Украiна та НАТО: перспективи розвитку
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ет на вищому та iнших рiвнях; Група з питань координацii полiтики; Регiональнi експертнi групи; Спецiальнi робочi групи з питань полiтики; Консультативна група з питань полiтики в атлантичному регiонi, а також: iншi спецiальнi комiтети i групи, якi вiдiграють безпосередню роль у сприяннi реалiзацii полiтики консенсусу мiж урядами держав-членiв в Альянсу.
Консультацii, якi проводять в НАТО, можуть вiдбуватися в таких формах як :
- простий обмiн думками та iнформацiСФю;
- у формi повiдомлень урядiв про рiшення i заходи, якi будуть ухваленi i здiйсненi найближчим часом або в майбутньому;
- у формi дискусiй, безпосередньо спрямованих на досягнення консенсусу при ухваленнi рiшень щодо полiтичного курсу Альянсу. Регулярнi консультацii проводяться в дусi вiдкритостi та спiвпрацi також з краiнами-партнерами у рамках РРДАП, в тому числi, з Украiною i РосiСФю, з якими НАТО маСФ особливi партнерськi стосунки.
Таким чином, процес ухвалення рiшень в Альянсi ТСрунтуСФться на консенсусi та загальнiй згодi, а це, в свою чергу, зберiгаСФ iндивiдуальний досвiд та власну позицiю кожноi краiни. Усi члени НАТО СФ рiвноправними i повноправними учасниками процесу полiтичного спiвробiтництва в межах Альянсу[4].
Принципово важливо зауважити, що прiоритетом всiСФi системи безпеки НАТО СФ iндивiдуальна безпека особистостi, реалiзацiя ii прав i свобод. При цьому прiоритет безпеки людини i громадянина СФ домiнуючим на усiх рiвнях органiзацii та управлiння: вiд державних i недержавних iнституцiй найнижчого рiвня до найвищих структур мiждержавного рiвня. Тому найпершою умовою членства в НАТО СФ внутрiшнiй демократизм суспiльства, що гарантуСФ реалiзацiю iндивiдуальних прав i свобод людини i громадянина.
Мiфи про НАТО
Мiф 1. НАТО - агресивний блок
Завданням НАТО СФ колективна безпека та оборона, а не напад чи агресiя, про що записано в основоположному документi Органiзацii Вашингтонському договорi 1949 року. НАТО у своiх принципах i дiяльностi дотримуСФться норм ООН i дiСФ за ii мандатом.
РЖдея обСФднатися на постiйнiй основi заради встановлення миру СФ логiчним протиставленням викликам Другоi свiтовоi вiйни i необхiдностi спiльних дiй союзникiв у боротьбi з фашизмом. Вона була закладена Президентом США Ф.Д.Рузвельтом i ПремСФр-мiнiстром Великоi Британii У.Черчiллем у серпнi 1941 року пiд час пiдписання тАЬАтлантичноi хартiiтАЭ. Документ, який встановив засади створення НАТО, був покладений в основу Декларацii ОбСФднаних Нацiй 1942 року, а пiзнiше ООН.
Мiф 2. Нейтралiтет - надiйна гарантiя безпеки краiни
Свiтовий досвiд показуСФ, що нейтралiтет сьогоднi економiчно, полiтично i безпеково невигiдний. Новi непередбачуванi загрози та виклики безпецi ставлять перед кожною цивiлiзованою краiною проблему вибору: вiйськовий нейтралiтет чи участь у системi колективноi безпеки.
При цьому, забезпечення нейтралiтету вимагаСФ залучення значних фiнансових ресурсiв. В нейтральних СФвропейських краiнах все чiткiше простежуСФться тенденцiя до перегляду свого статусу, зростаСФ думка про вiдмову вiд нейтралiтету. Так нейтральнi Австрiя, Швецiя, Швейцарiя та Фiнляндiя, не будучи членами Альянсу, беруть активну участь, як i Украiна, у програмi НАТО тАЬПартнерство заради мирутАЭ. Фiнляндiя розпочала пiдготовку до остаточного узгодження стандартiв своiх Збройних Сил та iнфраструктури зi стандартами НАТО, що фактично може означати початок процесу вступу. Швецiя маСФ свiй вiйськовий контингент у складi триваючоi миротворчоi операцii НАТО з реконструкцii Афганiстану. Окрiм того, всi цi краiни, окрiм Швейцарii, СФ членами РДС, який здiйснюСФ СФдину зовнiшню i безпекову полiтику, в рамках якоi плануСФться створення Сил РДС швидкого реагування.
Мiф 3. Членство в НАТО дорого коштуСФ
В НАТО iснуСФ рекомендацiя, що нацiональнi витрати на оборону краiни-члена Альянсу повиннi складати близько 2% ВВП. Ще в 2000 роцi Верховна Рада прийняла рiшення збiльшити витрати на оборону до 3% ВВП, втiм, реальнi видатки у 2005 роцi становили 1,452% ВВП.
Вiйськовий компонент НАТО вимагаСФ суттСФвих капiталовкладень у рамках нацiонального бюджету. Однак основнi грошi витрачаються не на нарощування кiлькостi озброСФнь, а на iх якiсне полiпшення та на створення нормальних умов служби i життя для вiйськовослужбовцiв та iх сiмей.
В СФвропейських краiнах вiйськовi витрачають грошi на товари з магазинiв i на послуги сервiсних фiрм, сприяючи створенню нових робочих мiiь i полiпшенню соцiально-економiчного становища мiiевих жителiв.
Мiф 4. Спiвпраця з НАТО зiпсуСФ вiдносини з РосiСФю
На сьогоднi Киiв, так як i Москва мають партнерськi стосунки з НАТО. При цьому слiд наголосити, що Росiя ранiше за Украiну започаткувала такi вiдносини, i iх стосунки постiйно поглиблюються. У сферi практичноi взаСФмодii з НАТО Росiя в цiлому випереджаСФ Украiну. Тому природно, що НАТО не може стати ворожим до Росii.
Росiя маСФ спiльнi кордони з дiючими членами НАТО Польщею, Балтiйськими державами, НорвегiСФю. При цьому, взаСФмини з цими краiнами не тiльки не стали гiршими, вони навiть змiцнилися. Враховуючи потенцiйнi загрози мiжнародного тероризму, етнiчних, релiгiйних та економiчних криз, спiвпраця Украiни з Альянсом значно посилить нацiональну безпеку краiни, а вiдтак безпеку нашого стратегiчно важливого сусiда Росii.
ПiдприСФмства оборонно-промислового комплексу Росii активно спiвпрацюють виробниками озброСФнь в краiнах НАТО, проводиться спiльна модернiзацiя вiйськовоi технiки Збройних Сил Росii та кра