Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУКПИ, Украина)
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
им формам, способствующим прогрессу чел-ва.
Метафизика. Термин М. возник в 1 в. до н.э. как обознач. части ф. наследия Аристотеля и буквально означает то, что следует после физики. Сам Арист. называл этот, по его убеждению важнейший, раздел своего ф. учения первой ф-ей, исследующей якобы высшие, недоступные для органов чувств, лишь умозрительно постигаемые и неизменные начала всего существующего, обязат. для всех наук. В этом смысле термин М. употреблялся в последующей ф. В ср.в. ф. М. служила теологии как ее ф. обоснование. Прибл. к 16 в. наряду с термином М. применялся в равном значении термин онтология. У Декарта, Спинозы и др. фил-в 17 в. М. выступала еще в тесной связи с ест.-науч. и гуманит. знанием. Эта связь была утрачена в 18 в. В Нов. время возник. понимание М. как антидиалектич. способа мышления, как рез-та односторонности в познании, когда рассматривают вещи и явления как неизменные и независимые друг от друга, отрицают внутр. противоречия как источник развития в природе и о-ве. Исторически это было обусловлено тем, что научно-ф. познание, кот. в древности и в эпоху Возр. рассматривало природу в целом, в движении, развитии, теперь, в связи в углублением и дифференциацией науч. знания, раiленяло ее на ряд изолир. областей, рассматриваемых вне связи друг с другом. Впервые термин М. в смысле антидиалектики употребил Гегель, имел в виду также то, что прежняя М., как правило, строилась антидиалектически. Это сближает два разных значения термина М.
8. Основi фiлософськi школи стародавньоi РЖндii OTTO Фiлософiя Стародавньоi РЖндii
Першi фiлософськi течii та школи виникли у найдавнiших регiонах людськоi цивiлiзацii на початку VI ст. до. н.е. в Стародавнiй РЖндii, Стародавньому Китаi та Грецii.
Староiндiйська фiлософiя розвивалась у школах, так званих дашанах. РЖснували дашани астикiв i дашани нестикiв. Цi дашани проповiдували рiзко полярнi iдеi, якi групувались на визнаннi або запереченнi Вед. Веда (в перекладi з санскриту означаСФ знання) це збiрник текстiв на честь богiв. До складу дашан астикiв входили такi школи, якi визнавали авторитет Вед. Це ортодоксальнi вчення: веданта, санкхя, йога, ньяя, вайшешика, шиманса. До складу дашани нестикiв (неортодоксальнi школи) входили вчення: чарвакiв, буддизму, джайнiзму. Одним з найдавнiших iдеалiстичних вчень був брахманiзм. Його прихильники вважали, що свiт складаСФться з невидимого, непiзнаного, незмiнюваного духу брахмана, що не маСФ нi початку, нi кiнця. З точки зору представникiв цiСФi школи слiд розрiзняти душу i тiло.
Буддизм це водночас i релiгiйне i фiлософське вчення. Воно виникло у VI V ст. до н.е. i в ходi iсторичного розвитку стало однiСФю з найпопулярнiших релiгiй разом з християнством та iсламом. Згiдно з легендою, засновником буддизму був Сiддхартха iз роду Гаутами. Сiддхартха, майбутнiй Будда. Шляхом внутрiшнього споглядання вiн пiзнав вiчнi iстини:
1) Життя це страждання.
2) Страждання маСФ свою причину.
3) Корiнь страждання жадоба до життя.
4) Шляхiв виходу iз страждання 8.
В основi буддiйського вчення про природу речей лежить вчення про дхарми носii своСФi ознаки частинки, або елементи. За вченням буддистiв, дхарми це частинки, що являють собою нiби тканину свiтовоi речовини. Вони проникають в усi явища психiчного i матерiального свiтiв i перебувають у русi, кожну секунду спалахуючи i згасаючи. Кожний рух означаСФ породження нового спалаху i нового затухання. В буддiйськiй фiлософii прийнято порiвнювати свiтло з потоком, який тече з самого початку, вiчно змiнюючись i перероджуючись. Було розроблено кiлька класифiкацiй дхарм-елементiв. Раннiй буддизм вже знав про подiл буття на виявлене сансара, i буття невиявлене нiрвану. Буддизм утверджував СФднiсть матерiального i психiчного свiтiв.
Поряд з iдеалiстичним напрямом розвитку фiлософii в РЖндii розвивалось i стихiйно-матерi-алiстичне вчення чарвака.
Чарвака утверджуСФ СФдиною реальнiстю, що iснуСФ в свiтi, матерiю. За основу свiту вона визнаСФ наявнiсть чотирьох елементiв: земля, вода, вогонь, повiтря. Чарваки виступали з критикою релiгii, зокрема буддизму.
9. Зародження фiлософii у стародавньому Китаi. OTTO
Першi фiлософськi течii та школи виникли у найдавнiших регiонах людськоi цивiлiзацii на початку VI ст. до. н.е. в Стародавнiй РЖндii, Стародавньому Китаi та Грецii.
Змiна традицiйних общинних суспiльних вiдносин на основi економiчного прогресу, поява грошей, субСФктивноi реальностi, розвиток наукових знань, насамперед в галузi астрономii, математики, медицини створили умови для розвитку фiлософii в Стародавньому Китаi.
Найвпливовiшим iдеалiстичним напрямом, що виникаСФ в VIV ст, до н.е. i зберiгаСФ своСФ значення аж до наших