Украiна та НАТО: перспективи розвитку
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
НАТО на рiвнi послiв, мiнiстрiв закордонних справ або мiнiстрiв оборони i поставити перед НАТО проблеми, якi виникли для безпеки Украiни, та поставити питання про надання допомоги з боку НАТО. Водночас, НАТО зобовязаний взяти участь у такому представленнi, але, до вступу Украiни, не зобовязаний реагувати. Так, як вимагатиме Украiна. Однак, враховуючи, що НАТО наголошуСФ на важливостi Украiни для безпеки Альянсу, Украiна може розраховувати щонайменше на полiтичну пiдтримку законних iнтересiв своСФi безпеки.
Украiна утрималася вiд застосування цього механiзму пiд час конфлiктноi ситуацii з РосiСФю навколо острова Коса Тузла в жовтнi 2003 р., оскiльки розраховувала, що врегулювання ситуацii на двостороннiй основi втримаСФ вiд радикального погiршення вiдносин з РосiСФю. У той же час низка членiв НАТО, зокрема США, Францiя, Канада i Туреччина, не чокаючи рiшення Украiни про звернення до НАТО, оголосили в жовтнi 2003 р. про свою пiдтримку територiальноi цiлiсностi Украiни. Вiдносини з НАТО забезпечують Украiнi сприятливий клiмат безпеки на ii захiдних кордонах. Це посилюСФ позицii Украiни у протистояннi загрозам своiй безпецi.
Розширення НАТО створюСФ в регiонi сприятливий клiмат геополiтичного плюралiзму, у якому iнтереси Украiни як субСФкта мiжнародноi полiтики можуть бути задоволенi бiльшою мiрою, анiж у випадку домiнування Росii чи iншоi держави. Украiна, яка СФ бiльшою за своiх сусiдiв на Заходi, маСФ важливе геополiтичне розта шування, та достатнi ресурси для реалiзацii свого впливу в межах вiйськово-полiтичного союзу, може розраховувати на поважне становище в НАТО.
Свого часу Росiя визнала непорушнiсть украiнських кордонiв саме завдяки НАТО. Це вiдбулося пiд час пiдписання мiждержавного Договору в 1997 р. укладеного за пiвтора мiсяцi до Мадридського саммiту НАТО, вiд результатiв якого Москва боялася запрошення Украiни до НАТО. Це ж стосуСФться i Румунii. Договiр з Украiною було ратифiковано РумунiСФю 8 липня 1997 р., за день до вiдкриття Мадридського саммiту НАТО, на якому Румунiя сподiвалася отри мати запрошення до Альянсу. Це сталося через те, що НАТО вимагаСФ вiд претендентiв на членство вiдмови вiд територiальних претензiй до сусiдiв, i Румунiя заради вступу до НАТО мусила з цим змиритися.
Налагодження вiдносив Украiни з НАТО стало вагомим чинником усвiдомлення полiтичноi елiтою краiн Заходу важливостi Украiни, значення ii належностi до СФвроатлантичноi спiльноти як гарантii миру й зменшення ймовiрностi конфлiктних iенарiiв розвитку в РДвропi. Спiвпраця Украiни з НАТО чiтко вказала краiнам Заходу на значнi можливостi для безпеки регiону
Як заявив ще в 1990-х роках американський полiтолог Збiгнев Бжезiнський, десь мiж 2005 i 2010 роками Украiна, особливо якщо тим часом вона зробить значний поступ у внутрiшнiх реформах i iй удасться яснiше визначитися в якостi середньоСФвропейськоi краiни, повинна стати готовою до серйозних переговорiв iз РДС i НАТО.
Особливо важливим для Украiни стало включення до НАТО ii захiдних сусiдiв. Завдяки цьому мiж Украiною i НАТО утворився тривалий кордон (з Угорщиною 103 км. з Польще 526 км, з Руму нiСФю 169 км на пiвднi i 362 км на Заходi, зi Словаччиною 97 км). Легка i технiчно проста можливiсть органiзацii допомоги через цей кордон здатна справити значний стримуючий вплив на потенцiйного агресора.
В iсторii iснуСФ низка прикладiв успiшностi матерiальноi допомоги, здiйснюваноi державами Заходу за значно бiльш складних геостратегiчних умов (допомога Радянському Союзовi пiд час Другоi свiтовоi вiйни, допомога Захiдному Берлiновi 1948-49,1961-62 рр., Пiвденнiй Кореi 1950-53 рр.). Ця допомога полягала в постачаннi озброСФнь, харчiв, товарiв цивiльного призначення тощо.
РЖснування кордону з НАТО спрощуСФ i здешевлюСФ завдання державноi полiтики у сферi оборони Украiни. Збiг основних iнтересiв у сферi безпеки Украiни i держав НАТО дозволив украiнським збройним силач вiдiйти вiд принципу територiальноi оборони по всьому периметру кордонiв i перейти до дешевшоi i бiльш реалi стичноi стратегii стримування на основних напрямах.
Головна проблема у справi приСФднаний Украiни до НАТО полягаСФ в можливому загостреннi вiдносин з РосiСФю. Однак, як показуСФ досвiд РДвроатлантичноi iнтеграцii краiн ЦСРД, пiсля ухвалення принципового рiшення НАТО щодо iхньоi iнтеграцii до Альянсу, вiдносини цих краiн i РосiСФю покращувалися. РЗхнiй вступ до НАТО змушував росiйське керiвництво переглянути свою полiтику, оскiльки вона ставала контрпродуктивною. Так, пiсля рiшення про вступ до НАТО краiн Балтii, Росiя остаточно вiдмовилася вiд спроб застосувати засоби економiчноi блокади цих держав. Вступ що НАТО дозволив цим Кранам налагодити нормальнi економiчнi вiдносини з РосiСФю.
У полiтикiв на Заходi упродовж 1990-х р. утвердилося розумiння значення незалежностi i стабiльностi Украiни для СФвропейськоi та свiтовоi безпеки. Пiсля помаранчевоi революцii сприйняли Украiну як СФвропейську державу i частину держав РДвропи. РДвропа маСФ використати безпрецедентну можливiсть, надану незалежнiстю Украiни, i вибудувати таку систему безпеки, яка виключить можли вiсть великих воСФн на континентi.
Украiна маСФ унiкальне для СФвропейськоi безпеки геостратегiчне значення. Саме це спричиняСФ пiдвищений iнтерес НАТО до Украiни. Саме геостратегiчнi мотиви стали головними пiд час вирiшення питання щодо приСФднання до НАТО таких краiн як Румунiя i Болгарiя, якi змiцнили пiвденний фланг НАТО. Украiна маСФ ще бiльше геостратегiчне значення, а тому може розрахов