Украiна та НАТО: перспективи розвитку
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ордоном мiж Украiною i РосiСФю. Однак, попри це, Росiя висунула фактичнi територiальнi претензii, почавши будiвництво дамби з Краснодарського краю до острова КосаТузла. Лише жорстка позицiя Украiни, зокрема пряме попередження з боку Украiни про застосування сили в разi порушення кордону, зупинила це будiвництво на вiдстанi близько 100 метрiв вiд державного кордону Украiни. Росiя вирiшила знехтувати Договором з Украiною та мiжнародним правом, сподiваючись отримати вiд тодiшньоi слабкоi i дискредитованоi украiнськоi влади територiальнi поступки. За словами тодiшнього мiнiстра оборони Украiни РДвгена Марчука, Тузла показала непередбачуванiсть росiйськоi полiтики стосовно сусiда, оскiльки такого повороту подiй не передбачали анi СФвропейськi, анi украiнськi прогнозисти та полiтологи.
У Договорi про вiдносини добросусiдства i спiвробiтництва мiж Украiною та РумунiСФю сторони визнають суверенiтет, територiальну цiлiснiсть i недоторканiсть кордонiв одна одноi. У преамбулi Договору мiститься застереження про те, що сторони засуджують несправед ливi акти тоталiтарних i вiйськово-диктаторських режимiв. Таким несправедливим актом румунська зовнiшня полiтика намагаСФться представити передачу Украiнськiй РСР 1940 р. сучасних Чернiвецькоi та пiвдня Одеськоi областi, вiдторгнутих РумунiСФю вiд украiнськоi територii в 1918-1919 рр. Договiр з РумунiСФю маСФ ту перевагу, що ця краiна в 2004 р. стала членом НАТО. Членство обмежуСФ можливостi Румунii щодо висунення територiальним претензiй до Украiни. У червнi 2003 р. мiж Украiною i РумунiСФю було пiдписано договiр про режим державного кордону, вiдповiдно до якого було остаточно знято претензii Румунii на територiю Украiни, зокрема на територiю острова Змiiного, хоча у сторiн i залишилися суперечностi щодо розподiлу континентального шельфу. Пiдписання цiСФi угоди також вiдбувалося пiд впливом вiдносин з НАТО. Зважаючи на те, що Румунiя тодi прагнула вступити до НАТО в найближчiй хвилi розширення, саме вона була зацiкавлена в найшвидшому врегулюваннi всiх територiальних проблем з сусiдами.
Отож, рiвень наданих чинними мiжнародними договорами гарантiй безпеки Украiни не СФ достатнiм, оскiльки вiн не передбачаСФ адекватноi i потужноi вiдповiдi на можливi загрози.
Скiльки коштуСФ забезпечення безпеки самотужки?
Перебування Украiни у так званiй сiрiй зонi мiж РосiСФю i Заходом СФ небезпечним з огляду на потенцiйну можливiсть конфлiктiв за вплив на Украiну, а також через надмiрну залежнiсть стану безпеки неядерноi Украiни вiл зовнiшнiх чинникiв, зокрема вiдносин Росii i НАТО.
Економiчнi реалii не дозволяють Украiнi розвинути, а найближчiй перспективi армiю, достатню для захисту вiд повномасштабноi агресii.
Фiнансування Збройних Сил Украiни у вiдсотках вiд валового внутрiшнього продукту (ВВП) Украiни становило: 1992 р. 2,4%, 1993 1,57%; 1994 - 1,46%; 1995 - 1,8%; 1996- 1,9%; 1997 - 1,35%; 1998 1,35%; 1999 р, - 1,4%, у 2000 2005 - близько 1,4 % ВВП, 2006 1,6% ВВП. При цьому сусiди Украiни витрачають на оборону значно бiльше: Польща 1,9% ВВП, Туреччина 4,5% ВВП, Румунiя - 2, 5% ВВП, Угорщина -1,8% ВВП; Росiя - 4,5% ВВП (станом на 2006 р.). Витрати Украiни на оборону 2006 року сягнули лише $1,6 мiльярди. Мiж тим, лише за офiцiйними даними, Росiя витрачала на оборону $14,3 мiльярди у 2004 р., $20 мiльярдiв у 2005 р, $23 мiльярди у 2006 р.
Свiтова практика свiдчить, що дiСФве функцiонування та розвиток збройних сип можливi за умов приблизного дотримання наступних пропорцiй: утримання особового складу до 50% витрат, бойова пiдготовка та матерiально технiчне забезпечення - 20%, науково-дослiднi та дослiдно-конструкторськi роботи та закупiвля озброСФння 25%, iншi видатки 5%.
Збройнi Сили Украiни радикально скорочуються починаючи з РЖ992 р. У 1992 р. вони становили 780 тисяч вiйськовослужбовцiв, а вся воСФнна органiзацiя понад мiльйон осiб. У скороченнi чисельностi вiйськовоi технiки Украiна пiшла значно далi меж, встановлених Договором про звичайнi збройнi сили у РДвропi. Станом на 2006 р. Збройнi Сили Украiни налiчують лише 200 тисяч чоловiк (для порiвняння: у Росii лише збройнi сили налiчують 1,1 мiльйона, у Туреччинi 0,65 мiльйони, у Польщi - 200 тисяч). Хоча Украiна володiСФ значним i досить якiсним з воСФнноi точки зору демографiчним потенцiалом, значними запасами звичайних озброСФнь, матерiальною базою для iхнього виробництва, держава тривалий час не використовувала належно цей ресурс, i тому дещо вiдстала за рiвнем обороноздатностi. Поширення корупцii в Украiнi за часiв президент ства Кучми знизило обороноздатнiсть держави, через неефективне управлiння та зменшення конкурентоздатностi економiки.
Таким чином, надiйно гарантувати безпеку Украiни можна лише за допомогою союзницьких вiдносин зi стороною, яка маСФ i засоби, адекватнi загрози. Украiнi необхiдно, щоб iнтереси цiСФi сторони були близькi або спiвпадали з нацiональними iнтересами Украiни.
Украiна в умовах розширення НАТО
Завдяки вiдносинам з НАТО Украiна отримала важливу психологiчну пiдтримку з боку найпотужнiшого воСФнного альянсу. Хоча реальних зобовязань, крiм обiцянки консультуватися з Украiною в разi агресii проти неi, НАТО досi не взяв, така спiвпраця маСФ суттСФве практичне значення. Хартiю про особливе партнерство мiж Украiною i НАТО та iншi документи в межах вiдносин Украiна НАТО пiдписали демократичнi держави, якi намагаються уникати порушення своiх договiрних зобовязань. У разi виникнення загрози для Украiни, Украiна вже майже протягом десяти рокiв маСФ можливiсть скликати Комiсiю Украiна