Geum.ru


Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУКПИ, Украина)

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия




> 

39, Категорii буття та ii фiлософський змiст. Основнi форми буття.

Буття належить до числа тих системотворчих понять, якi покладенi в основи фiлософii багатьма мислителями як минулого, так i сучасного.

Перший аспект проблеми буття: а) Що iснуСФ? Свiт. Всесвiт; б) Де iснуСФ? Тут i скрiзь, всюди; в) Як довго вiн iснуСФ (Коли)? Тепер i завжди. Суть проблеми полягаСФ в iснуваннi суперечливоi СФдностi неминучого, вiчного i минулого, змiнного буття окремих речей, станiв, людських та iнших iстот.

Внутрiшня логiка проблеми буття веде фiлософiв вiд питання про iснування свiту тут i тепер до питання про його iСФну вання скрiзь i завжди. Звiдси випливав другий аспект проб леми буття питання про СФднiсть свiту. Загальна вiдповiдь на це питання сутностi буття в даному аспектi маСФ бути така: iснування всього, що СФ, було i буде, СФ обСФктивною передумовою СФдностi свiту. Нарештi, третiй аспект проблеми буття повязаний з тим, що свiт у цiлому i все, що в ньому iснуСФ, СФ сукупною реальнiстю, дiйснiстю, яка маСФ внутрiшню логiку свого iснування, розвитку i реально представлена нашiй свiдомостi дiями окремих iндивiдiв i поколiнь людей.

Фiлософський смисл поняття буття тiсно повязаний з поняттями небуття, iснування, простору, часу, матерii, становлення, розвитку, якостi, кiлькостi, мiри та iншими категорiями. Повсякденна мовна практика також робить свiй внесок в осмислення проблеми буття. Слова буття, СФ, iснуСФ в минулому, сучасному i майбутньому iснуваннi належать до найбiльш уживаних слiв украiнськоi, нiмецькоi, французькоi, англiйськоi мов.

В категорii буття обСФднуються такi основнi iдеi:

  1. свiт СФ, iснуСФ як безмежна i неминуща цiлiснiсть;
  2. природне i духовне, iндивiди i суспiльство рiвноправно iснують, хоч i в рiзних формах, iх розрiзненiсть фiксуСФться тiльки за формою, iснування СФ передумовою СФдностi свiту;
  3. за обСФктивноi логiки iснування i розвитку, свiту наявностi рiзних форм свого iснування утворюСФ сукупну обСФктивну реальнiсть, дiйснiсть, яка представляСФться свiдомостi i виражаСФться у дii конкретних iндивiдiв та поколiнь людей.

Для розумiння сутностi буття доцiльно видiлити такi якiсно вiдмiннi i в той же час взаСФмоповязанi його форми:

  1. буття речей, тiл, процесiв, яке в свою чергу подiляСФться на буття речей, процесiв, станiв природи, буття природи як цiлого i буття речей i процесiв, створених людиною;
  2. буття людини, яке подiляСФться на буття людини в свiтi речей та на специфiчно людське буття;
  3. буття духовного (iдеального), яке подiляСФться на iндивiдуалiзоване духовне i обСФктивоване (позаiндивiдуальне) духовне;
  4. буття соцiального, яке подiляСФться на iндивiдуальне буття (буття окремоi людини в суспiльствi i в процесi iсторii) i буття суспiльства.
  5. Майбутнiм бакалаврам економiчного профiлю особливу увагу слiд звернути на сутнiсть соцiального буття.

40.Наукрве поняття матерii , його свiтоглядне та метологiчне значення. Сучасна наука про будову матерiального свiту.

Все розмаiття форм буття звично зводять до двох ного аспектiв: буття матерiального i буття iдеального. Виходячи з цього, сутнiсть матерiального буття розкриваСФться через поняття матерii та форм ii iснування.

Категорiя матерii СФ фундаментальним фiлософським поняттям, яке розвивалось, уточнювалось упродовж всiСФi iсторii фiлософii. Матерiалiсти, античностi ототожнювали ii з першоосновою буття всiх речей, останнiм неподiльним елементом дном, за межами якого нiчого не iснуСФ. Зрештою в межах дiалектичного матерiалiзму сформувалось таке поняття матерii, яке не ототожнювалось з жодною з фiзичних форм i видiв, а включало лише двi вимоги бути обСФктивною реальнiстю i вiдображуватись у людськiй свiдомостi та вiдчуттях, iснуючи незалежно вiд них.

Зберiгаючись у будь-яких змiнах i перетвореннях речей, властивiсть бути обСФктивною реальнiстю свiдчить про нестворюванiсть i незнишуванiсть матерii, про ii вiчне i нескiнченне iснування. Матерiя надiлена i рядом iнших властивостей: вона скiнченна i нескiнченна, перервна i неперервна, структурна, перебуваСФ у станi руху, iснуСФ в просторi i часi. У неi СФ i така фундаментальна властивiсть, як. можливiсть вiдображення, з якоi в ходi тривалоi еволюцii на базi суспiльноi практики виникла свiдомiсть.

Нинi вiдомi кiлька видiв матерii речовина, поле, фiзичний вакуум. Розрiзняють також ряд структурних рiвнiв ii органiзацii: мiкросвiт, макросвiт i мегасвiт. Цi структурнi рiвнi диференцiйованi у ?/p>