Украiна та НАТО: перспективи розвитку
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?о. ПриСФднання до НАТО iстотно вплинуло на змiну такого iмiджу, внаслiдок визначеностi з цивiлiзацiйною належнiстю краiни, наданим НАТО рiвнем безпеки та вимогами до внутрiшньоi полiтики нових краiн-членiв. Також чiткi правила ведення бiзнесу, що iснують на Заходi, в результатi iнтегрування до Альянсу швидше залучаються в практику нових краiн-членiв, зокрема, бiльшi гарантii виконання договорiв, передбачуванiсть законодавства у сферi економiки тощо.
Членство в НАТО впливаСФ на поведiнку iноземних iнвесторiв.
Рiч у тiм, що iснуСФ прямий звязок мiж станом зовнiшньоi безпеки i економiкою. Той факт, що найвпливовiший альянс свiту стаСФ гарантом непорушностi кордонiв, територiальноi цiлiсностi i суверенiтету краiни, прямо впливаСФ на економiчну стабiльнiсть та iнвестицiйну привабливiсть. Зростання прямих iнвестицii в економiку краiн залежить не лише вiд вступу краiни до НАТО, але вiд складнiшого набору причин, серед яких початок переговорiв з РДС, масштабна реструктуризацiя економiки тощо.
Особливо значне збiльшений рiвня прямих зовнiшнiх iнвестицiй вiдзначалося в економiку краiн Схiдноi РДвропи. В економiку Польщi в 1997 роцi (час оголошення рiшення про вступ до НАТО) було вкладена $2,7 мiльярди прямих iноземних iнвестицiй у 1998 $5млрд, у 1999 (рiк вступу до НАТО) вже $8 млрд. Чехiя та Угорщина демонструють ще бiльш вражаючi цифри - в Чехii в 1997 р. $4 млрд., в 1998 5,98 млрд., у 1999 р. $12,8 млрд.; в Угорщинi в 1997 р. - $6,2 млрд., у 1998 р, $10,2, у 1999р. $14,5млрд. У Словенii наступного року пiсля оголошення рiшення про вступ до НАТО прямi iнвестицii зросли з 3,6 млрд. СФвро у 2002 р до 5,1 млрд. СФвро в 2003 р. У Румунii в рiк вступу до НАТО (2004) прямi iноземнi iнвестицii збiльшилися на 141% у порiвняннi з попереднiм роком.
Вступ до НАТО означаСФ новi можливостi для конкурентоздатних оборонних виробництв. Вiд розвалу Варшавського блоку потерпiли невисокотехнологiчнi пiдприСФмства ОПК (наприклад, у Словаччинi, Болгарii тощо). Проте, пiдприСФмства у цих краiнах вже нiколи не отримали таких замовлень, як за часiв холодноi вiйни, незалежно вiд того, вступали б цi краiни до НАТО чи нi. Натомiсть, вiд вступу до Альянсу виграли високотехнологiчнi обороннi комплекси (насамперед у Польщi i в Чехii), якi досить швидко пристосовувалися до змiн. Так, у 1997 роцi Польща продала зброi лише на $20 млн., а у 2001 вже на $93 млн., Чехiя у 1997 р. продала зброi на 52$ млн.., а у 2001 - на $95 млн.
Перевагою Украiни СФ високотехнологiчний ОПК, а також здатнiсть до створення в замкнутих циклах деяких конкурентонездатних на свiтовому ринку зразкiв озброСФння, у таких галузях, як лiтакобудування, танкобудування, суднобудування, а також ракетобудування та системи протиповiтряноi та проти ракетноi оборони. НАТО маСФ достатньо потужнi науково-дослiдницькi пiдроздiли i можливостi iхнього фiнансування. Тому потенцiал ОПК Украiни отримаСФ можливiсть бути задiяним, в разi вступу краiни до НАТО.
У межах НАТО iснуСФ низка структур, вiдповiдальних за розвиток економiчного спiвробiтництва мiж краiнами: Економiчний Комiтет, Комiтет з координацii СФвропейського авiа-простору, Комiтет з науки, Комiтет з викликiв сучасному суспiльству, Комiтет з iнвестицiй у програми безпеки, а також спецiальнi програми з допомоги менш розвинутим членам НАТО, спрямованi на досягнення необхiдного рiвня. Усi цi структури допомагають спiвпрацi членiв НАТО у сферi оборони та в галузi економiчного планування й спiвробiтництва. Крiм того, система Базових угод НАТО про замовлення передбачаСФ прiоритетнi умови для укладання контрактiв мiж краiнами-членами Альянсу.
Основними негативними наслiдком вступу Украiни до НАТО вважаСФться можлива реакцiя Росii.
Водночас, поширення НАТО на краiни Схiдноi РДвропи зробило для Росii значно менш продуктивною iдею протистояння iз Заходом. У Росii менше шансiв бути успiшною у тривалому протистояннi iз Заходом, анiж iх свого часу було в СРСР.
Розширення Альянсу на Схiд викликало тенденцiю до зменшення впливу Росii на всьому просторi, що позначилося в проголошеннi курсу на СФвроатлантичну iнтеграцiю послiдовно в Украiнi, Грузii та Азербайджанi. Перед розширенням НАТО в Украiнi звучала думка, що Росiя спробуСФ отримати компенсацiю в посиленнi свого геополiтичного впливу на окремi держави колишнього СРСР. Однак, на практицi це, навпаки, змiцнило незалежнiсть краiн СНД, ПриСФднання краiн Центральноi i Схiдноi РДвропи до СФвроатлантичних структур пiдтвердило право самостiйно обирати прiоритети своСФi полiтики у галузi безпеки, чим було пiдтверджена сувереннiсть цих держав.
РЖншим потенцiйно небезпечними наслiдком СФ певне посилення терористичноi загрози. Така небезпека особливо вiдома, якщо враховувати техногенне навантаження в Украiнi та кiлькiсть вразливих обСФктiв. Однак, слiд зазначити, що краiнам-членам НАТО вдавалося повнiстю уникати терористичний акцiй на власний територii протягом майже трьох рокiв пiсля 11 вересня 2001 р. (до терористичних акцiй у Мадридi в березнi 2004 р. i в Лондонi в липнi 2005 р.). Крiм того, краiни Альянсу (насамперед США), здiйснюючи полiтичний та iнший вплив на уряди краiн свiту, змушують iх бiльш активно боротися з тероризмом. Так у квiтнi 2003 р., через тиждень пiсля захоплення вiйськами США Багдаду Лiвiя визнала свою вiдповiдальнiсть за вибух над британським мiстом Локербi та падiння цивiльного лiтака (що сталося 15 рокiв тому) i погодилася вiдшкодувати родичам жертв 1 млрд. доларiв.
Водночас, у десяти краiнах Схiдноi РДвропи з часу iхнього вступу до НАТО не було здiйснено жо