буквально, воно СФ своСФрiдним теологiчним прикриттям матерiалiзму. Субстанцiя, тобто матерiя, СФ причиною самоi себе i маСФ безлiч властивостей. Вона вiчна i незмiнна, iй властива iдея збереження. Субстанцiя це те, що не потребуСФ для свого iснування чогось iншого Бога, духу i т. п. Поняття субстанцii Спiнози СФ дуже цiнним у його фiлософii, воно вiдiгравало велику роль у подальшому розвитку науковоi фiлософii.
Велике значення для подальшого розвитку фiлософii мало вчення пантеiзмiу Спiнози. Згiдно з ним Бог не iснуСФ окремо вiд природи, а розчиняСФться в нiй. З цього логiчно випливала атеiстична думка про те, що пiзнання свiту йде не через пiзнання Бога, а через пiзнання самоi природи. Тобто Спiноза закликав не до богословя, а до наукового пiзнання свiту. Виходячи з iдеi iснування СФдиноi субстанцii, Спiноза стояв на позицiях гiлозоiзму, тобто такого вчення, яке допускаСФ наявнiсть мислення в усiСФi матерii, в тому числi й неживоi. Такоi iдеалiстичноi точки зору дотримуються i зараз деякi дослiдники природи, зокрема французький вчений, палеонтолог i фiлософ Тейяр де Шарден.
20. РЖдеалiстична фiлософiя XVIII ст. Г.Лейбнiц, Дж.Беркалi
Джордж Беркли (1685-1753)английский философ,субъективный идеалист.С 1734 года епископ в Клойне,Ирландия.Основной трудТрактат о началах человеческого знания.
Исходя из того,что человек непосредственно воспринимает только свои идеи (ощущения),Беркли пришел к выводу,что существование вещей состоит в их воспринимаемоти (esse est percipi).Идеи,по Беркли,пассивны,они воспринимаются бестелесной субстанцией,душой,которая активна и может порождать идеи.Он признает множество духовных субстанций,а так же существование бесконечного духа,бога.Идеи потенциально существуют в божетсвенном уме,но актуальное существование они получают в человеческом разуме.
Позже Беркли переходит на близкие неоплатонизму объективно-идеалистические позиции,признав вечное существование идей в уме бога.iелью опровергнуть атеизм и материализм,Беркли подвергает критике понятие материи,как якобы внутренне противоречивое и бесполезное для познания.Основа его критики материиидеалистический номинализм.Беркли опровергает локковскую теорию первичных и вторичных качеств(см.билет 10),объявляя все качества субъективными.Отрицая мировозренческое значение науки ,Беркли iитал задачей ученого научиться понимать язык творца,а не притязать на объяснение только своими телесными пр?/p>