Украiна та НАТО: перспективи розвитку

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

ити такi основнi етапи, якi краiна - претендент маСФ пройти, перш нiж стати членом Альянсу:

  1. Консультацiйний етап

На цьому етапi вiдбуваСФться iнтенсивний iндивiдуальний дiалог iз зацiкавленими краiнами-партнерами. Зустрiчi в рамках цього дiалогу допомагають краiнi-партнеру вивчити деталi роботи Альянсу, а НАТО маСФ змогу детально вивчити внутрiшню ситуацiю в краiнi-претендентi та ii вiдносини з краiнами-сусiдами (зокрема на предмет вiдсутностi мiж ними нерозвязаних територiальних суперечок). Паралельно вiйськове керiвництво НАТО проводить аналiз вiдповiдних вiйськових факторiв у зацiкавленiй у членствi в НАТО краiнi. Наприкiнцi цього етапу краiна публiчно оголошуСФ про своСФ бажання стати членом НАТО (без подання будь-якоi формальноi заявки).

Для того, щоб допомогти бажаючим краiнам пiдготуватись до вступу у НАТО, в 1999 роцi було розроблено та ухвалено План дiй щодо членства в НАТО (ПДЧ).

ПДЧ будуСФться на основi iнтенсивного iндивiдуального дiалогу щодо членства. Цей дiалог передбачаСФ запровадження Програми заходiв, спрямованих на сприяння краiнам-претендентам в iх пiдготовцi до можливого майбутнього вступу до НАТО як членiв Альянсу, вироблення остаточних рiшень щодо запровадження заходiв залишаСФться за краiнами-претендентами. У цiй Програмi претендентам пропонуСФться перелiк заходiв, з якого вони можуть вибрати тi, що, на iх думку, СФ найцiннiшими -з точки зору сприяння iх пiдготовцi.

Будь-яке рiшення щодо запрошення краiни-претендента розпочати з Альянсом переговори стосовно приСФднання до НАТО приймаСФться в кожному конкретному випадку краiнами-членами НАТО згiдно з параграфом 8 Декларацii Мадридського самiту i згiдно з ДекларацiСФю Вашингтонського самiту.

Участь у Планi дiй щодо членства в НАТО маСФ вiдбуватися на основi самодиференцiацii i не означаСФ iснування анi будь-якого часового розкладу щодо прийняття таких рiшень, анi будь-якоi гарантii членства.

ПДЧ нi в якому разi не можна вважати перелiком критерiiв дня набуття членства в НАТО.

План дiй щодо членства (ПДЧ) в НАТО складаСФться з пяти роздiлiв, а саме:

  1. Полiтичнi та економiчнi питання
  2. Оборона/вiйськовi питання
  3. Питання ресурсiв

РЖV. Питання безпеки

V. Правовi питання

У кожному з роздiлiв ПДЧ визначено питання, якi можуть бути предметом обговорення (список не СФ вичерпним), та висвiтлюються механiзми, за допомогою яких можна якнайкраще здiйснювати пiдготовку до можливого отримання членства.

Перелiк питань, визначених для обговорення, не СФ набором критерiiв для отримання членства; цей перелiк розрахований на те, щоб охопити всi тi проблеми, якi визначать для себе самi краiни-претенденти як питання, котрi вони бажають розглянути.

Вiд кожноi краiни-претендента вимагаСФться розробити рiчну нацiональну програму пiдготовчоi дiяльностi до можливого майбутнього членства з визначенням завдань та цiлей пiдготовки, де б мiстилася конкретна iнформацiя щодо заходiв, якi вживаються; органiв, якi вiдповiдають за впровадження цих заходiв; а там, де це доцiльно графiк роботи щодо конкретних аспектiв такоi пiдготовки. Програма формуватиме основу, за допомогою якоi з боку Альянсу можна буде простежити прогрес, досягнутий краiнами-претендентам й для забезпечення зворотного звязку.

Зворотний звязок та поради з питань Плану дiй щодо членства в НАТО забезпечуСФться за допомогою механiзмiв, в основi яких лежать формули, що дiють на сьогоднi для краiн-партнерiв, а саме:

зустрiчi за формулою 26+1

семiнари в рамках Групи НАТО.

Останнi проводяться з метою обговорення окремих питань з Плану дiй щодо членства в НАТО, краiни-претенденти мають подавати письмовi заяви на проведення семiнарiв помiчнику Генерального секретаря (або його особистому помiчнику), який несе вiдповiдальнiсть за впровадження Плану дiй щодо членства в НАТО та за розробку календарного плану зустрiчей пiд загальним керiвництвом та за координацiСФю Полiтичного комiтету високого рiвня (або в його розширеному складi).

Щороку Альянс готуСФ звiт для окремих краiн-претендентiв, в якому викладаються зрушення, досягнутi краiнами-претендентами у виконаннi Щорiчних нацiональних програм. Цей документ подаСФться для обговорення на зустрiчi Пiвнiчноатлантичноi ради з краiною-претендентом. За вже сформованою традицiСФю делегацii краiн претендентiв очолюються мiнiстром закордонних справ або мiнiстром оборони. Результати цих переговорiв закрiплюються в загальнiй доповiдi по ПДЧ, яка виноситься на мiнiстерськi сесii НАТО.

  1. Переговорний етап

Етап починаСФться висловленням запрошення вiд НАТО до краiни-претендента розпочати переговори про вступ до НАТО. Пiсля завершення переговорiв краiна-кандидат надсилаСФ до НАТО листа про намiри, в якому пiдтверджуСФ взятi на себе пiд час переговорiв зобовязання.

Отримавши запрошення, новi члени мають приСФднатися до:

  1. Угоди, укладеноi сторонами Пiвнiчноатлантичного договору стосовно статусу iх збройних сил (Лондонська угода про статус збройних сил; Лондон, 19 червня 1951 року);

Протоколу про статус Мiжнародного вiйськового штабу, створеного згiдно з Пiвнiчноатлантичним договором (Паризький протокол; Париж, 26 серпня 1952 року).

Вiд нових членiв очiкуСФться приСФднання до угод про статус:

Угода про статус НАТО, нацiональних представникiв i Мiжнародного секретарiату (Угода про цивiльний статус; Оттава 20 вересня 1951);

Угода про статус Мiсiй i представник