Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУКПИ, Украина)
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
/p>
35.киСФво-Могилянська аадемiя i ii вплив на розвиток фiлософськоi думки украiнського та iнших словянських народiв.
Визначну роль у духовному вiдродженнi украiнського народу вiдiграла Кисво-Могилянська академiя, що була заснована в 1632 р. Довгий час Академiя була осередком професiйноi дiяльностi в галузi науки i фiлософii не тiльки в Украiнi, вона задовольняла освiтнi потреби Росii, Бiлорусii. Особливе значення мало вивчення мов, що вiдкривало доступ до ознайомлення мовою оригiналу праць грецьких, римських авторiв. Найпопулярнiшим предметом серед студентiв була риторика, яка формувала високу культуру логiчного мислення. Фiлософiя вивчалась 23 роки, причому професори використовували в своiх лекцiях iдеi найвидатнiших мислителiв, як античностi, середньовiччя, так i Нового часу. Серед дiячiв Академii XVIIXVIII ст. провiдне мiiе в розвитку фiлософськоi думки посiдали Й. Кононович-Горбацький, РЖ. Гiзель, РЖ. Галятовський, С. Яворський, Г. Бужинський, Ф. Прокопович, Л. Барановський та iн.
36.фiлософськi роздуми Г Сковороди про людину i свiт
Григорiй Савич Сковорода видатний фiлософ, поет, просвiтитель-гуманiст, який здобув освiту в КиСФво-Могилянськiй академii. За Сковородою, Бог i природа СФдине цiле. Це двi натури одного Всесвiту. Матерiальне змiнюСФться, людина сприймаСФ його органами вiдчуттiв. Сама по собi фiзична натура мертва стихiя, во на пiддаСФться руйнуванню i переходить з одного стану в iнший Таким чином, Сковорода близько пiдходить до поняття про незни-щуванiсть матерii, неперервнiсть ii руху. Незважаючи на суттСФвi матерiалiстичнi та дiалектичнi моменти свiтогляду мислителя, його фiлософiю не можна тлумачити однозначно як матерiалiстичну. Пантеiзм доповнюСФться своСФрiдним поглядом на реальнiсть навколишнього свiту, його предмети i явища. Явища це видима тлiнь одяг, який постiйно змiнюСФться i оновлюСФться, за ним нiби ховаг ться сутнiсть, яку вiн називаСФ вiчнiстю. Визнаючи мiнливiсть зов нiшньоi природи, мислитель утверджував iдею вiчностi внутрiшньоi натури, яку ототожнював з Богом як початком i причиною, що визначаСФ закономiрнiсть розвитку всього сущого. Тут в дусi неоплатонiзму розкрито спiввiдношення духовного i матерiального.
Вивчення праць Сковороди даСФ розумiння того, що в центрi його свiтогляду перебуваСФ людина, ii духовний свiт, ii щастя. Багато науь вивчаСФ природу i приносить користь людям для задоволення iхнiх тiлесних потреб, але не тiлесне, не матерiальне СФ головним у свiтi i i людинi. Тому науки про матерiальний свiт навчають головного як бути щасливим. Хто хоче бути щасливим, той насамперед пови нен пiзнати самого себе, тобто внутрiшню сутнiсть, свою духовнiсть, або своСФ серце. Людина, яка не пiзнала себе, не може обрати вiдповiдно до своСФi природи сферу дiяльностi, отже, не може бути щасливою. "асна ж природа людини не вибираСФться, вона вiд Бога. Отже, у кожноi людини своя природа, яку не можна змiнити, ii можна лише пiзнати i обрати такий життСФвий шлях, який спiвзвуч ний ii серцю, тобто внутрiшньому духовному свiту. Звiдси вчення Сковороди про сродну працю, його iнтерес до вчення тих Фiлософiв, у яких етика маСФ велике значення.
37.Про?/p>