Украiна та НАТО: перспективи розвитку

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

?ереси всiх партнерiв. Навiть таких крихiтних, як Люксембург, який маСФ армiю в 400 чоловiк, чи РЖсландiя, яка взагалi не маСФ армii. Завдяки своiм можливостям у сферi безпеки Украiна може розраховувати на дуже важливе мiiе в системi СФвроатлантичноi безпеки. Крiм того, чимало нацiональних iнтересiв Украiни у сферi безпеки СФ близькими, а поде куди й тотожними iнтересам членiв НАТО. Насамперед це стосуСФться збереження суверенiтету, незалежностi i територiальноi цiлiсностi Украiни в цьому як нiхто зацiкавлена Украiна. Це ж пiдтримують i держави НАТО.

РЖдея забезпечення iнтересiв нацiональноi безпеки Украiни через статус нейтралiтету дiстала поширення на початку 1990-х рр. i почала, втрачати його наприкiнцi десятилiття. Цiлями украiнського нейтралiтету i позаблоковостi у 1991-2001 рр. були: боротьба одних полiтикiв проти розширення впливу Заходу i НАТО, iнших проти розширення впливу Росii i перебування на територii Украiни росiйських вiйськ; намагання невизначеним становищем Украiни пiдвищити до неi iнтерес великих держав в мiжнародних органiзацiях; непiдготовленiсть суспiльства до однозначного геополiтичного вибору; небажання украiнського керiвництва шкодити своiм вiдносинам з однiСФю iз сторiн у разi однозначного геополiтичного вибору. Вади нейтралiтету для конкретних украiнських умов мають бути очевиднi.

РДвропейськi краiни традицiйною нейтралiтету (Австрiя, Швецiя, Швейцарiя) не можуть розглядатися як зразок для Украiни. Специ фiкою названих краiн СФ те, що вони територiально перебувають в оточеннi демократичних краiн, якi належать до НАТО та РДС. Загроза виникнення збройного конфлiкту навколо цих держав СФ мiнiмальною.

Геополiтичне становище Украiни (наявнiсть загрози висунення територiальних претензiй; сусiдство з двома бiльш потужними у вiйськовому сенсi краiнами РосiСФю i Туреччиною (причому Росiя СФ ядерною наддержавою); наявнiсть поблизу кордонiв Украiни зон воСФнних конфлiктiв та нестабiльностi (Пiвнiчний i Пiвденний Кавказ, Приднiстровя) зумовлюють брак реалiстичноi перспективи дня Украiни самостiйно забезпечити свою безпеку, за умови здачi Украiною ядерноi зброi.

У таких нейтральних краiн, як Швецiя та Фiнляндiя iснуСФ дуже суттСФва вiдмiннiсть вiд геополiтичного становища Украiни, яка СФ геостратегiчно важливою державою, що забезпечуСФ вихiд до Чорного i Азовського морiв та в Центральну РДвропу. Геополiтичнi переваги, якi даСФ контроль над Украiною, для потенцiйного агресора можуть переважити ризики, якими супроводжуватиметься силовий тиск чи агресiя проти Украiни. Тому, за певних умов, для агресора цiннiсть контролю над Украiною може бути вартою вiйни.

Крiм того, i Фiнляндiя, i Швецiя СФ членами РДС, який, хоч i не на даСФ безпосереднiх воСФнних гарантiй безпеки своiм членам, проте СФ впливовою органiзацiСФю), конфлiкт з якою СФ небажаним для будь-якого агресора. У Мiнiстерствi оборони Фiнляндii на запит уряду ще 2004 року порахували вартiсть вступу цiСФi краiни по НАТО. Це 300 мiльйонiв СФвро. Факт такого пiдрахунку свiдчить про спроби переосмислення ФiнляндiСФю своСФi полiтики нейтралiтету.

Крiм того, нейтралiтет досить дорогий. Навiть у РДвропi нейтральнi краiни витрачають на оборону в середньому бiльше, нiж члени НАТО. Це 2% ВВП у Фiнляндii (яка маСФ кордон з РосiСФ та вихiд до Балтiйського моря) та 2,1% у Швецii (яка маСФ вихiд до Балтiйського моря та наявнiсть слабкого барСФру мiж цiСФю краiною i РосiСФю у виглядi Фiнляндii).

Бiльше того, на НАТО можна навiть заощаджувати. Скажiмо, такий член НАТО, як Люксембург маСФ 1 (один) батальйон армii, з якого двi роти виконують церемонiальнi функцii грають на трубах та iнших музичних iнструментах. Люксембург станом на 2005 р. витрачав на оборону 0,9% ВВП, Однак, ця краiна маСФ всi гарантii безпеки, включно з ядерними. Слiд вiдзначити, що в iншого члена НАТО РЖсландii армiя вiдсутня взагалi.

Для порiвняння, краiни Договору про колективну безпеку Вiрменiя, Узбекистан i Таджикистан постiйно балансують на межi вiйни. Сама Росiя, яка витрачаСФ на оборону велетенськi кошти, досi вповнi не контролюСФ значнi територii на пiвнiчному Кавказi.

Самостiйно, без союзiв гарантують свою безпеку наступнi краiни, якi при цьому мають потужних сусiдiв: Сирiя, сусiди Туреччина i РЖзраiль (оборонний бюджет становив 5,9% ВВП); РЖран, сусiди Росiя i РЖрак, з 2003 р. вiйська США в РЖраку, а також Пакистан (оборонний бюджет - 3,3% ВВП); Пакистан, сусiди РЖндiя i РЖран (оборонний бюджет 4,9% ВВП); РЖндiя, сусiди Пакистан i Китай (оборонний бюджет 2,5% ВВП). Отже, тi держави, якi самостiйно забезпечують свою оборону в умовах iснування реальноi загрози дестабiлiзацii, змушенi нести вiйськовi витрати, що, як правило, становлять суттСФво бiльший вiдсоток вiн iхнього ВВП, анiж вiдповiднi показники держав-членiв НАТО.

Показовим для Украiни СФ приклад Туркменiстану, нейтральноi краiни, яка намагаСФться самостiйно забезпечувати свою оборону i 1995 р. оголосила про постiйний нейтралiтет. Обороннi витрати Туркменiстану з часу оголошення нейтралiтету становили: 1996 р. 2,0% ВВП; 1997 р. 4,0% ВВП; 1998 р. 3,1% ВВП; 1999 р. 3,4% ВВП; 2000 2005 рр. 4 4,5% ВВП. Для порiвняння, оборонний бюджет Украiни сьогоднi становить лише 1,4% ВВП. Тому з точки зору ефективностi вкладення коштiв НАТО явно виграСФ у порiвняннi з нейтралiтетом i з оборонними структурами РДвразii.

Нейтралiтет Украiни, розташованоi мiж потужними силовими центрами НАТО i РосiСФю створюСФ зону вакууму безпеки, вакууму вiдповiдальностi на територii Схiдноi РДвропи, що викликаСФ спокусу силовим чином, за допомогою в