Украiна та НАТО: перспективи розвитку
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
дного терористичного акту, повязаного з iхнiм членством в Альянсi. Терористи змушенi спрямовувати обмеженi ресурси проти своiх основних цiлей у США, Великiй Британii та в деяких iнших державах Захiдноi РДвропи, якi терористи розглядають як основу захiдного свiту. Отже, НАТО впливаСФ на безпеку Украiну через:
- змiцнення гарантiй зовнiшньоi безпеки Украiни;
- змiцнення суверенiтету i територiальноi цiлiсностi краiни;
- отримання в результатi вступу ядерних гарантiй НАТО;
- незначне збiльшення витрат на оборону;
- покрашення iнвестицiйного клiмату в Украiнi i звязане з ним очiкуване збiльшення прямих iноземних iнвестицiй в економiку Украiни;
отримання доступу до окремих технологiй НАТО, залучення украiнського ОПК до взаСФмодii з вiдповiдними комплексами краiн-членiв Альянсу;
ймовiрне погiршенню взаСФмодii ОПК Украiни i Росii;
короткостроковi спроби посилення тиску на Украiну з бо ку Росii:
- змiцненнi демократii в Украiнi шляхом дотримання про цедур та норм, якi пiдтримуСФ НАТО, та через стабiлiзацiю ситуацii з зовнiшньою безпекою;
- коригування рiвня терористичноi загрози в Украiнi.[5]
Проблемнi питання взаСФмовiдносин Украiна - НАТО
Сучасний свiт СФ надзвичайно складним, динамiчним, багатоманiтним, взаСФмопов`язаним. На початку III-го тисячолiття ми все частiше замислюСФмося над питаннями про подальшу долю свiтовоi цивiлiзацii, про майбутнСФ. Як подолати новi загрози i виклики, якi майже щодня знову i знову виникають перед людством? Як забезпечити подальший стабiльний i неухвальний еволюцiйний розвиток свiтового спiвтовариства? Вiдповiдi на цi питання багато в чому залежать вiд того , на яких засадах будуватиметься мiжнародна полiтика, за якими магiстральними напрямками, на основi яких цiнностей, принципiв i прiоритетiв.
Початок ХХРЖ столiття позначався загостренням ряду мiжнародний проблем, якi мають своСФкорiння у нещодавньому минулому. Але водночас iснують й унiкальнi можливостi для побудови нового свiту, вiльного вiд загроз атомноi катастрофи, екстремiзму та ненавистi, свiту в якому маСФ бути забезпечено прогресивний розвиток, безпека i процвiтання всього людства.
СтворюСФться нова архiтектура мiжнародноi безпеки, головним iмператором якоi СФ партнерство i спiвробiтництво. Сьогоднi жодна краiна свiту не спроможна гарантувати свою безпеку виключно власними силами. У цьому зв`язку особливого значення набуваСФ розширення ЕС i НАТО як ключових мiжнародних структур безпеки в РДвропi. В основi цього процесу лежить прагнення РДвропейських держав до воззСФднання пiсля десятилiть штучного розподiлу.
Як визначаСФ бiльшiсть вiдомих фахiвцiв-мiжнародникiв, глобальнi полiтичнi змiни, у певному сенсi, застали теорiю зненацька. Виявилось , що ii основнi концепти мало пристосованi для осмислення змiн, що вiдбуваються, методологiя слабо узгоджуСФться з умовами, якi змiнилися, операцiйнiсть теоретичного арсеналу аналiтичний методiв i методик значно знизились. Це не означаСФ ii повноi неспроможностi або ж абсолютноi несумiсностi позицiй рiзних наукових напрямкiв i шкiл. Разом з тим, вiдновлення довiри до теорiй передбачаСФ пошук нових пiдходiв, якi мають дати уявлення про той досить складний обСФкт. Що успiшно здiйснюСФ опiр науковому аналiзу, яким СФ мiжнароднi вiдносини.[3]
Масштабне розширення РДС i НАТО за рахунок включення сусiднiх з Украiною держав Центральноi та Пiвденно-Схiдноi РДвропи, новий змiст вiдносин Росii з НАТО, створюСФ для нашоi держави якiсну нову ситуацiю, коли вона опиняСФться в оточенi краiн, тiСФю або iншою мiрою iнтегрованих до двох основних мiжнародних РДвропейських структур РДС i НАТО.
На тлi сучасних змiн у системi мiжнародних вiдносин для Украiни було б неологiчним й надалi обмежувати свiй внесок у змiцнення РДвропейськоi безпеки та роль вiдносин з НАТО лише межами особливого партнерства. Дотримуватися позаблокового чи нейтрального статусу.[6]
Свого часу Украiна пiдкреслювала необхiднiсть комплексноi системи загальноСФвропейськоi безпеки, маючи на метi уникнути створення нових блокiв i роздiлових лiнiй, виступала за перетворення НАТО з органiзацii колективноi оборони на органiзацiю колективноi безпеки, до якоi входила б Украiна i Росiя разом з iншими СФвропейськими краiнами. Розширення Альянсу i протидiя цьому процесу з боку Росii створювало загрозу виникнення нових роздiлових лiнiй i перетворення територii Украiни на буферну зону, а в найгiршому варiантi на ймовiрний театр вiйни. Концепцiя розширення Альянсу шляхом змiцнення полiтичноi стабiльностi дозволили уникнути цих побоювань. Основними умовами розширення стали:
- Прiоритет полiтичних iнтересiв НАТО над iнтересами воСФнно-стратегiчними.
- Досягнення компромiсу з РосiСФю.
- Впровадження програми Партнерство за ради миру.
- Вiдповiднiсть нових кандидатiв полiтичним вимогам Альянсу
Цi умови виявились досить позитивними для безпеки Украiни (розвязання територiальних претензiй з Польщею та РумунiСФю). Вона сама зiграла важливу роль у досягненнi компромiсу мiж НАТО i РосiСФю. РЗi позицiя базувалась на таких принципах:
- Розширення НАТО повинно бути еволюцiйним;
- Жодна держава не може накладати вето на членство iнших держав у Альянсi;
- НАТО слiд трансформуватися у ширшу органiзацiю СФвроатлантичноi безпеки;
- Функцiю колективноi оборони Альянсу варто замiнити на функцiю колективноi безпеки;
- На територii нових членiв НАТО не повинн